Общество и власть в период первой промышленной революции 28 страница

Правочинвважаєтьсяправомірним, поки законом чи судом не буде встановленойогонедійсність. У випадку, якщо суд визнаєправочиннедійсним, до такого правочинузастосовуютьсянаслідки, передбачені ст. ст. 216С235 ЦК. Нікчемнийправочинабоправочин, визнаний судом недійсним, є недійсниміз моменту йоговчинення (ст. 236 ЦК).

Ч.1 ст.203 ЦК: ЗЗміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актами цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадамИ.

Зміст правочину Р це сукупність його умов, сформульованих однією стороною, якщо вчинюється односторонній правочин, або узгоджених усіма сторонами при двосторонніх чи багатосторонніх правочинах.

Ч.3 ст.203 ЦК: ЗВолевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній воліИ.

(вибирайтеваріант, якийімпонує (: вам більше)

А) Невідповідністьміждійснимбажанням (волею) та йогозовнішнімпроявом (волевиявленням) є підставою для визнання судом такого правочинунедійсним. Таканевідповідністьможе бути результатом помилки, обману, насильства, збігутяжкихобставин, зловмисноїдомовленостіпредставникаоднієїсторони з іншою.

Б) Наявністьправочинусвідчить про те, щообидваучасникибажалиукластиправочин і щозовнішнійвиразволівідповідаєвнутрішньому. Цеозначає,щонеобхіднаєдністьвнутрішньоїволі і волевиявлення, тому у випадку, коли в правочині воля відсутня, мало місценасильство, особа перебувалапідвпливом погрози, обману і т. ін.

В) Правочинмає бути реально спрямований на виникненняобумовлених ним правовихнаслідків, тобтонеобхідноюумовою є єдністьволі і волевиявлення. Волевиявлення, здійсненебез мети вчиненняправочину, а лише для виду або для прикриття собою іншогоправочинувпливає на дійсністьправочину.

Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення

1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

ДЗЕРА:

ЦК України передбачає дві форми вчинення правочину: усну і письмову. Коли закон не встановлює обовХязковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд. При цьому маються на увазі усі випадки, передбачені законом, а не іншими НПА.

З метою захищеності фізичних осіб законодавець передбачає обовХязкову письмову форму для фізичних осіб між собою на суму понад двадцять розмірів неоподаткованого мінімуму доходів громадян, за винятком правочинів, які можуть вчинюватися усно відповідно до ЦК(див. ч.1 ст.206 ЦК).

ЦК не встановлює загальнообовХязковість нотаріального посвідчення правочинів. Нотаріальне посвідчення правочину, вчиненого в письмовій формі, необхідне лише тоді, коли це прямо встановлено законом або передбачено письмовою домовленістю сторін.

Окремі правочини вимагають не лише письмової форми, а й державної реєстрації у випадках, передбачених законом. З державною реєстрацією правочину повХязується настання відповідних правових наслідків. Згідно з ч.1 ст.210 ЦК такий правочин має вважатися вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Випадки обовХязкової державної реєстрації правочинів передбачаються як ЦК, так і іншими законами. При цьому не можна ототожнювати державну реєстрацію правочину з державною реєстрацією певного майна чи інших обХєктів цивільного права, недотримання якої не впливає на чинність правочину щодо придбання таких обХєктів і може призводити до інших правових наслідків.

Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно

1. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

2. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

3. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину

1. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

2. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Дата добавления: 2015-05-07