Тестові завдання. Основні опорні категорії

Основні опорні категорії

Блага – це засоби задоволення потреб людини.

Границя виробничих можливостей – графік, що відображає ті поєднання благ, які можуть бути вироблені, виходячи з наявних факторів виробництва й рівня знань.

Економічний вибір – вибір найкращого (з можливих альтернативних) варіанта використання ресурсів для максимального задоволення потреб за певного рівня затрат. Свій вибір стосовно того, що, скільки, як і для кого (для чого) виробляти, економічні суб’єкти здійснюють з огляду на наявні ресурси та можливі альтернативні варіанти їх застосування.

Економічні ресурси – це людські, природні й капітальні блага, які використовують для виробництва нових економічних благ і є обмеженими.

Корисність – явище суб’єктивне, індивідуальне, - це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або від будь-якої діяльності. В теорії корисності існує поняття про умовні одиниці корисності – ютилі (від англ. Utility – корисність), що означає міру задоволення, отриману від споживання одиниці блага.

Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, що вивчає обґрунтування виборів, як здійснюються економічними одиницями (споживачами, виробниками, вкладниками капіталу та інших ресурсів, фірмами), що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів.

Мікросистема – це система економічних відносин між господарюючими суб’єктами.

Метод – теоретичний підхід, спосіб, засіб, прийом і операція, за допомогою яких пізнають виробничі відносини, економічні закони й механізм їхньої дії.

Методика – конкретизація методу, доведення його до інструкції, алгоритму, чіткого описання способу здійснення («методика оцінювання», «методика розрахунку» і т.п.)

Методологія – принцип побудови методів, їх наукове поєднання («методологія обліку», «методологія планування» тощо). Об’єкти – з приводу яких складаються відносини в мікросистемі.

Потреба – це нужда в чому-небудь, необхідному для підтримки життєдіяльності й розвитку особи, фірми, колективу чи суспільства. Потреба є спонукою до активних дій, які дають можливість домагатися її задоволення.

Теорія міжчасового вибору – теорія використання грошових доходів у поточному й майбутньому періоді найбільш раціонально.

Цінність блага – корисність блага, виражена в грошових одиницях.

1. Що з названого нижче вивчає мікроекономіка:

а) виробництво в масштабі всієї економіки;

б) загальний рівень цін;

в) виробництво хліба й динаміку його ціни;

г) чисельність зайнятих у господарстві.

2. Основним мотивом поведінки економічних суб’єктів є:

а) мінімізація ризику;

б) виробництво споживчих товарів;

в) максимізація вигоди;

г) допомога ближньому.

3. Мікроекономіка як самостійний розділ економічної науки з’явилась:

а) наприкінці ХХ ст.;

б) наприкінці ХІХ ст.;

в) у XVI ст.;

г) у XVII ст.

4. Що не можна віднести до методів мікроекономіки:

а) рівноважний аналіз;

б) граничний аналіз;

в) моделювання;

г) контентний аналіз.

5. Нормативний аналіз – це:

а) пояснення правильності чи помилковості економічних дій;

б) пояснення і прогнозування економічних дій;

в) вивчення законодавчих актів;

г) правильної відповіді немає.

6. Використання припущень у економічній теорії:

а) змінює внутрішню логіку теорії чи моделі;

б) полегшує вирішення проблеми;

в) робить модель більш реалістичною;

г) збільшує кількість питань, що мають бути включені в аналіз.

Дата добавления: 2015-05-10