Регулювання та особливості здійснення зовнішньоторговельних операцій в Україні

Зовнішньоторговельні операції суб'єктів ЗЕД регулюються на основі 2-х принципів:

1. Протекціонізм - це політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом збільшення кількості обмежень в торгівлі.

2. Лібералізація - це державна політика, що націлена на відкритість внутрішнього ринку для іноземних конкурентів шляхом зниження кількості обмежень в торгівлі.

Основні методи регулювання зовнішньоторговельних операцій:

1. Методи тарифного регулювання операцій суб'єктів ЗЕД.

2. Методи нетарифного регулювання операцій суб'єктів ЗЕД. Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі здійснюється на 2-х рівнях: І Міжнародний рівень - це регулювання зовнішньоторговельних операцій суб'єктів ЗЕД на основі рішень міжнародних організацій. Такими організаціями є:

1. ГАТТ/СОТ, в цю організацію входить - 156 країни світового співтовариства. Україна стала членом СОТ у 2008 році. ГАТТ/СОТ приймає рішення щодо тарифних обмежень принципів, норм, правил, заборону демпінгу при здійсненні міжнародних торговельних операцій.

2. Міжнародна торгова палата приймає нормативно-правові документи, які сприяють здійсненню зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД.

Наприклад: міжнародні правила по тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2000". Уніфіковані правила про інкасо, Уніфіковані правила та звичаї по документарному акредитиву.

3. ЮНКТАД - комісія ООН з питань торгівлі у Європі - сприяє розвитку міжнародної торгівлі на регіональному рівні.

II. Національний рівень полягає в тому, що зовнішньоторговельні операції суб'єктів ЗЕД регулюються національним митним тарифом кожної країни світу. В Україні зовнішньоторговельні операції суб'єктів ЗЕД здійснюються на основі Закону України "Про єдиний митний тариф України", який був прийнятий у 1992р.

Нетарифне регулювання зовнішньоторговельних операцій суб'єктів ЗЕД. Воно включає заходи, які діляться на 2 групи:

I група - заходи, які націлені на окреме обмеження експортно-імпортних операцій, їх мета - захист і регулювання розвитку національних галузей економіки.

II група - заходи, які націлені на стимулювання експорту.

Заходи, що обмежують ЗТ:

І. Квотування і ліцензування зовнішньоторговельних операцій суб'єктів ЗЕД.

Квотування - це визначення контингенту (обсягу) товарів, які підлягають експорту, імпорту.

Квота - це кількісне обмеження експорту чи імпорту товарів на певний період часу.

Ліцензування - це письмовий дозвіл на експорт, імпорт товарів. Ліцензія - це письмовий дозвіл на експорт, імпорт товарів, послуг.

Імпортні податки - це прикордонний податок, яким обкладаються товари при перетині митного кордону конкретної країни. До них відносяться митні збори.

Імпортні депозити - це форма застави, яку імпортер повинен внести у свій банк в національній чи іноземній валюті (ВКВ) перед купівлею іноземного товару.

Валютні обмеження - це державні обмеження на операції з валютою.

Компенсаційний митний податок, застосовується до товарів при виробництві яких були використані державні субсидії.

Антидемпінговий митний податок - це митний податок, який встановлюється тоді, коли ціна товару нижче цін на аналогічний товар на світовому ринку.

Адміністративні формальності - це національні правила проведення експортно-імпортних операцій.

Технічні бар'єри - це перевірка відповідності продукції, що імпортується міжнародним і національним стандартам.

Друга група методів нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД. Це заходи по стимулюванню експорту. Вони включають:

1. Експортні субсидії - надаються експортеру, що дозволяє йому значно знизити ціну товару.

2. Експортні кредитні субсидії - це кредити, які надаються на основі субсидій експортеру на пільгових умовах і дозволяють значно знизити ціну товару.

3. Державне кредитування - це надання державних кредитів експортеру по низьким ставкам і на тривалий термін.

4. Державне страхування експортних кредитів - це надання державних гарантій експортеру, які дозволяють йому отримувати пільгові кредити у комерційних банках.

5. Податкові пільги для експортерів - це зниження рівня податків, якими обкладаються суб'єкти експортного виробництва.

6. "Частка національної участі" - це частина продукції, яка експортується, що виконана по державному замовленню.

7. Стимулювання національного виробництва - це умови, які передбачають державні закупки за рахунок товарів, які вироблені всередині країни. Ціна таких товарів може бути більшою, порівняно із вартістю аналогічних імпортних виробів.

8. Організаційно-інформаційне забезпечення - це надання організаційно-інформаційної допомоги (науково-технічної, консультаційної тощо) підприємствам для здійснення їх експортно-імпортної діяльності.

Дата добавления: 2015-05-07