Аврський каганат

Югер – одиниця виміру земельної площі у Стародавньому Римі. Дорівнювала приблизно 0,25 га.

Шудри – варна неповноправних жителів у Стародавній Індії, які повинні були обслуговувати всі інші варни.

Шадуф – пристрій для подачі води на поля.

Чжухоу – сановники та місцеві правителі в Китаї в період Чжоу.

Церква – релігійна організація зі складною, суворо централізова-ною та ієрархізованою системою взаємодії священно-служителів і віруючих.

Хронологія – наука, яка встановлює точні дати всіх історичних подій та їхню часову послідовність.

Форум – ринкова площа в Римі.

Форос – обов’язковий внесок у скарбницю Першого Афінського морського союзу.

Фетишизм – віра в здатність предметів та кісток тварин допомагати людині в житті та діяльності.

Федерати – військові союзники Римської імперії.

Фарисеї – угрупування в іудаїзмі, яке сповідувало неухильне вико-нання старих релігійних традицій.

Фаланга – щільно зімкнуте лінейне шикування піхоти для бою. Налічувала від 8 до 16 рядів. Використовувалась давніми греками для ведення військових компаній.

Тріумф – свято на честь полководця-переможця у Стародавньому Римі.

Трапезіти – люди, які приймали гроші на збереження. Банкіри античної Греції.

Тріумвірат – дослівно – “союз трьох мужів”, колегія для упорядку-вання республіканського ладу в Римі; боролася за владу з сенатом.

Узурпація – протизаконне захоплення влади; привласнення чиї­хось прав на що-небудь.

Християнство – найбільш чисельна світова релігія, яка виникла у Іст. н.е. в східних провінціях Римської імперії внаслідок злияння і взаємопроникнення ідей кількох месіанських течій іудаїзму. В основі християнства лежить віра в Ісуса Христа як сина Божого. У 1054р. християнство розкололось на православних і католиків.

Цивілізація – будь-яка форма існування живих істот, наділених розумом; історичні типи культур, локалізованих у часі та просторі; рі­вень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий даним суспільством.

Цінь – імператорська династія в Китаї (221 – 207рр. до н.е.).

Язичництво – термін, який було введено богословами монотеїстичних релігій. Слугує для позначення релігійних вірувань, обрядів і свят, які було вироблено протягом віків до появи монотеїзму. До язичницьких вірувань відносять магію, фетишизм, анімізм, тотемізм тощо.

ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Абат – настоятель монастиря у Західній Європі з 5 ст.

Абсолютизм – абсолютна самодержавна монархія – форма державного правління, при якій верховна влада повністю належить монарху (царю, імператору, королю).

(VІ – ХІст.) царство тюрків-аварів у Паннонії (територія Угорщини),

знищене Карлом Великим.

Дата добавления: 2015-05-10