Поняття та види плану

Тактичне (оперативне) планування.

Методи планування.

Поняття та види плану.

Нематеріальне стимулювання праці

Розрізняють 3 групи факторів нематеріального стимулювання праці:

1. Моральні:

- визнання особистісне: представлення керівництву, право ставити підпис на документах, персональні поздоровлення для Вас;

- визнання публічне: інформація про Вас на спеціальних стендах, багатотиражних виданнях (бюлетнях, вісниках тощо), внесення Вашого імені в книгу почесних працівників, нагородження грамотами, медалями.

2. Організаційні:

- участь у справах діяльності фірми (сила Вашого голосу при вирішенні важливих проблем організації, консультування керівництва, деленгування Вам повноважень);

- збагачення праці (цікава, творча робота для Вас, та, яку Ви хочете, можливість постійно стажуватись тощо).

3. Синтетичні (комбіновані) (можуть стосуватись як нематеріального, так і матеріального стимулювання праці) – це можливість кар’єрного зростання і все, що з цим пов’язане.

2. Принципи, організація процесу планування та основні підходи до складання планів.

4. Стратегічне планування.

5. Бізнес-планування.

Процес планування формує орієнтир майбутньої діяльності організації.

Планування – вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи і способи його досягнення. Планування – це процес практичного втілення стратегії організації з метою:

1) зменшення невизначеності майбутнього;

2) забезпечення ефективного функціонування і розвитку організації в сучасному періоді.

План - це офіційний документ, який складається з метою розвитку організації в майбутньому, реалізації проміжних цілей та завдань, координації дій, пріоритетного розподілу ресурсів тощо.

Періоди планування:

1) до серед. ХХ ст. – зміни зовнішнього середовища поступові і прогнозовані. Складали поточні плани на основі замовлень;

2) 50-60 рр. ХХ ст. – зростання темпів змін. Складання середньо- та довгострокових планів;

3) 60-70 рр. ХХ ст. – стрімкі передбачувані зміни зовнішнього середовища. Складали стратегічні плани на основі передбачення змін;

70- ті рр. – до сьогодні – зміни середовища непередбачувані. Стратегічне планування спрямоване на вирішення окремих стратегічних завдань в рамках цілого плану.

Класифікація планів:

1) за видами:

- узгоджені плани-цілі – це набір кількісних і якісних характеристик бажаного стану об’єкта управління в майбутньому. Розробляють при довготривалому періоді планування;

- плани для дій, що повторюються – складаються з метою зазначення строків і порядку виконання стандартних дій (графіки, розклади);

- плани для дій, що не повторюються – вони вирішують специфічні господарські проблеми (програми, бюджети, сітьові графіки);

2) за термінами:

- довгострокові – період реалізації понад 3 чи 5 років, залежно від об’єкта планування;

- середньострокові - період реалізації 1-3 чи 1-5 років;

- короткострокові – до 1 року;

3) за рівнем прийняття:

- стратегічні плани – приймаються менеджерами найвищої управлінської ланки;

- тактичні плани - приймаються менеджерами середньої управлінської ланки;

- оперативні плани та завдання - приймаються менеджерами найнижчої управлінської ланки;

2. Принципи, організація процесу планування та основні підходи до складання планів

Принципи – це основні правила, яких потрібно дотримуватись у процесі планування. Розрізняють:

1. Загальні принципи планування.

2. Спеціальні принципи планування.

До загальних принципів планування належать:

1) участь оптимального числа працівників у роботі над планами, починаючи з самих ранніх етапів планування;

2) неперервність планування, яка обумовлена такими причинами:

- планування – не одиничний акт, а цілий процес;

- плани випливають із попередніх і є основою для складання планів на майбутнє;

3) гнучкість планування – можливість перегляду, корекції планів у разі зміни ситуації;

4) узгодженість планів – координація дій щодо планування по горизонталі і по вертикалі;

5) економічність – затрати на процес планування повинні бути набагато меншими, ніж ефект від реалізації плану;

6) створення потрібних умов для реалізації плану.

До спеціальних принципів планування належать:

1) науковості – врахування основних законів та закономірностей розвитку об’єкта управління в процесі планування. Враховують на найвищих рівнях управління при довгостроковому періоді планування;

2) врахування «вузького», так званого лімітую чого фактора. Враховують на нижчих рівнях управління при короткостроковому періоді планування.

Підходи у складанні планів:

1. Оптимізаційний. Ціль – максимізація результату. Ресурси – у великій кількості, майже необмежені. Суть – плани складаються для реалізації будь-яких можливостей покращити результат незалежно від необхідних початкових затрат.

Адаптаційний. Ціль – «виживання».Ресурси – дуже обмежені. Суть – плани коректують в рамках наявних ресурсів, відповідно до можливостей, які будуть відкриватись перед підприємством.

Задовольняючий. Ціль – одержання стандартних результатів. Ресурси –достатні для тактичних маневрів. Суть – орієнтація на ресурси, які є наявні.

Рис. 1. Організація процесу планування

Дата добавления: 2015-05-10