Антанта –воєнно-політичний союз Великобританії, Франції і Росії, який кінцево сформувався у 1907 році

Антагонізм – форма суперечності, що характеризується найвищою гостротою боротьби непримиренно ворожих тенденцій, сил, яка поглиблюється в міру свого розвитку і переростає в конфлікт.

Аннексія – насильницьке захоплення однією державою частини або всієї території, яка належить іншій державі.

Анархізм – суспільно-політична течія, яка заперечує державну і будь-яку політичну владу, виступає за необмежену свободу окремої особистості.

Аграрні реформи – державні заходи по перетворенню умов землеробства, форм землекористування і характеру земельних відносин.

Рух у США в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. за ліквідацію рабства.

ІСТОРІЯ НОВОГО ЧАСУ

Шаріат – звід законів, складених на основі Корану і Суни в період феодалізму в країнах поширення ісламу. Містить норми спадкового, кримінального, шлюбно-сімейного прав, регламентує молитву, піст тощо.

Статутом).

Запозиченими церковними правилами (церковним

Чернечі ордени – організації ченців, кожна з яких керувалася власними чи

Церкви.

Обряді та, особливо, через незгоди серед керівництва

Церковний розкол – поділ однієї церкви на кілька за розбіжностями у вірі й

Держава – держав, яка керується з єдиного центру.

Централізована

Творів і наукових праць.

Цехи – об’єднання ремісників однієї спеціальності.

Чашники – учасники визвольного руху в Чехії ХVст., які боролися

проти німецького засилля та домагалися реформи

церкви.

Чернецтво – ті духовні особи, що селилися в монастирях і давали

обітницю (добровільну обіцянку) жити в бідності,

послуху, не одружуватися. Життя чернецтва вважалося

вищим проявом духовного подвигу.

Чинш, оброк – плата земельному власнику за користування землею.

“Чорна смерть” – єпідемія чуми, через яку вмирала велика кількість

населення Європи.

Шеріф – королівський чиновник у графствах Англії.

Шляхта – польські середня та дрябня дворяни.

Яничари – турецькі воїни з представників завойованих турками

народів, охоронці султана.

Ярлик – грамота ординського хана, що давала право на

князювання.

Аболіціонізм – 1). Суспільний рух за скасування будь-якого закону;

Автократія – політичний режим, при якому нема представницьких органів; вся повнота державної влади в країні зосереджена в руках необмеженого законом і безконтрольного правителя.

Автономія – самоврядування певної частини держави, що зді-йснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом.

Агресія – примінення збройної сили однією державою (групою держав) проти суверенитету, територіальної цілосності, політичної незалежності другої держави.

Антиклерикалізм – погляди, а також суспільний рух, спрямовані проти світських привілеїв церкви та її впливу на різні сфери поза церковного життя – політику, економіку, культуру, освіту.

Дата добавления: 2015-05-10