КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Линии напряженности. Поток вектора напряженности
Контрольні запитання і завдання Основні поняття Навчальний тренінг Наукові підходи: системний, комплексний, інтеграційний, маркетинговий, функціональний, динамічний, відтворювальний, процесний, нормативний, кількісний, адміністративний, підприємницький, стратегічний, творчий. Закони. Закономірності. Закони менеджменту: спеціалізації інтеграції та демократизації управління; необхідної і достатньої централізації управління; закон часу. Єдність систем управління. Пропорційність виробництва і управління. Централізація і децентралізація управління. Співвідносність і адекватність управляючої і управляємо! систем. Принципи менеджменту: поєднання демократизму і доцільного економічного централізму; високої економічної ефективності; матеріального і морального стимулювання; єдиноначальності і колегіальності; науковості; підготовки і розстановки кадрів; відповідальності; оптимального сполучення галузевого і територіального управління; спадковості господарських рішень; підпорядкування особистих інтересів загальним; економічності та ефективності, домінанти розвитку. 1. В чому полягає суть системного і комплексного підходу в менеджменті? 2. Охарактеризуйте суть інтеграційного і маркетингового підходу в менеджменті. 3. Розкрийте сутність функціонального, динамічного та відтворювального підходів. 4. В чому полягає суть процесного, нормативного і кількісного підходів? 5. Охарактеризуйте суть адміністративного, ситуаційного і стратегічного підходів в менеджменті. 6. Сформулюйте основний зміст законів спеціалізації та інтеграції управління. 7. Який зміст законів необхідної і достатньої централізації та демократизації, закону часу? 8. Перелічите закономірності, які діють в менеджменті та їх основний зміст. 9. В чому полягає суть принципів поєднання демократизму і доцільного економічного централізму, а також досягнення високої економічної ефективності. 10. Розкрийте суть принципів матеріального і морального стимулювання та єдиноначальності і колегіальності. 11. Охарактеризуйте суть принципів науковості, підготовки і розстановки кадрів, відповідальності. 12. Сформулюйте зміст принципів оптимального сполучення галузевого і територіального управління, підпорядкування особистих інтересів загальним, економічності та ефективності? 13. Перелічите специфічні принципи менеджменту?
Электрическое поле можно изображать графически с помощью так называемых линий напряженности, или силовых линий. Эти линии проводятся так, чтобы касательные к ним в каждой точке пространства совпадали по направлению с вектором Е в той же самой точке. Таким образом, силовая линия указывает направление вектора напряженности электрического поля в каждой точке, через которую она проходит.
Чтобы с помощью линий напряженности охарактеризовать не только направление, но и величину вектора Е, густота линий выбирается так, чтобы количество линий, пронизывающих единичную площадку, перпендикулярную к линиям напряженности, было равно численному значению вектора Е. Таким образом, величина напряженности поля характеризуется густотой силовых линий: где Е больше, там линии гуще, и наоборот. Силовые линии поля точечного заряда представляют собой радиальные прямые, направленные от заряда, если он положителен, и к заряду, если он отрицателен. Рассмотрим точечный заряд q. Окружим его сферой произвольного радиуса r. Подсчитаем полное число силовых линий, пересекающих эту поверхность. N= густота линий*S. Но густота линий численно равна , а . Следовательно, . N не зависит от r, то есть число линий на любом расстоянии от заряда будет одно и то же. Отсюда вытекает, что линии нигде, кроме заряда, не начинаются и не заканчиваются: то есть они могут начинаться или заканчиваться только на электрических зарядах или уходить в бесконечность. Введем теперь понятие потока вектора напряженности. Рассмотрим простейший случай однородного поля, в котором Е=const. В этом случае силовые линии поля представляют собой прямые линии, равноотстоящие друг от друга. Возьмем плоскую площадку S произвольной формы, перпендикулярную Е и определим поток напряженности Ф как произведение Е на S:
Ф=Е*S. Так как Е численно равна числу силовых линий, проходящих через единицу площади, то величина Ф=Е*S будет численно равна полному числу линий напряженности, пронизывающих площадку S. Рассмотрим теперь площадку S, не перпендикулярную к Е. Пусть нормаль к площадке составляет угол a с направлением напряженности.
Для нахождения потока напряженности через эту площадку S спроектируем ее на плоскость, перпендикулярную вектору Е. Тогда: Ф=E*Sпр=E*S*cosa=En*S Где -проекция вектора напряженности на направление нормали.
Ф= - поток вектора напряженности для однородного поля. В общем случае неоднородного поля и произвольной поверхности аналогичное соотношение можно записать только для элементарного потока dФ, пересекающего бесконечно малую площадку dS.
Полный поток в этом случае будет: Поток напряженности есть скалярная величина и в зависимости от угла он может быть как положительным, так и отрицательным. При Ф>0, при Ф<0, при Ф=0 В случае замкнутых поверхностей обычно рассматривается внешняя нормаль, то есть обращенная наружу. Поэтому в тех местах, где линия напряженности выходит из объема, Ф будет положителен, а в тех местах, где линия входит в объем, Ф будет отрицателен. Таким образом, линии напряженности, выходящие из объема, создают положительный поток, а входящие в объем- отрицательный поток.
Дата добавления: 2015-05-07; Просмотров: 447; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |