Поняття та основні принципи взаємодії слідчого, оперативних і експертних підрозділів у розкритті злочинів

Таким чином, особливості взаємодії держави і особи в державно організованому суспільстві забезпечують, з однієї сторони, реальність прийнятих державою рішень, а з іншої, можливість захисту та відновлення суб’єктивних прав, що порушуються як державою, так і іншими суб’єктами.

Успішна боротьба зі злочинністю неможлива без тісної взаємодії слідчого, оперативно-розшукових та експертних підрозділів. Це зу­мовлено тим, що і слідчий, і оперативно-розшукові та експертно-кри­міналістичні підрозділи мають специфічні, притаманні тільки їм за­соби розкриття злочинів, і важливо, щоб ці засоби застосовувалися не поодинці, а в комплексі.

Так, слідчий наділений повноваженнями виконувати слідчі дії в повному обсязі, передбаченому КПК України, і за їх допомогою встановлює злочинців і доводить їх винуватість у вчиненні злочину, збирає інші докази у справі, виявляє обставини, що сприяли вчинен­ню злочину.

Великими можливостями в боротьбі зі злочинністю наділені опе­ративно-розшукові підрозділи, правовою основою діяльності яких є закони України "Про оперативно-розшукову діяльність" та "Про правові основи боротьби з організованою злочинністю". Уповнова­жені законом на виконання широкого спектра оперативно-розшуко­вих дій, вони мають великі людські ресурси та технічні засоби, за до­помогою яких здійснюють пошук злочинців і можливих свідків вчи­нення злочинів, а також оперативне спостереження й оперативну розробку. Уповноважені законом мають також значний обсяг інфор­мації оперативно-довідкового характеру, який вони використовують у своїй службовій діяльності, зокрема різні оперативні обліки (за прізвищем, дактилоскопічний, безвісти зниклих і невпізнаних трупів, викраденої та втраченої зброї, вилучених номерних речей, викра­дених речей тощо). Вони широко застосовують технічні засоби по­шуку, спостереження, фіксації, службових собак, що дає змогу роз­шукувати злочинця по "гарячих слідах", затримувати озброєних злочинців, розшукувати транспортні засоби, які були викрадені зло­чинцями чи використані ними під час

скоєння злочину.

З кожним роком збільшуються можливості експертно-криміналіс­тичних підрозділів у розкритті злочинів. Маючи у своєму штаті до­свідчених фахівців з трасології, балістики, дактилоскопії, а також біологів, автотехніків та інших спеціалістів, вони застосовують най­сучаснішу техніку для виявлення, фіксації, вилучення і дослідження слідів та інших речових доказів. Експертно-криміналістичні підроз­діли органів внутрішніх справ для допомоги слідчим і працівникам органів дізнання створюють відповідні криміналістичні картотеки та обліки (слідів пальців рук, куль, гільз зі слідами зброї, колекцій зброї, підроблених документів, зразків протекторів автомобільних шин тощо). За допомогою цих обліків і колекцій експертно-криміналі­стичні підрозділи можуть надавати слідчим інформацію, яка має сут­тєве значення для розкриття та розслідування злочинів.

Взаємодія слідчих, експертно-криміналістичних і оперативно-роз-шукових підрозділів має ґрунтуватися на таких основних принципах.

1. Дотримання вимог закону. З метою виключення суб'єктивізму в цьому питанні та залежності взаємодії від волі окремих осіб, що бе­руть у ній участь, основні аспекти взаємодії регламентуються зако­ном. Так, право слідчого давати доручення та вказівки органам ді­знання щодо виконання оперативно-розшукових та слідчих дій і ви­магати від цих органів допомоги у виконанні окремих слідчих дій визначається чинним КПК України, зокрема ч. З ст. 114 (Повнова­ження слідчого). У ст. 118 (Окремі доручення) КПК України визна­чається, що слідчий має право доручити виконання окремих слідчих дій в інших слідчих районах відповідному органу дізнання, який зобов'язаний у 10-денний строк виконати їх. У ст. 103 (Повноважен­ня органів дізнання) КПК України передбачається, що на органи дізнання покладається вжиття оперативно-розшукових заходів з ме­тою виявлення ознак злочину і осіб, які його вчинили.

Закон регламентує також ряд важливих питань щодо взаємодії слідчого зі спеціалістами — особами, що мають відповідні знання в галузі науки, техніки, мистецтва тощо, які можуть бути залучені з метою подання слідчому допомоги під час виконання слідчих дій, спрямованих на виявлення, фіксацію, вилучення та закріплення до­казів, роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань. Поря­док залучення спеціаліста слідчим, його права та обов'язки передба­чаються ст. 128-1 КПК України. Спеціаліст обов'язково повинен бра­ти участь у виконанні слідчих дій — огляді трупа, його ексгумації, допиті особи, яка не знає мови, якою здійснюється судочинство.

Порядок призначення та здійснення експертизи у кримінальній справі визначається вимогами ст. 75-77, 196-202 КПК України.

2. Виявлення ініціативи всіма учасниками з метою забезпечення швидкого та повного розслідування. Із законодавчих положень, які регламентують взаємодію слідчого з оперативно-розшуковими та експертно-криміналістичними підрозділами, випливає, що ініціатива в такій взаємодії має йти від слідчого. Саме йому надається право з урахуванням конкретних обставин справи визначати, працівників яких саме служб (підрозділів) необхідно залучити для допомоги, коли і з якою метою. Оперативно-розшукові та експертно-криміналістичні підрозділи повинні виконувати доручення слідчого.

Разом із тим було б неправильно відводити зазначеним підрозділам роль пасивних виконавців рішень слідчого. Інтереси боротьби зі зло­чинністю потребують від усіх правоохоронних органів, їх служб і під­розділів виявлення ініціативи в розв'язанні покладених на них завдань, реалізації в повному обсязі всіх можливостей для швидкого та повно­го розкриття злочину і встановлення винних. Тому якщо працівники оперативно-розшукових або експертних підрозділів вважають, що мо­жуть допомогти слідчому в розслідуваній справі, вони зобов'язані йти з ним на контакт, пропонуючи допомогу. Так, якщо оперативні праці­вники мають інформацію про зв’язки обвинуваченого з можливими співучасниками злочину, про місце схову викраденого майна, місцезна­ходження підозрюваного чи обвинуваченого та інші обставини, які мають суттєве значення для швидкого й повного розслідування злочи­ну, вони з власної ініціативи повинні надати цю інформацію слідчому і разом вирішити питання про використання отриманих даних.

3. Тривалість взаємодії, якої потребують інтереси справи. Ініціа­тива для здійснення взаємодії не повинна бути одноразовою, мати епізодичний характер. Як правило, взаємодія має розпочинатися з моменту порушення кримінальної справи й тривати до повного за­вершення провадження у справі. Ця вимога є неодмінним принципом взаємодії.

4. Планування як основа взаємодії. Як свідчить практика, взаємо­дія у розкритті злочинів буде конкретною та ефективною, якщо її побудувати на плановій основі. Необхідно розроблювати письмові узгоджені плани, особливо коли розслідуються неочевидні злочини і на початковому етапі розслідування відсутній підозрюваний. У пла­нах визначається роль усіх учасників взаємодії у вирішенні поставле­них питань, зазначаються необхідні заходи, конкретні виконавці та строки виконання. Плани можуть бути спільними та окремими. Спільний план оперативно-розшукових і слідчих дій складають слід­чий і оперативні працівники. Після цього його узгоджують, як пра­вило, з начальником оперативного підрозділу. Затверджує цей план вище керівництво. Окремі плани складають тоді, коли обставини по­требують детального викладення оперативно-розшукових заходів, відображати які в загальному плані недоцільно.

5. Знання всіма учасниками взаємодії можливостей кожної зі сторін. Слідчий не зможе повною мірою використати можливості оперативних або експертно-криміналістичних підрозділів, якщо не матиме про них достатнього уявлення. Те саме можна сказати про оперативних працівників і експертів. Можливості оперативних і ек­спертно-криміналістичних підрозділів у боротьбі зі злочинністю по­стійно вдосконалюються, коло їх розширюється, і тому важливо, щоб слідчий був своєчасно поінформований про них для того, щоб він міг передбачити можливість їх використання.

З огляду на викладене взаємодію можна визначити як спільну діяльність слідчого, оперативних і експертно-криміналістичних під­розділів з розробки та здійснення заходів, пов'язаних з комплексним використанням процесуальних, оперативно-розшукових і техніко-криміналістичних засобів, з метою успішного розкриття злочинів, встановлення винних і виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочину, і вжиття заходів для їх усунення.

Дата добавления: 2015-05-10