Методи планування

Основними методами планування є:

- балансовий;

- нормативний;

- математично-статистичниі;

- програмно-цільовий.

Балансовий метод – це спосіб ув’язки джерел надходження ресурсів і потреб організації з допомогою балансових таблиць.

Таблиця 1

Зразок балансової таблиці

Джерела надходження ресурсів	Напрями використання чи розподілу
Залишок на поч. періоду	Поточні потреби
Поступлення	Реалізація на сторону
Економія	Залишок на кін. періоду
Резерв	Резерв
Всього	Всього
Дефіцит	Дефіцит
Надлишок	Надлишок
Баланс	Баланс

Якщо дефіцит з лівої сторони – шукаємо додаткові джерела надходження ресурсів, надлишок ресурсів – можемо розширювати виробництво. Якщо дефіцит з правої сторони – скорочуємо виробництво, надлишок ресурсів – можемо реалізувати цей надлишок.

Нормативний метод - при його використанні планові завдання розробляються на основі норм використання ресурсів на одиницю кінцевого результату. Є такі види норм:

- індивідуальні і групові;

- натуральні (витрати матеріальних ресурсів у натуральному виразі);

- вартісні (затрати матеріальних ресурсів у вартісному виразі; затрати грошових коштів);

- часові норми (затрати робочого часу на виконання конкретних операцій, завдань; затрати машинного часу).

Методи виведення норм:

1) звітно-статистичний – норми встановлюються на основі співставлення фактичного обсягу виробництва і фактичних завдань.

2) дослідно-виробничий – норми встановлюються на основі дослідження операцій;

3) аналітико-розрахунковий - норми встановлюються, виходячи з можливостей обладнання, механізмів, потенціалу людського організму.

Математично-статистичні методи - які зводяться до оптимізаційних розрахунків на основі різного роду математичних та статистичних моделей.

Розрізняють:

- методи кореляції - відображають взаємозв'язок двох змінних величин;

- методи лінійного програмування, які дозволяють на основі вирішення системи рівнянь і нерівностей визначити їх оптимальні величини у взаємозв'язку. Це допомагає за заданим критерієм вибрати найбільш оптимальний варіант функціонування або розвитку об'єкта управління, щоб забезпечити максимальний прибуток, зменшити витрати тощо.

- метод екстраполяції – дозволяє минулі тенденції проектувати (переносити) у майбутнє;

- методи математичного моделювання – складання складних нелінійних математичних моделей для дослідження господарських процесів.

Програмно-цільовий метод – базується на складанні цільових програм, які вирішують специфічні завдання, яків не є профільними для даного підприємства (соціальні, екологічні тощо).Цільова програма – це комплекс взаємопов’язаних організаційних, технічних, фінансових, соціальних…заходів. Ця програма може містити такі положення:

- опис проблеми та причин її виникнення;

- цілі та підцілі діяльності;

- перелік конкретних кроків по вирішенню цієї проблеми та їх ув’язка з ресурсами, термінами, виконавцями;

- джерела придбання необхідних ресурсів.

4. Стратегічне планування

Стратегічне планування є головним засобом визначення, розроблення курсу розвитку організації з метою реалізації її місії, досягнення цілей тощо.

Стратегічне планування – це спосіб прогнозування майбутніх проблем і можливостей організації, що виступає для керівництва засобом складання планів на тривалий термін, а також основою для прийняття рішень.

Етапи стратегічного планування.

Етап 1.Встановлення місії організації.Місія – це чітко виражена причина існування організації. Формулювання, усвідомлення та проголошення місії організацією є важливим орієнтиром і критерієм оцінки її діяльності. Місія повинна відповідати на такі питання: для чого була створена організація, для чого вона тепер здійснює свою діяльність і буде її здійснювати у майбутньому.

Місія може охоплювати такі напрями:

§ турботу про працівників;

§ турботу про виробництво;

§ політику зростання та фінансування фірми;

§ виробничі технології;

§ методи виходу й функціонування на ринку, пошу­ку потенційних ринків;

§ задоволення потреб споживачів;

§ публічне оголошення переконань і цінностей тощо.

Етап 2. Визначення цілей організації.

Цілі – це той кінцевий стан чи результат, якого організації прагне досягти у майбутньому.

Класифікація цілей:

1) за важливістю: стратегічні і тактичні;

2) за часом реалізації: довгострокові (5 і більше років), середньострокові (1 – 5 років) і короткострокові (до 1 року);

3) за змістом: технічні, економічні, виробничі, маркетингові.

Вимоги до цілей:

§ бути конкретними і підлягати вимірюванню;

§ охоплювати всі рівні організації (ієрархічні);

§ мати різну тривалість (довгострокові, середньострокові, короткострокові);

§ бути досяжними та зрозумілими;

§ бути взаємодоповнюючими та взаємоузгодженими тощо.

Етап 3. Аналіз та оцінка факторів зовнішнього середовища. Суть його полягає в дослідженні факторів зовнішнього середовища, які можуть становити загрозу,або ж відкривати найбільші можливості для організації.

Можна послуговуватися різними методиками дослідження (напр., SWOT – аналіз, бальна методика тощо).

Наприклад, силу впливу факторів можна оцінювати за стобальною системою. Максимальні величини балів щодо кожної з груп факторів можуть становити: економічних – 20 балів; політичних – 10; ринкових – 23; соціальних – 8; технічних і технологічних – 12 і т. д. Окремо можна оцінювати позитивний або негативний вплив. На основі отриманих даних можна виводити інтегральну оцінку.

Етап 4.Управлінські дослідження сильних і слабих сторін організації (оцінка та аналіз внутрішнього середовища). Передбачає вивчення стану факторів внутрішнього середовища організації (працівники, цілі, технологія, завдання, структура, ресурси). Це здійснюється шляхом дослідження стану фінансів, обліку, нормування та оплати праці, культурного рівня організації, використання робочої сили тощо, а також можливостей організації на ринку (маркетингові дослідження) тощо. Отримані результати дають змогу визначити сильні та слабкі позиції підприємства.

Етап 5. Аналіз стратегічних альтернатив. Полягає у виборі можливих варіантів розвитку організації.

1. Стратегія обмеженого зростання - коли організація задоволена своїм становищем і не прагне змін.

2. Стратегія великого зростання - коли організація прагне до радикальних змін.

3. Стратегія скорочення – ліквідація, закриття цехів, дільниць, видів діяльності тощо.

4. Комбінована стратегія – передбачає елементи попередніх стратегій.

Етап 6. Вибір оптимальної стратегії.

Цей вибір залежить від наступних чинників:

- рівня ризику;

- впливу попередніх стратегій;

- часу та факторів зовнішнього та внутрішнього середовища;

- цілей, мети діяльності тощо.

Етап 7. Реалізаціястратегії. Вона здійснюється за двома напрямами:

1. Адміністративний напрям – охоплює тактику, політику, процедури і правила. Тактика – розробляється у вигляді короткострокової стратегії і приймається для полегшення реалізації довгострокової стратегії. Політика – це загальне правило, керівництво до дії і до прийняття рішень. Процедура – та дія, яку потрібно здійснити в конкретній ситуації, вона носить універсальний характер. Правило – те, що треба здійснити у специфічній ситуації.

2. Економічний напрям – охоплює такі складові:

- формування бюджету. Він характеризує розподіл ресурсів у кількісній та вартісній формі для досягнення певних цілей;

- формування системи економічних показників – ця система може включати показники, які стосуються обсягів випуску, витрат, прибутків, рентабельності;

- управління за цілями – полягає у встановленні конкретних цілей для менеджерів кожного рівня і кожної ланки управління.

Етап 7. Оцінювання стратегії. Полягає у з'ясуванні її відповідності місії та цілям організації, а також у правильності добору методів аналізу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Це забезпечує, з одного боку, очікувану цілеспрямованість стратегії, з іншого – достовірність аналізу вихідної інформації.

Правильно обрана, своєчасно скоригована стратегія є однією із запорук успішної діяльності організації. Кінцевим результатом стратегічного планування, як і будь-якої іншої функції менеджменту, є розроблені методи менеджменту, прийняті конкретні управлінські рішення, а також затверджені певні показники (рівень прибутків, обсяг реалізації, величина витрат, рентабельність тощо) діяльності організації.

Стратегічне планування визначає, чого і коли прагне досягнути організація. Але для цього важливо знати, як реалізувати стратегію, тобто забезпечити ефективне оперативне (поточне) планування.

5. Бізнес-планування

Важливим інструментом, з одного боку поточного, а з іншого – стратегічного планування є бізнес-планування.

Бізнес-план – документ, що містить систему заходів чи програму дій, пов'язаних часом і місцем реалізації, узгоджених з метою і ресурсами та спрямованих на отримання прибутку на засадах реалізації підприємницького проекту.

Він є необхідним для багатьох суб'єктів економічної діяльності:

§ підприємця (власника) – як орієнтир в його діяльності;

§ майбутніх компаньйонів і співробітників, яких передбачається залучати до справи;

§ банкірів та інвесторів, чиї послуги передбачені в процесі реалізації проекту;

§ найманих менеджерів при здійсненні ними керівних функцій.

До функцій бізнес-плану належать

§ всебічне інформування про підприємство, перед­усім про мету його діяльності, стабільність і ефективність;

§ характеристика особливостей виробничого проце­су на підприємстві;

§ всебічна характеристика товарів або послуг;

§ обґрунтування прогнозу розвитку виробництва і підприємства, його конкурентних позицій;

§ комплексне дослідження ринку відповіднихтова­рів, послуг;

§ обґрунтування економічної ефективності підприємства;

§ аналіз професійного рівня, ділової компетенції управлінського персоналу.

Бізнес-план розробляється у двох формах:

1. Для внутрішнього використання – розробляється для потреб самої організації, як інструмент внутрігосподарського планування процесів (розробка нової продукції, вихід на новий ринок збуту, планування поточної діяльності щодо виконання певного завдання тощо).

2. Для зовнішнього використання (бізнес-план на продаж) – розробляється для сторонніх організацій, яких ви хочете долучити до свого бізнес-проекту (банки, приватні інвестори тощо).

Приблизна структура бізнес-плану проекту.

Резюме (вказати основну ідею, мету проекту, основні параметри проекту та дати коротку характеристику всіх наступних розділів бізнес-плану).

1. Юридичний план підприємства (вказати назву, організаційно-правову форму підприємства, юридичну, фактичну адресу (у т.ч. і відокремлених підрозділів, якщо такі є), всю контактну інформацію, основні банківські та податкові реквізити, інші юридичні аспекти за бажанням).

2. Галузь діяльності (зазначаються тенденції розвитку галузі; сучасний стан галузі; чинники впливу на розвиток галузі; основні конкуренти в галузі).

3. Характеристика продукції (робіт, послуг) та ринків збуту (зазначається перелік продукції за номенклатурою, асортиментом;зазначаються якісні характеристики продукції, інші характеристики, які відрізняють її від іншої аналогічної продукції, фізичні параметри, певні властивості тощо; представляється характеристика ринків збуту (кількісна, вартісна), бажано за різними ознаками (регіоном поширення, віковим, статевим цензом, рівнем платоспроможності покупців та ін. характеристиками)).

4. Аналіз конкурентів (дається перелік основних конкурентів, у т.ч. потенційних (для аналізу конкурентів можна використати SWOT-аналіз тощо)).

5. План маркетингової діяльності (маркетингу) (зазначається інформація про методи, строки проведення та бюджет маркетингових досліджень, дані про види реклами, рекламні акції та бюджет на реклам тощо).

6 План виробничої діяльності (виробництва) / план надання послуг (можна намалювати схему виробничого процесу; представити основні характеристики використовуваного обладнання: потужність, енергозатратність, інші; охарактеризувати виробничі та інші площі; охарактеризувати постачальників; представити план виробництва за попередні роки і на перспективу (у кількісному, вартісному вираженні) по продукції чи товарних групах; зазначити структуру собівартості продукції, тощо).

7 Організаційний план (представляється та аналізується оргструктура підприємства, зазначаються відомості про персонал: професійний, кількісний та якісний склад; аналізуються питання, пов`язані з адаптацією, мотивацією, розвитком персоналу тощо).

8. Фінансовий план та програма інвестування (бажано скласти прогнозні документи (прогнозний баланс, прогноз руху готівки); представити програму інвестування (інвестиційні заходи, терміни їх реалізації та інвестиційні витрати) та результати інвестування (визначити період окупності, точку беззбитковості, інвестиційний дохід, рівень рентабельності, прибуток тощо).

9. Аналіз ризиків та страхування (зазначаються всі види ризиків та заходи протидії цим ризикам; дані про співпрацю з страховою компанією чи можливості такої співпраці тощо).

Додатки (зразки бухгалтерських документів, договори, масштабні таблиці, рисунки, інші документи).

Дата добавления: 2015-05-10