Види понять

При аналізі понять ми повинні зробити наступні декілька кроків.

По-перше, нам необхідно розібратися: чи є поняття, яке ми аналізуємо, порожнім. Порожнім називається поняття, в обсязі якого немає жодного елементу. Це, наприклад, такі поняття, як «кентавр», «вічний двигун», «людина, зріст якої 20 метрів». У цих понять зміст є - тобто є певні ознаки того, чим є кентавр, чим є вічний двигун, однак, не існує носіїв цих ознак – кентаврів, вічних двигунів. Зауважимо, що порожність поняття може бути зумовлена двома обставинами: а) фактичною хибністю змісту поняття; б) логічною хибністю змісту поняття.

Якщо наше поняття не порожнє – йдемо далі у нашому аналізі. Другий крок – встановлення того, чи є поняття одиничним або загальним. Одиничним називають поняття, в обсязі якого узагальнюється один предмет. У одиничному понятті (як і у загальному) виділяють клас предметів, хоча цей клас складається лише із одного елементу. Це, наприклад, таке поняття як «столиця Франції». Є лише один носій ознак, що є у змісті даного поняття – Париж. Загальним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється більше ніж один предмет. Наприклад, це такі поняття, як «столиця», «підручник», «трикутник» тощо.

Третій крок – подивитись чи є поняття збірним або незбірним. Незбірним називається поняття, у обсязі якого узагальнюються окремі предмети (наприклад, це такі поняття, як «зірка», «студент», «трикутник»). Збірним називається поняття, у обсязі якого узагальнюються не окремі предмети, а деякі множини, що мисляться як окремі предмети. Наприклад, елементами обсягу збірного поняття «сузір'я» є не окремі предмети (зірки), а одиничні множини: «сузір'я Лева», «сузір'я Рака» тощо.

Четвертий крок – розібратись, чи є наше поняття конкретним або абстрактним. Якщо в обсязі поняття узагальнюють предмети – це поняття називають конкретним, якщо в обсязі узагальнюють властивості предметів – ми маємо справу з абстрактним поняттям. Прикладом конкретних понять є «книги», «дерева». Прикладом абстрактних понять є «талант», «успішність».

П’ятий крок – встановити, чи є поняття позитивним або негативним. Нагадаємо, що логіка далека від категорій етики, тому такі терміни як «позитивний» та «негативний» ніяк не пов’язані з питаннями добра чи зла. Вони відображають лише відмінності щодо структури поняття. Так, негативним називають поняття, у назві якого міститься вказівка на відсутність якоїсь ознаки у предмета думки. Наприклад, у понятті «іногородній» вказується, що якась людина не має ознаки «бути мешканцем даного міста». Позитивним називають те поняття, у назві якого є вказівка на наявність певної ознаки у предмета. Наприклад, позитивним є поняття «провідник електричного струму».

5. Логічні відношення між поняттями

У логіці нас цікавлять не лише поняття як такі, але й питання: як поняття співвідносяться між собою? Досліджуючи, чи є дане співвідношення суперечливим, ми повинні знати певні правила.

В залежності від того, чи мають ті поняття, які ми розглядаємо разом, спільну родову ознаку чи не мають, ми можемо казати про порівнювані та не порівнювані поняття. Так поняття «підручник» і «словник» є порівнюваними, адже і перше, і друге є «книгою».

Якщо ми бачимо, що у досліджуваному тексті порівнюються поняття, які можуть бути порівнюваними, нам необхідно зробити наступний крок у нашому логічному аналізі – подивитись, до якого виду належать дані порівнювані поняття. Вони можуть бути або сумісними, або несумісними. Щодо кожного з цих видів є власні правила дотримання несуперечності у порівнянні.

Сумісними називають ті поняття, видові ознаки яких забезпечують повний або частковий збіг їх обсягів. Наприклад, поняття «книга» та поняття «підручник» є сумісними. Несумісними називаються поняття, видові ознаки яких обумовлюють повний незбіг їхніх обсягів. Наприклад, поняття «обґрунтований вирок» та поняття «необґрунтований вирок» є несумісними.

Для позначення відношень між сумісними та несумісними поняттями у логіці застосовують систему наочного зображення, що відома під назвою кіл Ейлера (за ім’ям її винахідника відомого швейцарського математика ХVІІІ ст. Леонарда Ейлера).

Між сумісними поняттями існує три види відношень: 1) відношення тотожності; 2) відношення підпорядкування; 3) відношення часткового збігу.

1.Відношення підпорядкування фіксує порівняння родового і видового поняття.

За системою Ейлера, це відношення можна зобразити так:

В цьому відношенні, наприклад, знаходиться поняття «гуманітарна наука» з поняттям «історія»; поняття «населений пункт» з поняттям «місто».

2. У відношенні часткового збігу знаходяться поняття, обсяги яких частково співпадають.

За допомогою кіл Ейлера це відношення можна позначити так:

Наприклад, у відношенні часткового збігу знаходяться поняття «студент» та поняття «відмінник» - адже не всі студенти є відмінниками (є ті, хто вчаться на незадовільні, задовільні чи добрі оцінки), і не всі відмінники є студентами (є ще учні шкіл, ліцеїв, гімназій, котрі вчаться на «відмінно»).

3. У відношенні тотожності знаходяться поняття, обсяги яких повністю співпадають. Себто, тотожні поняття — це різні знакові вирази, що мають однаковий денотат.

Схема відношення тотожності зображується так:

Наприклад, у цьому відношенні знаходяться поняття «Дніпропетровськ» та поняття «місто, в якому розташований Дніпропетровський національний університет».

Між несумісними поняттями можуть бути наступні відношення: 1) протиріччя; 2) протилежності; 3) супідрядності.

1.У відношенні протиріччя знаходяться поняття, зміст одного яких повністю заперечує зміст іншого поняття, а сума обсягів цих понять вичерпує обсяг родового поняття.

Схематично відношення протиріччя зображується так:

Наприклад, у такому відношенні знаходяться поняття «повнолітній» з поняттям «неповнолітній», адже зміст понять «повнолітній» х А(х) і «неповнолітній» х Ā(х) — повністю заперечують один одного, і в сумі їхні обсяги вичерпують обсяг родового поняття «вік людини» х С(х).

2. Протилежними називаються поняття, які не лише не збігаються за обсягом, але й демонструють, що сума їхніх обсягів не вичерпують обсягу родового поняття.

Наприклад, якщо взяти поняття «білий» х А(х) та поняття «чорний» х В(х), то вони будуть крайніми видами одного роду, але у своїй сумі не зможуть вичерпати обсяг родового поняття «колір» х С(х):

3.Якщо несумісні видові поняття одного роду не знаходяться ані у відношенні протиріччя, ані у відношенні протилежності, то їм притаманне відношення супідрядності:

Наприклад порівнюючи поняття «нарис» х А(х) та поняття «есе» х В(х), ми бачимо, що вони не є ані у відношенні протиріччя, ані у відношенні протилежності, підпорядковуючись поняттю «літературні жанри» х С(х):

Дата добавления: 2015-05-10