Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тестові завдання. Основні опорні категорії




Основні опорні категорії

Блага – це засоби задоволення потреб людини.

Границя виробничих можливостей – графік, що відображає ті поєднання благ, які можуть бути вироблені, виходячи з наявних факторів виробництва й рівня знань.

Економічний вибір – вибір найкращого (з можливих альтернативних) варіанта використання ресурсів для максимального задоволення потреб за певного рівня затрат. Свій вибір стосовно того, що, скільки, як і для кого (для чого) виробляти, економічні суб’єкти здійснюють з огляду на наявні ресурси та можливі альтернативні варіанти їх застосування.

Економічні ресурси – це людські, природні й капітальні блага, які використовують для виробництва нових економічних благ і є обмеженими.

Корисність – явище суб’єктивне, індивідуальне, - це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або від будь-якої діяльності. В теорії корисності існує поняття про умовні одиниці корисності – ютилі (від англ. Utility – корисність), що означає міру задоволення, отриману від споживання одиниці блага.

Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, що вивчає обґрунтування виборів, як здійснюються економічними одиницями (споживачами, виробниками, вкладниками капіталу та інших ресурсів, фірмами), що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів.

Мікросистема – це система економічних відносин між господарюючими суб’єктами.

Метод – теоретичний підхід, спосіб, засіб, прийом і операція, за допомогою яких пізнають виробничі відносини, економічні закони й механізм їхньої дії.

Методика – конкретизація методу, доведення його до інструкції, алгоритму, чіткого описання способу здійснення («методика оцінювання», «методика розрахунку» і т.п.)

Методологія – принцип побудови методів, їх наукове поєднання («методологія обліку», «методологія планування» тощо). Об’єкти – з приводу яких складаються відносини в мікросистемі.

Потреба – це нужда в чому-небудь, необхідному для підтримки життєдіяльності й розвитку особи, фірми, колективу чи суспільства. Потреба є спонукою до активних дій, які дають можливість домагатися її задоволення.

Теорія міжчасового вибору – теорія використання грошових доходів у поточному й майбутньому періоді найбільш раціонально.

Цінність блага – корисність блага, виражена в грошових одиницях.

 

 

1. Що з названого нижче вивчає мікроекономіка:

а) виробництво в масштабі всієї економіки;

б) загальний рівень цін;

в) виробництво хліба й динаміку його ціни;

г) чисельність зайнятих у господарстві.

 

2. Основним мотивом поведінки економічних суб’єктів є:

а) мінімізація ризику;

б) виробництво споживчих товарів;

в) максимізація вигоди;

г) допомога ближньому.

 

3. Мікроекономіка як самостійний розділ економічної науки з’явилась:

а) наприкінці ХХ ст.;

б) наприкінці ХІХ ст.;

в) у XVI ст.;

г) у XVII ст.

 


4. Що не можна віднести до методів мікроекономіки:

а) рівноважний аналіз;

б) граничний аналіз;

в) моделювання;

г) контентний аналіз.

 

5. Нормативний аналіз – це:

а) пояснення правильності чи помилковості економічних дій;

б) пояснення і прогнозування економічних дій;

в) вивчення законодавчих актів;

г) правильної відповіді немає.

 

6. Використання припущень у економічній теорії:

а) змінює внутрішню логіку теорії чи моделі;

б) полегшує вирішення проблеми;

в) робить модель більш реалістичною;

г) збільшує кількість питань, що мають бути включені в аналіз.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 391; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.