Основи здоров'я і фізична культура

Комплексные показатели надежности технических систем.

К комплексным показателям надежности можно отнести:

Коэффициент готовно­сти — вероятность того, что объект окажется в работоспособном состоянии в произвольный момент времени, кроме планируемых периодов, в течение которых применение объекта по назначению не предусматривается.

Коэффициент готовности можно определить из выражения:

К_Г = t_раб /(t_раб +t_рем),

где t_раб — суммарная наработка всех объектов, ч; t_рем — суммар­ное время простоев из-за внеплановых ремонтов, т. е. время ца восстановление работоспособности, ч.

Коэффициент готовности характеризует готовность объекта к применению по назначению только в отношении его работоспо­собности и, следовательно, означает вероятность застать объект в работоспособном состоянии в произвольный момент времени, при­чем этот момент времени не может быть выбран в тех интервалах, где применение объекта исключено.

Коэффициент оперативной готовности — вероятность того, что объект окажется в работоспособном состоянии в произвольный момент времени, кроме планируемых периодов, в течение которых применение объекта по назначению не предусматривается, и, на­чиная с этого момента, будет работать безотказно в течение задан­ного интервала времени.

Коэффициент оперативной готовности характеризует надеж­ность объектов, необходимость применения которых возникает в произвольный момент времени, после чего требуется определен­ная безотказная работа. До этого момента такие объекты могут на­ходиться как в режиме дежурства (при полных или облегченных нагрузках, но без выполнения заданных рабочих функций), так и в режиме применения — для выполнения других рабочих функ­ций (задач, работ и т. д.). В обоих режимах могут возникнуть отка­зы, а затем восстановиться работоспособность объекта.

Коэффициент технического использования — отношение мате­матического ожидания интервалов времени пребывания объекта в работоспособном состоянии за некоторый период эксплуатации к сумме математических ожиданий интервалов времени пребыва­ния объекта в работоспособном состоянии, простоях, обусловлен­ных ТО, и в ремонтах за тот же период эксплуатации.

Коэффициент технического использования характеризует долю времени нахождения объекта в работоспособном состоянии отно­сительно рассматриваемой продолжительности эксплуатации. Пе­риод эксплуатации, для которого определяется коэффициент техни­ческого использования, должен содержать все виды ТО и ремонтов. Коэффициент технического использования учитывает затраты времени на плановые и неплановые ремонты.

Коэффициент технического использования определяют из вы­ражения:

К_Т.И. = t_раб /(t_раб +t_рем + t_ТО),

где t_ТО — суммарное время простоев из-за ТО.

Коэффициент оперативной готовности вероятность того, что объект окажется работоспособным в произвольный момент времени, кроме планируемх периодов, в течение которых применение объекта по назначению не предусматривается, и начиная с этого момента, объект будет работать безотказно в течение заданного интервала времени. Численное значение коэффициента оперативной готовности определяют из выражения

К_о.г.= K_г P(t_о, t₁)

где P(t_о, t₁) - вероятность безотказной работы объекта в интервале (t_о, t₁);

t_о - момент времени, с которого возникает необъодимость применения объекта по назначению;

t₁) - момент времени, когда применение объекта по назначению прекращается.

Коэффициент планируемого применения — доля периода экс­плуатации, в течение которой объект не должен находиться на пла­новом ТО и ремонте. Коэффициент планируемого применения — отношение разности заданной продолжительности эксплуатации и математического ожидания суммарной продолжительности пла­новых ТО и ремонтов за этот же период эксплуатации к значению этого периода.

Коэффициент сохранения эффективности — отношение значе­ния показателя эффективности за определенную продолжительность эксплуатации к номинальному значению этого показателя, вы­численному при условии, что отказы объекта в течение того же периода эксплуатации не возникают.

Коэффициент сохранения эффективности характеризует степень влияния отказов элементов объекта на эффективность его приме­нения по назначению. При этом под эффективностью применения объекта по назначению понимают его свойство создавать некоторый полезный результат (выходной эффект) в течение периода эксплуа­тации в определенных условиях.

Эффективность как свойство характеризуется соответствующи­ми показателями. Показатель эффективности — это показатель качества, характеризующий выполнение объектом его функций. В идеальном случае объект выполняет свои функции (создает опре­деленный выходной эффект) при отсутствии отказов. Реальный выходной эффект определяют с учетом реальной надежности объекта.

Применяются и другие показатели надежности: объединенная удельная продолжительность (трудоемкость) ТО и ремонтов, удель­ная суммарная продолжительность (трудоемкость) ТО (ремонтов), удельное суммарное время восстановления работоспособного со­стояния, удельная суммарная трудоемкость восстановления рабо­тоспособного состояния и др.

Удельная суммарная продолжительность (трудоемкость) ТО (ремонтов) — отношение математического ожидания продолжитель­ности (трудоемкости) ТО (ремонтов) за некоторый период эксплуа­тации к математическому ожиданию наработки за этот же период.

Удельная суммарная трудоемкость восстановлений работоспо­собного состояния (удельная трудоемкость восстановления) — от­ношение математического ожидания суммарной трудоемкости не­плановых текущих ремонтов за некоторый период эксплуатации к математическому ожиданию наработки за этот же период.

Удельное суммарное время восстановления работоспособного состояния (удельное время восстановлений) — отношение матема­тического ожидания суммарной продолжительности неплано­вых текущих ремонтов за некоторый период эксплуатации к матема­тическому ожиданию наработки за этот же период.

Для структурного анализа надежности автомобиля (агрегата) удобно применять коэффициент отказов

К_отк =n_отк/∑n_а

или процент отказов

К ^'_отк = 100 К_отк

где К_отк — количество отказов за установленный пробег по данно­му агрегату, детали; ∑n_а — суммарное количество отказов по все­му автомобилю (агрегату) за пробег L.

Основным технико-экономическим показателем надежности яв­ляется удельная стоимость ТО и ремонта за заданную наработку, если автомобиль не подвергался (не подвергается) капитальному ремонту.

Таким образом, надежность автомобиля закладывается при его проектировании и доводке опытного образца, обеспечивается в про­цессе серийного или массового производства и как одно из важней­ших эксплуатационных свойств, проявляется и поддерживается в процессе эксплуатации.

Пояснювальна записка

"Основи здоров'я і фізична культура" вивчаються у початкових класах як окремий предмет. Основна його мета - збереження і зміцнення здоров'я, розвиток основних фізич­них якостей та рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості учнів.

У процесі вивчення предмета "Основи здоров'я і фізична культура" враховуються найсприятливіші вікові та анатомо-фізіологічні періоди розвитку організму мо­лодших школярів; розкривається значення занять фізич­ними вправами для здоров'я учнів; розвиваються ос­новні фізичні якості та рухові здібності; формуються вміння і навички здорового способу життя, проведення корисного дозвілля та активного відпочинку; формують­ся знання, вміння і навички дотримання особистої гігієни, загартування організму, профілактики захворю­вань, запобігання травматизму, дотримання правил техніки безпеки; розвиваються уміння і навички вико­ристання фізичних вправ для запобігання порушенням постави, зняття втоми учнів.

Під час вивчення предмета "Основи здоров'я і фізична культура" реалізуються навчальні, розвивальні, пізна­вальні та виховні цілі.

Навчальні цілі полягають у вивченні учнями

- рухливих і народних ігор;

- елементів спортивних ігор,

- окремих видів спорту,

- основ техніки виконання загальнорозвивальних, стройових, гімнастичних, акробатичних, легкоатлетич­них, ігрових і танцювальних вправ,

- художньої і ритмічної гімнастики,

- вправ ковзаняра, лижника та плавця;

- в отри­манні елементарних знань, умінь і навичок дотримання режиму дня, особистої гігієни, загартування організму, ведення здорового способу життя та підвищення працез­датності.

Розвивальні цілі полягають у розвитку в учнів

- основ­них фізичних якостей і рухових здібностей;

- умінь і на­вичок використання фізичних вправ для запобігання порушення постави, зняття втоми;

- в отриманні основ знань про фізичну культуру, власне здоров'я як важливі

компоненти загальнолюдської культури і формування особистості; рухової активності, яка є основою розвит­ку людського організму, його органів і систем;

- в отри­манні елементарних знань про рухливі, народні і спор­тивні ігри, гімнастику, акробатику, легку атлетику, художню і ритмічну гімнастику, плавання, ковзанярсь­кий і лижний спорт.

Пізнавальні цілі полягають у

- розвитку і розширенні кру­гозору, елементарних уявлень учнів про фізичну культуру, спорт, туризм, основи здоров'я та здорового способу жит­тя;

- в ознайомленні з українською народною фізичною культурою, спортивними традиціями, національними ігра­ми, забавами, визначними спортивними діячами, вченими, тренерами, спортсменами, командами, їх виступами на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи та інших міжнародних змаганнях.

Виховні цілі полягають у

- вихованні в учнів інтересу і звички до занять фізичними вправами; цікавості до ук­раїнських народних ігор, національних, народних і олімпійських видів спорту;

- бережливого ставлення до власного здоров'я; формуванні стійких мотиваційних установок на здоровий спосіб життя як одну з основних умов зміцнення власного здоров'я;

- формуванні усві­домленої індивідуальної установки на необхідність розвивати свої фізичні якості та рухові здібності;

- вихо­ванні морально-вольових і психологічних якостей особистості.

Завданнями предмета "Основи здоров'я і фізична культура" є:

- розвиток в учнів основних фізичних якостей та рухо­вих здібностей;

- формування життєво важливих рухових навичок та вмінь;

- набуття елементарних знань у галузі фізичної культури, гігієни та здорового способу життя;

- виховання інтересу і звички до занять фізичними вправами;

- виховання бережливого ставлення до свого здоров'я як Найвищої соціальної цінності особистості;

- формування основ здорового способу життя та безпе­ки життєдіяльності;

- формування усвідомленої індивідуальної установки на Необхідність розвивати свої фізичні якості та рухові здібності;

- виховання морально-вольових і психологічних якостей особистості.

Зміст предмета «Основи здоров'я і фізична культура» інтегрований з хореографією та іншими предметами. У процесі його вивчення здійснюються міжпредметні зв'язки з анатомією і фізіологією людини, гігієною, біологією, теорією і методикою фізичного виховання, історією фізичної культури і спорту, музикою та ін.

Основним організаційно-педагогічним принципом програми є диференційоване використання засобів фізичної культури на заняттях зі школярами різної статі та віку з урахуванням стану їхнього здоров'я ступеня фізичного розвитку та рівня фізичної підго­товленості.

Програма складається з таких розділів:

I. Навчальний пріоритетний матеріал.

II. Матеріал для обов'язкового повторення і домашніх завдань.

III. Контрольні навчальні нормативи і вимоги.

IV. Орієнтовний комплексний тест оцінки фізичної підготовленості (далі —орієнтовний комплексний тест).

Матеріал програми розрахований на три і більше обов'язкових занять на тиждень.

Основними темами для учнів початкової школи є рух­ливі й народні ігри та забави, гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри, плавання, кросова та лижна (ковзанярсь­ка) підготовка, орієнтовний комплексний тест, теоре­тичні знання з фізичної культури та основ здорового спо­собу життя.

Головними вимогами до сучасних уроків фізичної культури мають бути: вироблення інструктивних нави­чок і умінь самостійно займатися фізичними вправами, розвиток пізнавальних інтересів, здійснення міжпредметних зв'язків, виконання системи домашніх завдань. Уроки фізичної культури проводяться як на свіжому повітрі з використанням необхідного обладнання, так в спортивних приміщеннях з обов'язковим дотриманням установлених санітарно-гігієнічних вимог та заходів щодо запобігання травматизму. Спортивний одяг і взуття мають відповідати вимогам і правилам видів спорту, елементи яких вивчаються на уроках (з дозволу вчителя у вимоги до одягу і взуття можуть вноситися зміни).

За результатами медичного огляду школярі тимчасово розподіляються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. Всі вони відвідують обов'язко-ві уроки, але виконують загальнорозвивальні і коригувальні вправи з різним фі-зичним навантаженням та ті, які їм не протипоказані. Крім цього, для учнів спеціальної медич­ної групи організуються додаткові заняття за спеціаль­ною програмою, які проводить відповідно підготовлений учитель.

Протягом навчального року школярі виконують впра­ви орієнтовного комплексного тесту оцінки фізичної підготовленості (6 вправ упродовж року і 6 — на­прикінці). Він складається з вправ, які визначають рівень розвитку фізичних якостей:

- швидкості — біг 30 м;

- витривалості — біг від 200 до 1500 м (залежно від віку);

- гнучкості — нахил тулуба вперед з положення сидячи (відстань між ступнями ніг - 20—25 см, коліна не згина­ються, долонями рук дістають якомога далі, положення максимального нахилу утримується 2 секунди);

- сили — підтягування на високій перекладині (дівчата — на низькій);

- спритності — "човниковий" біг 4 х 9 м з перенесенням предмета;

- швидкісно-силових якостей — стрибок у довжину з місця.

Перед закінченням початкової школи учні виконують на вибір вправи обов'язкового комплексного тесту (6 вправ наприкінці навчального року). Отримані ними оцінки зараховуються до Державної підсумкової атес­тації навчальних досягнень учнів у системі загальної се­редньої освіти. Для проведення тестування протягом на­вчального року (12 уроків) учитель користується змагальним методом.

В учнів молодших класів відбувається інтенсивний розвиток більшості рухових якостей, формування різних систем організму. Вчителю необхідно знати, що у цьому віці найкраще розвиваються такі фізичні якості як швидкість, спритність, гнучкість і помірно — сила та витривалість. Тому уроки фізичної культури з учнями по­чаткових класів має проводити спеціаліст з фізичної культури і спорту або відповідно підготовлений учитель початкової школи. Матеріал навчальної програми для 1 класу можна використовувати у підготовчих групах дитячих дошкільних закладів.

У 1 класі 6 орієнтовних тестових вправ виконують лише наприкінці навчального року. Важливу частий програмового матеріалу в 1 і 2 класах складають рухливі й народні ігри. Вони можуть замінюватися народними іграми регіону, які сприяють засвоєнню необхідних елементів у подальших заняттях.

Програма не встановлює чітко визначеної кількості годин для проходження тих чи інших розділів, але під час планування зобов'язує вчителя більшу частину часу приділяти навчанню і засвоєнню пріоритетного ма­теріалу, враховуючи місцеві умови проведення уроків та найсприятливіші вікові періоди розвитку фізичних якос­тей учнів. Учитель повинен домагатися виконання шко­лярами навчальних контрольних нормативів, вимог і по­казників комплексного тесту.

Згідно зі схемою розподілу програмового матеріалу, кількість годин, відведених для його вивчення - мінімально три уроки на тиждень. Умовна кількість часу, відведеного для засвоєння тих чи інших елементів про­грами — показник пріоритетності їх використання під час вивчення цих рухових дій та розвитку необхідних фізич­них якостей. Учитель, залежно від умов проведення уроків, наявності спортивного обладнання та інвентаря, фізичної підготовленості учнів кожного класу, враховую­чи вказану пріоритетність елементів програми, може змінювати кількість навчальних годин, відведених для їх вивчення.

Учитель фізичної культури методично забезпечує, ор­ганізовує і проводить з учнями своїх класів позакласну оздоровчу і фізкультурно-спортивну роботу:

1) складає комплекси фізкультурних хвилинок і допомагає їх організовувати на загальноосвітніх уроках;

2) надає вчителям і учням методичну допомогу щодо проведення інших форм оздоровчої і фізкультурно-спортивної роботи упродовж навчального дня;

3) організовує діяльність шкільного спортивного клубу та спільно з ним готує і проводить раз на півріччя за сце­нарієм, затвердженим радою школи, фізкультурно-спор­тивні заходи і змагання з вправ комплексного тесту та елементів видів спорту, які входять до навчальної програ­ми; організовує роботу спортивної секції з обраного уч­нями або традиційного для даної школи виду спорту; організовує підготовку та забезпечує участь команд школи у різних змаганнях.

Основними критеріями виставлення оцінки за викона­ну рухову дію є комплексне оцінювання знань, техніки виконання (за сприятливих для учня умов) та норматив­но показника.

Дата добавления: 2015-05-10