Форми інфекційного процесу

Серед білкових токсинів найбільш токсичнимиє екзотоксини.

Характеристика мікроорганізмів — збудників інфекційних хвороб

Людина контактує з величезним світом мікроорганізмів, але спричинити інфекційну хворобу здатна невелика частина цього сві­ту — приблизно 1/30 000.

Патогенність (від грец. pathos — страждання і genes — породжу­вати) — здатність мікроорганізмів спричинювати захворювання в організмі чутливої до нього людини або тварини.

Специфічність — це здатність кожного виду мікроорганізмів спричинювати певне захворювання: холерний вібріон зумовлює хо­ леру, шигели — шигельоз (дизентерію).

Органотропність — здатність патогенних мікроорганізмів ви­бірково уражати певні тканини (гонокок уражає епітелій статевих органів, шигели — ентероцити, тобто клітини кишечнику).

Вірулентність (від лат. virulentus — отруйний) — це ступінь пато- генності певного штаму, варіанта патогенних мікроорганізмів.Вона тісно пов'язана з інвазивністю.

Інфекційність — здатність заражати. Вона зумовлена фактора­ми адгезії та колонізації.

Інвазивність (від лат. invasio — нападати) — здатність долати захисні механізми макроорганізму, розмножуватися і проникати через слизові і сполучнотканинні бар'єри в глибину тканини макро­організму.

Токсигенність — здатність утворювати екзотоксини. Токсичність обумовлена наявністю ендотоксину.

Фактори патогенності (вірулентності) — це компоненти структури і продукти метаболізму, які зумовлюють властивості патогена. Патогенні мікроби мають цілий арсенал факторів патогенності. До них належать хемотаксис, джгутики, адгезини, капсули, ферменти,токсини, антигени тощо.

Завдяки хемотаксису бактерії орієнтуються та розпізнають клітини-мішені. Джгутики прискорюють наближення мікробів до них. Адгезини розпізнають рецептори на мембранах клітин і при­паюються до них. Роль адгезинів виконують фімбрії, білки по­верхневої мембрани, ліпополісахариди (ЛПС), ліпотейхоєві кисло­ти пептидоглікан та інші структури мікробної клітини.

Капсула захищає бактерію від фагоцитозу, антитіл, антибіотц. ків, а також містить токсичні речовини. Бактерії, що втратили кап­сулу, втрачають і патогенність. Так, безкапсульний штам пневмоко­ка є непатогенним.

Ферменти мікроорганізмів здатні руйнувати клітини і волок­на тканин, що сприяє інвазивності мікроорганізмів і захисту їх від захисних факторів макроорганізму.

Токсини. Токсичні речовини, що синтезуються бактеріями, за хімічним складом бувають білкові і ліпополісахариди.

Форми інфекційного процесу визначаються природою збудника, локалізацією його в макроорганізмі, ступенем прояву симптомів хвороби й іншими ознаками.

За походженням розрізняють екзогенну, ендогенну і автоінфекцію.

Екзогенна інфекція виникає внаслідок зараження патогенни­ми мікроорганізмами, які проникають у макроорганізм ззовні разом із повітрям, водою, харчовими продуктами, а також через предмети, забруднені виділеннями хворої людини. Ендогенну інфекцію спричинюють умовно-патогенні мікроорганізми, які є представниками нормальної мікрофлори макроорганізму. Це відбувається за умови ослаблення захисних механізмів макроорганізму. Автоінфекція — різновид ендогенної інфекції, яка виникає внаслідок самозаражен­ня під час перенесення збудника (частіше руками) з одного біотопу в інший (з порожнини рота — в рану).

За природою збудника розрізняють бактеріальну, вірусну, гри кову, протозойну, пріонну інфекції.

За локалізацією збудника в макроорганізмі розрізняють лока­лізовану і генералізовану інфекції. Локалізована (місцева) — це інфекція, при якій збудник зосереджується в певному анатомічному органі чи тканині, а по організму не поширюється (наприклад, леге­нева форма туберкульозу). Генералізована — це інфекція, при якій збудник (або його токсини) поширюється по всьому організму через кров, лімфу (більшість мікроорганізмів), нервові волокна (вірус ска­зу, токсин збудника правця) або від однієї клітини до іншої під час контакту цих клітин (ВІЛ).

За повторенням проявів хвороби розрізняють вторинну інфек­цію, реінфекцію, суперінфекцію, рецидив.

За ступенем прояву клінічних симптомів хвороби розрізняють маніфестну і безсимптомну форми. Маніфестна інфекційна хворо­ба проявляється комплексом симптомів.

Безсимптомна форма інфекційного процесу характеризується відсутністю клінічних ознак хвороби.

Дата добавления: 2015-05-10