Значення нормальної мікрофлори організму людини

Нормальна мікрофлора- це симбіоз мікроорганізмів із макроорганізмом, який існує як єдина цілісна екологічна система. Видовий склад і стан мікрофлори залежить від макроорганізму; в свою чергу мікроорганізми суттєво впливають на стан здоров′я макроорганізму.

Унаслідок кількісного і видового порушення нормальної мікрофлори виникає дисбактеріоз.Дизбактеріоз – гостра медична проблема. Його виявляють у 30% дітей першого року життя і більше ніж у 50% дорослого населення. Найчастіше дисбактеріоз проявляється в кишечнику і на шкірі, але може проявитися і в інших біотопах.

Для лікування хвороб, що виникли в наслідок дисбактеріозу, у дітей і дорослих крім медикаментозного використовують немедикаментозне лікування: дієтичні добавки, пробіотики (еубіотики), пребіотики, донорські штами біфідобактерій, лактобактерій, продукти функціонального харчування.

Циркуляція патогенних мікроорганізмів у довкіллі.

Природним середовищем перебування мікроорганізмів є насамперед Ґрунт, вода, повітря, організми рослин і тварин. І всюди вони перебувають у вигляді мікробіоценозів.

Мікробіоценоз - це сукупність популяцій мікроорганізмів, які перебувають в одному біотопі. Біотоп – це ділянка обмеженої території з однорідними умовами існування.

Генетика і мінливість мікроорганізмів.

Спадковість- це відтворення у нащадків ознак предків, зкмовлене передачею генетичної інформації. Спадковість має дві властивості: консервативність – збереження нащадками спадкових особливостей протягом багатьох поколінь, і мінливість – здатність нащадків набувати ознак, які їх відрізняють від попередніх поколінь.

Виділяють такі особливості генетики бактерій:

1. Генибактерій організовані в одну молекулу ДНК,яку називають хромосомою.

2. Вміст ДНК у бактерій, за сприятливих умов може збільшуватися у декілька(4-8) разів.

3. Передача генетичної інформації відбувається не тільки по вертикалі (від материнської клітини до дочірньої) а й по горизонталі (від клітини до клітини).

4. Носіями спадковості у бактерій є не тільки ті гени, що містяться у хромосомі, а й ті, що містяться у поза хромосомних молекулах ДНК.

Бактеріофаги - це віруси, які паразитують на бактеріях і здатні спричинювати їх лізис (розчиняти).

Антибіотики - це речовини біологічного походження, а також і їх похідні синтетичні і напівсинтетичні аналоги, які вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів.

Пріоритет у відкритті антибіотиків належить видатному англійському мікробіологу А. Флемінгу.

Принцип класифікації. Антибіотики класифікують за трьома основними принциповими ознаками: за спектром і спрямованістю біологічної дії, за хімічною структурою та за молекулярним механізмом дії на мікробну клітину.

За спрямованістю дії антибіотики поділяють на чотири основні групи: антибактеріальні, протигрибкові, противірусні, протипухлинні.

Питання для самоконтролю:

1. Де в навколишньому середовищі перебувають мікроорганізми?

2. Що таке нормальна мікрофлора?

3. Що вивчає генетика мікроорганізмів?

4. Що таке антибіотики?

Лекція № 3 Тема: Вчення про інфекцію

Зміст теми:

Інфекція (від лат. infectio — зараження) — це процес проник­нення мікроорганізмів у макроорганізм та взаємодія їх у певних умовах навколишнього середовища.

Інфекційний процес — це сукупність захисних фізіологічних, патологічних та імунологічних реакцій, які відбуваються в макро-організмі у відповідь на дію патогенних мікроорганізмів.

Інфекційна хвороба — це крайній ступінь розвитку інфекційно- процесу, що проявляється характерними клінічними ознаками Симптомами), а також біохімічними, імунологічними, гістологічними та іншими змінами.

Дата добавления: 2015-05-10