Операція визначення понять

Поширені помилки щодо поділу поняття

Студенти часто плутають логічну операцію «поділ поняття» з класифікацію та процедурою поділу цілого на частини. І перше, і друге не є логічною операцією «поділ поняття». Щоб уникнути цих непорозумінь, розглянемо: чим саме є те, що плутають з поділом поняттям?

Класифікація - це систематизація предметів на основі, або угоди чи певних практичних міркувань, або на підставі ознак, що випливають із природи систематизованих предметів. У першому випадку йдеться про так звану допоміжну класифікацію - це, наприклад, список групи студентів за алфавітом. У другому випадку мова йде про класифікацію, яку називають природною. Прикладом може бути періодична таблиця хімічних елементів Д. Менделєєва, в якій за основу класифікації взята об'єктивна залежність між валентністю і вагою хімічних елементів, тому кожний з елементів класифікації має чітко визначене цією залежністю місце. Таким чином, класифікація є чимось або менш глибоким, або більш глибоким, аніж поділ поняття, але у будь-якому разі, не є ідентичною даній логічній процедурі.

Варто зауважити, що в будь-якій класифікації ми вибираємо певну ознаку, яку насправді мають всі члени відповідного класу, і в цьому смислі будь-яка класифікація може вважатись природною. Однак, також будь-яку класифікацію можна вважати і штучною в тому смислі, що ознаки, за якими вона проводиться, вибираємо ми самі.

Щодо другого типу непорозумінь, давайте порівняємо два вислови: «рік складається з січня, лютого, березня…» та «планети Сонячної системи – це Меркурій, Венера, Земля …». На перший погляд, це схожі за своєю структурою вислови, але давайте подивимось більш уважно. Чи можемо ми сказати «Січень є рік»? Ні. Але ми можемо сказати «Меркурій – це планета Сонячної системи». Справа в тому, що будь-який член поділу у логічній операції «ділення поняття» має ознаку діленого поняття. Тому ми можемо сказати, що «Меркурій – це планета Сонячної системи». Але процедура поділу цілого є розчленуванням в уяві цілого на його частини, і в цьому разі частина не є носієм ознаки цілого, оскільки між частиною і цілим відсутній родо-видовий зв'язок.

Визначення понять широко застосовується у науці. Ще давньоіндійські логіки даршани санкх’я звертали увагу, що визначення необхідно для того, щоб відокремити визначуване від того, що і різнорідне і однорідне по відношенню до нього[1].

Визначенням поняття називається логічна операція, яка розкриває зміст поняття. У ході цієї операції ми відшукуємо ознаки якого-небудь предмету, відрізняємо їх від ознак інших предметів. Тут ми формуємо значення вперше вживаного терміну або уточнюємо значення уже існуючого терміну. Ця логічна операція виконує важливу функцію у наукових дослідженнях і у практиці міркування. За її допомогою підсумовують знання про предмет, розкривають значення термінів тощо.

За своєю структурою операція визначення (інакше кажучи - дефініція) складається із двох елементів: визначуваного та визначаючого. У штучній мові логіки перше позначається символом «Dfd» (читається: «дефінієндум»), а друге - символом «Dfn» (читається: «дефінієнс»). Наприклад, у дефініції «дім є будівля, яка пристосована для постійного проживання»: 1) поняття «дім» є визначуваним («Dfd»), тобто, поняттям, зміст якого розкривається; 2) вислів «будівля, що пристосована для постійного житла» - це визначаюче («Dfn»), тобто, та частина дефініції, яка виражає способи ототожнення, розрізнення, виділення, конструювання об'єктів думки.

Існує певна кількість способів створення дефініцій, з-поміж яких відмітимо чотири ключових способи визначення: 1) визначення через рід і видову відмінність; 2) генетичне визначення; 3) операціональне визначення; 4) визначення через указівку на протилежність.

Суть дефініції через рід і видову відмінність полягає в тому, що спочатку знаходять найближче родове поняття для Dfd, а потім перераховують характерні видові відмінності, які відрізняють визначуване з-поміж інших видів названого родового поняття. Прикладом цієї дефініції є вислів: «Барометр — це прилад, що слугує для виміру атмосферного тиску». «Прилад» – це родове поняття для поняття «барометр», а слова «слугує для виміру атмосферного тиску» вказує на те, що саме відрізняє барометр з-поміж інших видів приладів. Як писав Фома Аквінський, дізнаючись визначень речей, ми передусім розміщаємо їх у відповідному роді, завдяки чому дізнаємося, що це, взагалі. Після цього додаємо характерні ознаки, якими вона відрізняється від інших речей [2].

У генетичному визначенні фіксуються способи походження чи побудови визначуваного предмета. Приклад: «Куля — це тіло, яке утворюється обертанням півкола навколо діаметру». Генетичні дефініції широко застосовуються у математиці, фізиці, хімії тощо.

Операціональне визначення полягає у описі специфічних експериментальних операцій для знаходження тих чи інших об'єктів. Приклад: «Луг — це хімічна речовина, яка зафарбовує лакмусовий папірець у синій колір».

Коли всі інші дефініції в силу об’єктивних причин ми не здатні надати, ми маємо можливість запропонувати дефініцію через указівку на протилежність. Давньогрецький філософ Парменід писав, що «негативні визначення личать началам та границям» [Фрагменты 1989, 278]. Такий різновид дефініцій застосовують для визначення універсальних понять, оскільки проблематично знайти їх родове поняття, так само як проблематично зобразити походження даних понять чи провести якийсь експеримент щодо них. Наприклад, це дефініції щодо поняття «Бог» тощо. Фома Аквінський звертав нашу увагу на те, що ми не можемо вказати, що є родом для Бога. На його переконання, при дослідженні сутності Бога, слід скористатись шляхом спростування. Як він пише, «хоча ми не можемо осягнути Бога, пізнавши, чим він є, певне знання про нього ми все ж таким отримуємо, пізнаючи чим він не є. І тим більше ми наблизимось до його пізнання, чим більше ознак зможемо відділити від нього за допомогою нашого розуму. Насправді, будь-яку річ ми пізнаємо тим досконаліше, чим повніше бачимо її відмінності від інших»[3].

Дата добавления: 2015-05-10