IV етап. Практичне застосування одержаних даних. 1 страница

Результати дослідження стають науковою продукцією тільки з того часу, коли їх починають застосовувати на практиці. Початок застосування результатів дослідження у реальних практичних умовах називають їх впровадженням.

Впровадження класифікують за двома ознаками:

Ø Формою матеріального втілення (навчальні програми, навчальні посібники, методичні рекомендації, засоби навчання, державні стандарти, алгоритми і програмні засоби/методи і засоби забезпечення досліджень);

Ø робочою функцією впроваджуваних результатів (організація і управління навчальним процесом, здійснення заходів з профілактики професійних захворювань).

Не менш важливим є оцінювання значущості результатів досліджень. Оцінюють ефективність результатів на основі спеціальних методик, які дають можливість визначити існуючі для цього показники.

2.1. Алгоритм науково-педагогічного дослідження.

При організації та проведенні науково-педагогічного дослідження необхідно дотримуватися певної послідовності дій:

1. Визначення проблеми дослідження. Вона має бути актуальною, значимою, відображеною у темі дослідження. Розпочинаючи психолого-педагогічне дослідження з'ясовують його об'єкт, предмет та мету.

2. Ґрунтовне і всебічне вивчення наукових фактів, положень, висновків. Спрямоване на з'ясування під час вивчення літературних джерел головної ідеї, позиції автора та особливостей наукового доробку з досліджуваної проблеми. Важливо простежити логіку полеміки автора з іншими дослідниками, особливості його аргументації, виробити власну думку щодо його позиції, сформулювати завдання для глибшого вивчення проблеми.

3. Вивчення шкільної практики. Передбачає аналіз літератури про досвід школи, з'ясування проблем, які змушений вирішувати вчитель, типових недоліків у його роботі.

4. Формулювання гіпотези дослідження. Гіпотезу дослідження (наукове передбачення його результатів) потрібно формулювати так, щоб виявити положення, які потребують перевірки у процесі дослідження.

5. Виконання експериментальної роботи. Передбачає: взаємодію з предметом дослідження, з'ясування його ознак, властивостей; вибір методики, процедури дослідження; організацію експериментальної роботи за обраною методикою.

6. Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою. Порівняння одержаних результатів дослідної роботи з існуючими в шкільній практиці, опублікованими в науковій, психолого-педагогічній літературі.

7. Узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези. Використовують спеціальні методи (контент-аналіз — для узагальнення змістовної інформації), кореляційний, факторний та інші види аналізу — для узагальнення інформації переважно кількісного характеру та підтвердження закономірних зв'язків між явищами).

8. Оформлення результатів дослідження, втілення їх у життя. Подання результатів та висновків дослідження найбільш інформативним способом (графічне, схематичне моделювання, ілюстративне відображення), планування та організація перетворюючих, розвиваючих впливів на сутність досліджуваних явищ.

2. Визначити особливості підготовки наукових кадрів в Україні та запропонувати шляхи удосконалення форм підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів.

В Законі України "Про наукову і науково-технічну діяль­ність" у розділі II ст. 4 зазначено, що суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III—IV рівнів ак­редитації, громадські організації у науково-технічній діяльності.

Вчений є основним суб'єктом наукової і науково-техніч­ної діяльності. До наукових і науково-технічних працівників належать:

1)академіки і члени-кореспонденти всіх академій;

2)всі особи, що мають науковий ступінь і вчене звання;

3)особи, які ведуть науково-дослідну роботу в наукових закладах, у ВНЗ;

4)спеціалісти, зайняті науковою роботою на промислових підприємствах та у проектних організаціях.

Наукові кадри готуються вищими навчальними закла­дами і науково-дослідними організаціями. Нині підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації здійснюється з 25 галузей науки і більш як 600 наукових спеціальностей.

Добре зарекомендувала себе форма підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів - аспірантура. У 1991 році Постановою Кабінету Міністрів України було створено Вищу атестаційну комісію України (ВАК), у складі якої зат­верджено Голову Ради та Президію ВАК України, які про­водять атестацію наукових кадрів. Підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів здійснює Атестаційна комісія МОН України, у складі якої функціонує Управління керів­них і науково-педагогічних кадрів. Аспірантура створюється при ВНЗ, науково-дослідних інститутах, які мають відпо­відний кадровий склад і необхідну наукову та матеріальну базу.

В аспірантуру із громадян України відбирають найбільш здібних і підготовлених студентів, які захистили диплом спеціаліста або магістра і Державною кваліфікаційною ко­місією рекомендовані на навчання в аспірантурі. Навчання здійснюється на договірній основі. Термін навчання ста­ціонарно - 3 роки, заочно - 4 роки віком відповідно до 35 років, 45 років.

Особи, які вступають до аспірантури, складають вступ­ні екзамени зі спеціальності, філософії та однієї з іноземних мов в обсязі програми ВНЗ. Підготовка аспірантів ведеться за індивідуальним планом, затвердженим Вченою радою ВНЗ або НДІ на весь період навчання.

За цей період аспірант зобов'язаний:

- скласти кандидатські екзамени зі спеціальності, іно­земної мови та філософії;

виконати індивідуальний план; за результатами науково-дослідної роботи написати не менше трьох статей і надруку вати їх у фахових виданнях, які входять до переліку видань ВАКу України;

- оволодіти технікою та методикою проведення наукових досліджень;

- підвищувати свій професійний та загальнонауковий рівень.

Для керівництва і надання допомоги аспірантові при­значається науковий керівник, як правило, доктор або про­фесор. Щорічно аспіранти звітують на кафедрі про вико­нання індивідуального плану роботи. Завершується навчання в аспірантурі захистом дисертації на спеціалізованій вченій раді на здобуття вченого ступеня кандидата наук.

Поряд із традиційною формою підготовки наукових та педагогічних кадрів через аспірантуру останнім часом засто­совується підготовка поза аспірантурою як здобувач.

Здобувачі прикріплюються до ВНЗ або НДІ для скла­дання екзаменів. Перелік кандидатських екзаменів, їх програми зі спеціальності визначає МОН України і разом з ВАК здійснює контроль за їх організацією і проведенням. Організація, до якої прикріплений здобувач, проводить попередню експертизу дисертації, робить висновок про її наукову і практичну значущість.

Дисертація, що подається до захисту на ступінь канди­дата наук, - це наукова кваліфікаційна праця, виконана особисто здобувачем, містить науково обґрунтовані теоре­тичні або експериментальні результати, наукові положен­ня, характеризується єдністю змісту і свідчить про особис­тий внесок здобувача в науку.

Тема дисертації має бути пов'язана з основними напря­мами науково-дослідних робіт наукових установ і організа­цій і затверджена вченими або науково-технічними радами, з одночасним призначенням наукового керівника.

Дисертація, що має прикладне значення, додатково до основного тексту містить інформацію і документи, що під­тверджують практичне використання отриманих автором

Білет № 4

1. З’ясувати особливості науково-дослідної роботи студентів університету.

Науково-дослідницька діяльність студентів (НДДС) вищих навчальних закладів України є одним із основних чинників під­готовки висококваліфікованих кадрів відповідного профілю.

Поняття "науково-дослідницька діяльність студентів" вклю­чає в себе два взаємопов'язаних елементи:

• навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості;

• наукові дослідження, що здійснюють студенти під керів­ництвом професорів і викладачів.

Для НДДС вищих навчальних закладів характерним є єдність цілей і напрямів навчальної, наукової і виховної ро­боти, тісна взаємодія всіх форм і методів наукової роботи студентів, що реалізуються в навчальному процесі та поза-навчальний час. Це забезпечує їхню участь у науковій діяль­ності протягом усього періоду навчання, тісно пов'язану як із науково-дослідницькою діяльністю, що проводиться підроз­ділами ВНЗ, так і з громадською діяльністю.

Зміст і структура НДДС забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального про­цесу, що зумовлює спадкоємність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших, поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь, нави­чок у процесі виконання ними наукової роботи. Реалізована в комплексі науково-дослідницька діяльність студентів за­безпечує вирішення таких основних завдань:

• формування наукового світогляду, оволодіння методо­логією і методами наукового дослідження;

• надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;

• розвиток творчого мислення та індивідуальних здібно­стей студентів у вирішенні практичних завдань;

• прищеплення студентам навичок самостійної науко­во-дослідницької діяльності;

• розвиток ініціативи, здатності застосувати теоретичні знання у своїй практичній роботі, залучення най здібніших студентів до розв'язання наукових проблем, що мають суттє­ве значення для науки і практики;

• необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань;

• розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця;

• створення та розвиток наукових шкіл, творчих колек­тивів, виховання у стінах вищого навчального закладу резер­ву вчених, дослідників, викладачів.

Науково-дослідницька діяльність студентів — це систем­не утворення, яке має свою структуру, зміст і форми.

У вищих навчальних закладах склалася певна структу­ра НДДС: проректор з наукової роботи — рада НДДС інституту __ рада студентського науково товариства (СНТ) факультету (факультетів), СНТ кафедри (кафедр).

Наукове керівництво СНТ здійснюється науковим керів­ником, який обирається вченою радою вищого навчального закладу. Голова (з числа студентів) і члени ради СНТТ призна­чаються і затверджуються наказом ректора по інституту. Рада СНТ вузу:

• створює факультетські ради СНТ і керує ними. Органі­зовує разом з факультетськими СНТ гуртки, творчі секції, бюро та ін.;

• інформує громадськість інституту про роботу СНТ;

• щорічно організовує підсумкові студентські наукові конференції;

• організовує і проводить внутрівузівський конкурс сту­дентських наукових робіт, контролює діяльність гуртків, студій на кафедрах;

• організовує виставки і презентації кращих наукових праць студентів;

• забезпечує участь студентів у регіональних та всеукраїн­ських конкурсах, оглядах, конференціях, олімпіадах;

• сприяє широкому впровадженню результатів студент­ських робіт у практику, публікуванню статей, тез доповідей у наукових збірках;

• організовує взаємодію СНТ інституту з іншими ВНЗ, закладами освіти, культури та ін.

• морально та матеріально заохочує студентів, які ефек­тивно здійснюють науково-дослідницьку діяльність.

Рада СНТ інституту працює в тісному зв'язку з СНТ факультетів і кафедр.

Залучення студентів до науково-дослідницької діяльності здійснюється через академічну групу. На початку навчаль­ного року на стаціонарі, під час настановної сесії на заочно­му відділенні в групах, на курсах і факультетах проводяться бесіди про науково-дослідницьку діяльність, де висвітлюють­ся найзначніші досягнення студентів за минулі роки, подаєть­ся докладна інформація щодо запланованої наукової тема­тики інституту, факультетів, кафедр.

Зміст і форми НДДС відповідають основним напрямам науково-дослідницької діяльності вищого навчального за­кладу, базою її організації і проведення є кафедри. У керів­ництві НДДС беруть участь висококваліфіковані викладачі ВНЗ.

Зміст і характер НДДС визначаються:

а) проблематикою дослідницької і науково-методичної діяльності кафедр, факультетів, інституту;

б) тематикою досліджень, що здійснюються кафедрами у творчій співпраці з закладами культури, освіти, з усіма про­фільними для ВНЗ установами та організаціями;

в) умовами дослідницької роботи студентів, наявністю бази дослідження, можливістю отримання необхідних документів, наявністю комп'ютерної техніки; за­безпеченням НДДС науковим керівництвом та ін.

Науково-дослідницька діяльність студентів ВНЗ здійсню­ється за трьома основними напрямами:

• науково-дослідницька робота, що є невід'ємним еле­ментом навчального процесу і входить до календарно-тема­тичних та навчальних планів, навчальних програм як обо­в'язкова для всіх студентів;

• науково-дослідницька робота, що здійснюється поза навчальним процесом у межах СНТТ — у гуртках, проблем­них групах (лабораторіях), перекладацьких та інформацій­них студіях, фольклорних експедиціях та ін.;

• науково-організаційні заходи; конференції, конкурси та ін.

Науково-дослідницька робота студентів у межах на­вчального процесу є обов'язковою для кожного студента і охоплює майже всі форми навчальної роботи:

• написання рефератів наукової літератури з конкретної теми в процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних і професійно-орієнтованих, спеціаль­них дисциплін, курсів спеціалізацій та за вибором;

• виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, що містять елемен­ти проблемного пошуку;

• виконання нетипових завдань дослідницького харак­теру в період виробничої практики, на замовлення підпри­ємств, установ, організацій, закладів культури тощо;

• розробка методичних матеріалів з використанням до­слідницьких методів (глосаріїв, кросвордів, програм і мето­дик соціологічних досліджень тощо);

• підготовка і захист курсових та дипломних робіт, по­в'язаних з проблематикою наукових досліджень спеціаль­них кафедр.

Методика постановки і проведення НДДС у навчальному процесі визначається специфікою ВНЗ, його науковою і ма­теріально-технічною базою, набутими традиціями.

Для проведення цієї роботи студенти отримують робоче місце в лабораторії кафедри, комп'ютерному класі, бібліотеці.

Чітка організація НДДС у навчальному процесі сприяє поглибленому засвоєнню студентами спеціальних навчаль­них дисциплін, дозволяє найповніше виявити свою індивіду­альність, сформувати власну думку щодо кожної дисциплі­ни. При цьому особлива увага приділяється залученню сту­дентів до збору, аналізу та узагальнення кращого практично­го досвіду, проведення соціологічних та експериментальних досліджень, підготовки доповідей і повідомлень.

Науково-дослідницька робота студентів поза навчаль­ним процесом є одним із найважливіших засобів формуван­ня висококваліфікованих фахівців. Нею передбачається:

• участь студентів у роботі наукових гуртків, проблем­них груп, творчих секцій, лабораторій та ін.;

• участь студентів у виконанні держбюджетних або госп­розрахункових наукових робіт, проведенні досліджень у ме­жах творчої співпраці кафедр, факультетів, комп'ютерного центру із закладами культури, освіти тощо;

• робота в студентських інформаційно-аналітичних та культурологічних центрах, перекладацьких бюро;

• рекламна, лекторська діяльність та ін.;

• написання статей, тез доповідей, інших публікацій; най­поширенішою формою організації НДДС є наукові гуртки, секції, студії, бюро, центри. Кожний із них являє собою невеликий (10—15 осіб) творчий студентський колектив, який працює над однією або кількома суміжними науковими те­мами, за планами, що складаються на семестр або навчаль­ний рік. Науковим підрозділом керує викладач, помічником якого є студент.

НДДС диференціюється залежно від курсу навчання, спеці­альності та спеціалізації. Якщо напрям дослідження має міжкафедральний характер, здійснюється спільне керівниц­тво НДДС викладачами кількох кафедр.

2. Розкрити специфіку застосування методу вимірювання у навчально-дослідних та наукових роботах студентів.

Вимірювання - на відміну від порівняння є більш точним пізнавальним засобом, це процедура визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Цінність цієї процедури полягає в тому, що вона дає точні, кількісно визначені відомості про об'єкт. При вимі­рюванні необхідні такі основні елементи: об'єкт вимірюван­ня, еталони, вимірювальні прилади, методи вимірювання. Вимірювання ґрунтується на порівнянні матеріальних об'єктів. Властивості, для яких при кількісному порівнянні застосовують фізичні методи, називають фізичними вели­чинами. Фізична величина - це властивість, загальна в якісному відношенні для багатьох фізичних об'єктів, але у кількісному відношенні індивідуальна для кожного об'єк­та. Наприклад, довжина, маса, електропровідність тощо. Але запах або смак не можуть бути фізичними величи­нами, тому що вони встановлюються на основі суб'єктив­них відчуттів. Мірою для кількісного порівняння однакових властивостей об'єктів є одиниця фізичної величини -фізична величина, якій за визначенням присвоєно числове значення, що дорівнює 1. Одиницям фізичних величин присвоюють повні і скорочені символьні позначення -розмірності. Цей метод широко використовується в педагогіці, методиці, психології (якість знань підготовки спеціалістів, успішність тощо).

3. Визначити об’єкт і предмет дослідження з теми курсової роботи: «Естетичне виховання учнів основної школи у позаурочній виховній діяльності».

Об’єкт дослідження – позаурочна виховна діяльність учнів основної школи

Предмет дослідження – зміст, методи, форми, засоби естетичного виховання учнів основної школи у позаурочній виховній діяльності.

Білет № 5

1. Дати загальну характеристику методів науково-педагогічних досліджень.

2. Розкрити специфіку застосування методу порівняння у навчально-дослідних та наукових роботах студентів.

3. Оформити бібліографічний опис запропонованих наукових джерел відповідно до вимог Державного стандарту:

· Філіпченко А.С. Основи наукових досліджень: Конс­пект лекцій. - К.: Академвидав, 2004. - 195 с.

· Пілюшенко В.Т., Шкрабак І.В., Словенко Е.І. Науко­ве дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення. - К.: Лібра, 2004. - С. 163-175.

Білет № 6

1. Розкрити специфіку застосування методу сходження від абстрактного до конкретного у навчально-дослідних та наукових роботах студентів.

2. Вимоги до написання висновків наукових робіт студентів.

3. Сформулювати мету і завдання курсової роботи з теми: «Формування естетичних почуттів учнів початкової школи у процесі слухання музичних творів».

Викладач Руденко Л.С.

Затверджено

на засіданні кафедри педагогіки і психології

протокол № 4 від 05.11. 2014 року

Завідувач кафедри Іванюк Г.І.

Київський університет імені Бориса Грінченка

Педагогічний інститут

Кафедра педагогіки і психології

Напрям підготовки Музичне мистецтво

ОКР бакалавр

Дисципліна Основи наукових досліджень

Білет № 7

1. Навести приклади форм впровадження результатів науково-педагогічних досліджень в практиці.

2. Сформулювати об’єкт і предмет курсової роботи з теми: «Формування художньо-естетичних інтересів школярів в позаурочній виховній діяльності».

3. Написати анотацію до статті А. Шитохи «Творчий розвиток учнів на уроках музичного мистецтва».

Викладач Руденко Л.С.

Затверджено

на засіданні кафедри педагогіки і психології

протокол № 4 від 05.11. 2014 року

Завідувач кафедри Іванюк Г.І.

Київський університет імені Бориса Грінченка

Педагогічний інститут

Кафедра педагогіки і психології

Напрям підготовки Музичне мистецтво

ОКР бакалавр

Дисципліна Основи наукових досліджень

Білет № 8

1. Розкрити правила оформлення науково-дослідних робіт студентів відповідно до сучасних вимог.

2. З’ясувати вимоги до захисту науково-дослідних робіт студентів.

3. Розробити структурно-логічну схему підготовки і організації науково-педагогічного дослідження.

Викладач Руденко Л.С.

Затверджено

на засіданні кафедри педагогіки і психології

протокол № 4 від 05.11. 2014 року

Завідувач кафедри Іванюк Г.І.

Київський університет імені Бориса Грінченка

Педагогічний інститут

Кафедра педагогіки і психології

Напрям підготовки Музичне мистецтво

ОКР бакалавр

Дисципліна Основи наукових досліджень

Білет № 9

1. Здійснити порівняльну характеристику навчально-дослідних робіт студентів: реферат, курсова робота:

Спільне	Відмінне

2. Розкрити характерні ознаки наукової школи.

3. Розробити питання інтерв'ю для вчителів з теми: «Формування ціннісних орієнтацій учнів молодшого шкільного віку у позаурочній виховній діяльності засобами музичного мистецтва».

Викладач Руденко Л.С.

Затверджено

на засіданні кафедри педагогіки і психології

протокол № 4 від 05.11. 2014 року

Завідувач кафедри Іванюк Г.І.

Київський університет імені Бориса Грінченка

Педагогічний інститут

Кафедра педагогіки і психології

Напрям підготовки Музичне мистецтво

ОКР бакалавр

Дисципліна Основи наукових досліджень

Білет № 10

1. Скласти таблицю вимог до виконання курсової роботи.

№	Назва наукової роботи	Вимоги
	Курсова робота	Визначення поняття
Мета роботи
Завдання роботи
Послідовність виконання роботи
Оформлення
Захист

2.Оформити бібліографічний опис запропонованих наукових джерел відповідно до вимог Державного стандарту:

· Педагогічний словник / За ред. дійсного члена НАПН України М.Д.

Ярмаченка. – К.: Педагогічна думка, 2001. – 516 с.

· Джола Д.М., Щербо А.Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів: навчально-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998.–392 с.

3.Розкрити вимоги до реферування тексту статті В.О. Сухомлинського «Перше вивчення матеріалу» (В.О. Сухомлинський «Сто порад учителю» (№ 14)).

Викладач Руденко Л.С.

Затверджено

на засіданні кафедри педагогіки і психології

протокол № 4 від 05.11. 2014 року

Завідувач кафедри Іванюк Г.І.

Київський університет імені Бориса Грінченка

Педагогічний інститут

Кафедра педагогіки і психології

Напрям підготовки Музичне мистецтво

ОКР бакалавр

Дисципліна Основи наукових досліджень

Білет № 11

1. З’ясувати сутність вимог до формування змісту вступної частини курсового дослідження.

2. Визначити об’єкт і предмет курсового дослідження з теми: «Естетичне виховання учнів початкової школи на основі інтеграції мистецтв».

3. Скласти таблицю вимог до виконання бакалаврської роботи.

Бакалаврська робота	Визначення поняття
Мета роботи
Завдання роботи
Послідовність виконання роботи
Оформлення
Захист

Викладач Руденко Л.С.

Затверджено

на засіданні кафедри педагогіки і психології

протокол № 4 від 05.11. 2014 року

Завідувач кафедри Іванюк Г.І.

Київський університет імені Бориса Грінченка

Педагогічний інститут

Кафедра педагогіки і психології

Напрям підготовки Музичне мистецтво

ОКР бакалавр

Дисципліна Основи наукових досліджень

Білет № 12

1. Здійснити порівняльну характеристику методів аналізу, синтезу, індукції і дедукції, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях науково-педагогічного дослідження.

Спільне	Відмінне

2.Розкрити сутність та ознаки наукової інформації.

3.Написати анотацію до статті В.О.Сухомлинського «Приведіть кожного учня до вогнища захопленості» (В.О. Сухомлинський «Сто порад учителю» (№ 33)).

Викладач Руденко Л.С.

Затверджено

на засіданні кафедри педагогіки і психології

протокол № 4 від 05.11. 2014 року

Завідувач кафедри Іванюк Г.І.

Київський університет імені Бориса Грінченка

Білет № 13

1. Розробити план бесіди для учнів основної школи з теми: «Музика в моєму житті».

2. Написати анотацію до статті О.Я.Ростовського «Розвиток творчого потенціалу особистості майбутнього вчителя музики як педагогічна проблема» (Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені М. Гоголя: Психол.-пед. науки / В.П.Яковець (гол. ред.).

3. До теми курсової роботи: «Виховання естетичних почуттів учнів 5-7 класів на уроках музичного мистецтва» сформулювати мету і завдання дослідження.

Викладач Руденко Л.С.

Затверджено

на засіданні кафедри педагогіки і психології

протокол № 4 від 05.11. 2014 року

Завідувач кафедри Іванюк Г.І.

Київський університет імені Бориса Грінченка

Педагогічний інститут

Кафедра педагогіки і психології

Напрям підготовки Музичне мистецтво

ОКР бакалавр

Дисципліна Основи наукових досліджень

Білет № 14

1. Розкрити сутність поняття «наука» та з’ясувати функції науки у сучасному суспільстві.

2. Розробити 5 відкритих запитань анкети для учнів основної школи з теми: «Формування творчої особистості учня засобами музичного мистецтва».

3. Сформулювати мету і завдання курсової роботи з теми: «Виховання інтересу учнів початкової школи до народної музики в процесі хорового виконавства».

Викладач Руденко Л.С.

Затверджено

на засіданні кафедри педагогіки і психології

Дата добавления: 2015-05-07