Добросусідство

Підстави виникнення та припинення земельних правовідносин

Це юридичні факти – юридично значимі обставини, які поділяютьсяна:

1. правовстановлюючі

2. правоприпиняючі

3. правозмінюючі

До таких обставин відносять:

договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом, але такі, що не суперечать йому

акти держ.орг. і орг.м.с., які передбачені законом як підстави винекнення зем.прав та обов’язків

суд.рішення, які встановлюють зем.права та обов.

заподіяння шкоди

інші дії фіз. та юрид.осіб

події з якими закон або ін. правовий акт пов’язує виникнення, припинення зем.правовідносин.

За характером виникнення юр.факти поділяються:

дії – такі юр.факти, в яких виявляється поведінка людей або їх колективів(правомірні і неправомірні);

події - такі юр.факти, настання яких відбувається незалежно від волі учасників правовідносин(засуха, повінь, землетрус).

Одним з найпоширеніших правовстановлюючих юр.фактів є приватизація землі.

Припиняючими юр.обставинами є:

добровільна відмова власника або користувача від права на земельну ділянку;

смерть власника зем.ділянки за відсутності спадкоємця або припинення діяльності юр.особи за відсутності правонаступника;

відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

вилучення зем.ділянки у випадках, передбачених зем.зак-твом;

конфіскація за рішенням суду;

використання зем.ділянки не за цільовим призначенням;

систематична несплата зем.податку.

Добросусідство, на відміну від встановлення сервітуту, полягає в тому, що, по-перше, воно не передбачає самостійного права сусідів на чужу земельну ділянку; по-друге, може встановлюватись тільки щодо власників сусідніх земельних ділянок, що забезпечують можливість задовольнити приватні інтереси таких власників з максимальним обмеженням усіх можливих незручностей; по-третє, правила добросусідства, на відміну від права земельного сервітуту, є взаємним обов’язком обох власників/користувачів сусідніх земельних ділянок [9].

У ст. 103 ЗК передбачає три напрямки обмежень, що встановлюються з метою забезпечення правил добросусідства: 1) використання земель відповідно до їх цільового призначення, причому таке використання повинно відбуватися такими способами, які б не призводили до затінення, задимлення, неприємних запахів, шумового забруднення тощо сусідніх земельних ділянок; 2) власник або землекористувач земельної ділянки повинен здійснювати використання своєї ділянки таким чином, щоб власник, користувач сусідньої земельної ділянки не позбавлявся можливості використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням; 3) власники/користувачі земельних ділянок повинні таким чином співпрацювати між собою, щоб забезпечувати найефективніше використання належних їм земельних ділянок (наприклад, обмін земельними ділянками, раціональна організація територій, дотримання сівозмін тощо).

Дата добавления: 2015-05-10