Взаємодії слідчого з експертом і оперативними працівниками

Форми взаємодії слідчого з оперативними та експертно-криміна­лістичними підрозділами визначаються обставинами конкретної роз­слідуваної справи. Якщо неважко встановити обставини, які підляга­ють доказуванню, то слідчий взагалі може не контактувати з оперативними працівниками та спеціалістами-криміналістами, вирішуючи всі питання за допомогою слідчих дій. В окремих випадках взаємодія обмежується тим, що слідчий дає окремі доручення та вказівки для подання йому допомоги у виконанні найскладніших слідчих дій (за­тримання підозрюваного, перевірка та уточнення показань на місці) або для їх самостійного виконання, наприклад доручення про здій­снення допиту, обшуку чи виїмки.

У складних справах форми взаємодії різноманітніші. Такими є справи про складні неочевидні злочини й ті, що вчинені організова­ними злочинними угрупованнями, а також справи, що порушуються внаслідок реалізації оперативних матеріалів. З метою забезпечення тіснішої взаємодії у справах таких категорій створюються слідчо-оперативні групи.

Під час розслідування справ такої категорії взаємодія складаєть­ся, як правило, з трьох етапів.

Перший етап розпочинається з виїзду на місце події і триває до завершення розшуку злочинця по "гарячих слідах". На цьому етапі слідчий взаємодіє з оперативниками та експертами з метою якнай­повнішого вивчення обстановки на місці події, виявлення, фіксації та вилучення речових доказів, отримання вихідної інформації про осо­бу злочинця та переслідування його по "гарячих слідах".

На місці події слідчий керує слідчо-оперативною групою і визна­чає обов'язки кожного з її членів. Слідчий оглядає місце події та про­цесуальне оформлює результати огляду. Експертові слідчий доручає фотографувати, виявляти,

фіксувати та вилучати сліди на місці зло­чину, речі, мікрооб'єкти із застосуванням пошукової та іншої кримі­налістичної техніки, складати плани і схеми. На основі виконаних досліджень експерт попередньо може визначити певні дані щодо осо­би злочинця, його професії, ознак засобів і знарядь, використаних злочинцем, та інших обставин механізму злочину. За слідами рук можна встановити приблизний вік, за слідами взуття — орієнтовний зріст злочинця, а за наявності доріжки слідів — особливості ходи, за слідами транспортних засобів — марку та модель автомашини. При­пущення щодо особи злочинця, використаних ним знарядь злочину і транспортних засобів експерт повідомляє слідчому та оперативному працівникові для їх подальшого застосування в розкритті злочину.

Оперативний працівник виявляє можливих свідків злочину й опи­тує їх, з'ясовує можливі напрями втечі злочинця, його прикмети, пе­реслідує його й затримує. При цьому оперативний працівник використовує можливості кінологічної служби, чергові наряди, а також джерела оперативної інформації. Розшук по "гарячих слідах" може тривати кілька днів, тобто до отримання оперативним працівником інформації про можливе місцеперебування злочинця. Якщо злочин­ця не встановлено й не затримано, розшук по "гарячих слідах" завер­шується.

На другому етапі слідчий, оперативний працівник і експерт-криміналіст разом аналізують отримані на першому етапі дані про подію злочину та можливих його учасників на підставі отриманої кожним із них інформації. На основі такого обміну інформацією розроблю­ються та висуваються слідчі версії, узгоджуються заходи для їх пере­вірки, визначаються конкретні виконавці та розроблюється узгодже­ний план розслідування справи.

Оперативні працівники на цьому етапі перевіряють раніше суди­мих, які мешкають поблизу місця злочину, осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, а також вивчають і аналізують розкриті й нерозкриті справи про аналогічно вчинені злочини, орієнтують особовий склад суміжних органів внутрішніх справ про вчинений злочин, викрадені речі, отримують інформацію з оперативних джерел і ставлять відповідні завдання перед негласним апаратом.

Експерт зі слів очевидців складає суб'єктивний портрет злочинця, розмножує його та передає в підрозділи органів внутрішніх справ — охорони, службу дільничних інспекторів міліції та ін.; перевіряє за криміналістичними обліками сліди, вилучені на місці події, здійснює експертизи за постановою слідчого та інформує його про їх резуль­тати.

Другий етап завершується встановленням особи злочинця.

Завдання третього етапу — отримати докази, що підтверджують або спростовують підозру у вчиненні злочину, встановити всіх учас­ників злочину, виявити і вилучити викрадене майно, забезпечити можливу конфіскацію майна особи, яка вчинила злочин, отримати додаткові докази, з'ясувати причини та умови вчинення злочину. Усі ці завдання слідчий, експерт і оперативний працівник розв'язують разом.

Найтісніше слідчий взаємодіє з експертом і оперативним праців­ником у справах, що порушуються внаслідок реалізації оперативних матеріалів. Оперативні працівники, отримавши інформацію про зло­чини, які готуються чи тривають, вживають заходів зі встановлення всіх співучасників злочину, можливих свідків, місця переховування майна, здобутого злочинним шляхом, а також здійснюють оператив­не стеження та фіксують злочинну діяльність і контакти фігурантів, з'ясовують інші обставини, що мають значення для розслідування справи. Наявну інформацію систематизують і передають слідчому для попередньої оцінки, не розкриваючи всіх джерел її отримання. Слідчий оцінює надані оперативними працівниками попередньо зібрані матеріали з точки зору достатності, достовірності й обгрун­тованості і приймає рішення про порушення кримінальної справи чи пропонує оперативним працівникам доопрацювати їх і здобути до­даткові дані. У разі прийняття позитивного рішення про порушення справи слідчий обговорює з оперативними працівниками, коли роз­почати реалізацію оперативних матеріалів з кожної слідчої дії — за­тримання, одночасного обшуку за місцем роботи чи проживання підозрюваних, виїмки документів, допитів свідків тощо. Допомога оперативних працівників, які займалися попередньою оперативною розробкою злочинця чи групи злочинців, у виконанні слідчих дій сприяє швидшому та повнішому розкриттю злочину.

Фахівець-криміналіст допомагає слідчому добрати документи, що підлягають вилученню під час обшуку чи виїмки, допомагає в засто­суванні пошукової техніки з метою виявлення таємних схованок, за­стосовує фотографію, аудіо-, відеозапис та іншу криміналістичну тех­ніку.

Дата добавления: 2015-05-10