Землі як об’єкт права власноті. Поняття та ознаки земельної ділянки

Основні етапи здійснення зем.реформи в Укнаїні.

18 грудня 1990 р. було прийнято новий Зем кодекс Української РСР, який проголошував, що відповідно до Декларації про державний суверенітет України земля є власністю її народу. Того ж дня була прийнята Постанова ВР УРСР “Про земельну реформу”. У Пост зазначалось, що зем реф є частиною економ реформи, що здійснюється в Україні в зв’язку з переходом економіки держави до ринкових відносин. З 15 березня 1991 року ВР УРСР оголосила всі землі УРСР об’єктом зем реф. Основним завданням зем реф було надання зем ділянок громад Укр для зайняття селянським господарством. З часом змінювалася концепція реформи на широкомасштабну приватизацію і розвиток приватних форм господар-ня. На виконання цієї концепції ВР Укр 30 січня 1992 року прийняла ЗУ “Про форми власності на землю”. Цим законом встановлювалася приватна, колективна і державна форми власності на землю. 13 березня 1992 р. було прийнято оновлений Зем кодекс України, який закріпив ці форми власності. Ці док-ти призвели до корінних змін у зем відносинах і на їх виконання була прийнята Постанова ВР Укр “Про прискорення зем реф та приватизацію землі”. 5 травня 1993 були внесені зміни і до Постан ВР УРСР “Про зем реформу”. Основними завданнями зем реф стали приватиз землі, передача її у приватну власність громадянам Укр та у колективну власність колективним с/госп підприємствам, с/г кооперативам, с/г акціон тов, садівницким товариствам. З метою прискорення зем реф і для врегулювання зем відносин в умовах ринк економ мають наступні док-ти: ЗУ “Про плату за землю”, ЗУ “Про оренду землі”, ціла низка Указів Презид Укр “Про невідкладні заходи щодо прискорення зем реформи у сфері сільскогосп вир-ва” і.т.і. В даний час в Україні здійснюється третій етап зем реформи, змістом якого є перетворення КСП у с/г юридичні особи ринкового типу, що здійснюють свою діяльність на основі приватної (а не колективної) власності на землю (реструктуризація).

Землі – частина земельного фонду д-ви в межах окремої категорії та призначена для використання у певних цілях, щодо якої встановлено певний правовий режим. До земель належать усі землі в межах території, в т.ч. островита землі, зайняті водними об’єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. В ст.19 ЗК зазначено, що землі України за цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

- землі с/г призначення

- землі житлової та громадської забудови

- землі природо-заповідного та іншого природоохоронного значення

- землі оздоровчого призначення

- землі рекреаційного призначення

- землі історико-кул. призначення

- землі лісогосподарського призначення

- землі водного фонду

- землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та ін.призначення.

Земельна ділянка – це індивідуально визначена, документарно оформлена, зафіксована у земельному кадастрі і відведена в натурі на місцевості частина земель, яка є об’єктом права власності, господарської експлуатації, держ.управління та правової охорони згідно з цільовим призначенням.

Ознаки:

частина земної поверхні

має певне місце розташування

встановлюються межі зем.ділянки

встановлення і посвідчення прав щодо земельної ділянки.

Дата добавления: 2015-05-10