Розподіл та надання жилих приміщень

Жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим органом місцевої ради за участю громадської комісії з житлових питань, в будинках відомчого житло­вого фонду — за спільним рішенням власника (уповноваженого ним органу) і профспілкового комітету підприємства, установи чи організації, затвердженим виконавчим органом відповідної ради, а в бу­динках громадського житлового фонду — за спільним рішенням ор­гану відповідної організації та її профспілкового комітету з наступ­ним повідомленням виконавчому органу відповідної ради про надан­ня жилих приміщень для заселення.

Затверджені власником (уповноваженим ним органом) підпри­ємства, установи, організації і профспілковим комітетом списки осіб, яким надаються жилі приміщення, не пізніше як за місяць до здачі будинку в експлуатацію надсилаються виконавчому органу місцевої ради, на території якої розміщується ця організація.

У випадках, коли жилі приміщення надаються у будинку, зведе­ному підприємством, установою чи організацією в іншому населено­му пункті, вказані списки надсилаються до виконавчого органу від­повідної ради за місцезнаходженням будинку.

Згідно з п. 5 ст. 12, статтями 31 і 43 Житлового Кодексу жилі приміщення в бу­динках державного і громадського житлового фонду надаються гро­мадянам у встановленому законодавством порядку, в тому числі з додержанням черговості. Сама по собі участь громадян за договором з підприємством (установою, організацією) у будівництві жилого бу­динку, внесення коштів на його закінчення не може бути підставою для позачергового надання жилого приміщення, якщо законодав­ством не передбачено першочергове або позачергове надання жило­го приміщення даній категорії громадян.

Рішення власника (уповноваженог

о ним органу) чи уповноваже­ного органу громадської організації і профспілкового комітету про виділення жилого приміщення для особи, яка перебуває на квартир­ному обліку у виконавчому органі відповідної ради за місцем прожи­вання, за рахунок жилої площі підприємства, установи чи організа­ції, де вона працює, подається до виконавчого органу місцевої ради.

Жилі приміщення, що звільняються, заселяються в загальному порядку, встановленому законодавством України. Жилі приміщен­ня, що звільняються в будинках, переданих державними підприєм­ствами, установами чи організаціями виконавчим органам місцевих рад, а також жилі приміщення, що звільняються у будинках, спору­джених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ або організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення житлових умов працівниками цих підприємств, установ або організацій.

Жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов і постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім’ю.

Громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фон­ду з настанням повноліття, а такі, що одружилися або влаштували­ся на роботу в передбачених законом випадках до досягнення 18-річного віку, — відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від 15 до 18 років) здійснюють пра­во на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклу­вальників.

Члени житлово-будівельних кооперативів і громадяни, які мають жилий будинок, його частину або квартиру у приватній власності, а також інші громадяни, що проживають у цих будинках (частинах будинків), квартирах, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.

Жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів сім'ї, які перебувають разом з ним на квартирному обліку, а також на ді­тей, що народилися після взяття його на облік, і на дружину (чоло­віка), яка (який) пізніше вселилася (вся) на жилу площу, зайняту подружжям, яке перебуває на обліку.

Якщо вселення дружини (чоловіка) на жилу площу подружжя, що перебуває на квартирному обліку, неможливе, жиле приміщення надається на подружжя, крім випадків, коли дружина (чоловік), яка (який) окремо проживає в даному населеному пункті чи в примі­ській зоні, не потребує поліпшення житлових умов.

Працівникам, які переїхали у зв’язку з переведенням їх на робог ту в іншу місцевість, і членам їхніх сімей жиле приміщення надаєть­ся на умовах, передбачених трудовим договором.

Особам, які мають учений ступінь або вчене звання, провідним творчим працівникам, обраним за конкурсом на заміщення вакант­них посад у вищому навчальному закладі, науково-дослідній устано­ві, театрі, концертній організації, коли це пов’язане з переїздом в ін­шу місцевість, і членам їхніх сімей жиле приміщення надається на умовах, передбачених при оголошенні конкурсу.

Пільгові умови надання жилого приміщення можуть передбача­тися і трудовим договором (при оголошенні конкурсу) на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації та профспілкового комітету й рішення виконавчого органу місцевої ради.

Перевагою у строках одержання жилих приміщень за місцем ро­боти в межах черговості календарного року взяття на квартирний облік користуються ті, що перебувають у загальній черзі, працівни­ки, які не менш як 15 років сумлінно пропрацювали на одному під­приємстві, в установі, організації, передовики виробництва.

Виконавчі органи обласних і міських рад, які є замовниками житлового будівництва, щороку складають і затверджують плани розподілу жилої площі, яка підлягає введенню в експлуатацію в по­точному році.

Виконавчі органи місцевих рад, підприємства, установи, органі­зації щороку визначають кількість новозбудованої і вивільнюваної жилої площі для надання жилих приміщень громадянам поза чер­гою, у першу чергу і в порядку загальної черги. На підприємствах, в організаціях кількість жилої площі, що виділяється для цих цілей, за рішенням трудових колективів може передбачатися у колектив­них договорах.

Жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебува­ють на квартирному обліку, крім окремих випадків, передбачених законодавством України.

Жилі приміщення громадянам надаються за місцем перебування їх на квартирному обліку. У деяких випадках надання жилих примі­щень можливо підприємствами, установами, організаціями, які не ведуть квартирний облік і працівники яких перебувають на обліку за місцем проживання.

Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі при­міщення надаються в порядку загальної черги (визначається за часом взяття на облік), крім осіб, що мають право першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, визначених законодавством.

Громадянам, які працюють на підприємствах, в установах або організаціях, що не ведуть квартирний облік, і перебувають на облі­ку у виконавчому органі місцевої ради, у тих випадках, коли вони забезпечуються жилими приміщеннями вказаними організаціями, жилі приміщення надаються згідно з контрольним списком, який ве­деться за місцем їх роботи, у порядку черговості, яка визначається за часом влаштування на роботу на дане підприємство, в установу, організацію.

Зокрема власнику (уповноваженому ним органу) та профспілко­вому комітету підприємства, установи, організації за згодою ради трудового колективу дозволяється позачергово виділяти житло ок­ремим висококваліфікованим спеціалістам та іншим працівникам з урахуванням їх трудового внеску.

Підприємства, установи, організації, що здійснюють будівництво жилих будинків в інших населених пунктах, надають жилі примі­щення своїм працівникам незалежно від місця їх проживання.

Громадянам, які перебувають на квартирному обліку за місцем роботи та місцем проживання, жилі приміщення надаються там, де раніше настала черговість на їх одержання. Органи, що надали жилі приміщення, повідомляють про це за іншим місцем перебування гро­мадян на обліку.

Заселення жилих приміщень у будинках, що споруджені із залученням коштів підприємств, установ і організацій

У планах розподілу житла передбачається обов’язкове виділен­ня жилої площі підприємствам, установам і організаціям, які пере­дали виконавчому органу місцевої ради кошти у порядку пайової участі в житловому будівництві, та виконавчим органам місцевих рад, які ведуть квартирний облік.

Жила площа в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ та організацій, розподі­ляється для заселення між учасниками будівництва пропорційно до переданих ними коштів.

Виконавчі органи місцевих рад не пізніше квітня поточного року письмово повідомляють відповідні організації про розмір виділеної жилої площі.

Державні організації, які здійснюють житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, разом з відповідни­ми галузевими комітетами професійних спілок складають плани роз­поділу жилої площі, яка підлягає введенню в експлуатацію, між під­відомчими підприємствами, установами й організаціями, що ведуть квартирний облік (або контрольні списки своїх працівників, які перебувають на обліку у виконавчому органі ради за місцем про­живання).

При виникненні спорів щодо розподілу жилої площі в новозведе­них будинках слід керуватися листом Вищого Арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення господарських спо­рів” від 6 червня 1994 р. за № 01-8/368 та статтею 27 Житлового Кодексу, де за­значено: якщо для будівництва жилого будинку пайовик перераху­вав основному замовникові кошти, складено договір, в якому визна­чені умови щодо кількості квартир (з однієї, двох, трьох і більше кім­нат), що належить передати пайовику після прийняття будинку в експлуатацію, а замовник не виконує свого зобов’язання, є підстави для звернення до суду із позовом і вимогою передачі площі у натурі.

Коли ж у договорі відсутні застереження щодо кількості кон­кретних квартир, які належить передати пайовику, і спір вирішуєть­ся до видачі ордерів громадянам та до заселення прийнятого в екс­плуатацію будинку, суд може прийняти рішення про передачу за­мовником пайовику певної кількості квартир.

Якщо при вирішенні спору буде виявлено, що у процесі будів­ництва жилого будинку сталося його подорожчання і пайовик на об­грунтовану вимогу замовника не перерахував додаткові кошти, рі­шення про зобов'язання замовника передати пайовику квартири треба приймати у межах раніше перерахованих коштів. При цьому кількість квартир, що має належати пайовику, визначається виходя­чи з вартості жилої площі на момент їх виділення.

Якщо під час вирішення спору буде встановлено, що жилий бу­динок заселений на підставі належно виданих ордерів, суд, за зая­вою позивача (пайовика), має право змінити підставу або предмет позову, наприклад, замість передачі жилої площі в натурі вирішити питання про стягнення із замовника вартості належних до передачі квартир, або стягнути із замовника кошти, внесені пайовиком на бу­дівництво будинку. В останньому випадку пайовик має право вима­гати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов’язання, зокрема пов’язаних з придбанням відповідної кількості квартир.

Особливості порядку надання жилих приміщень у будинках, що належать до колективного житлового фонду

Відповідно до статті 134 Житлового кодексу Української РСР особливості порядку надання жилих приміщень у будинках, що на­лежать до колективного житлового фонду регулюються Правилами обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 5 червня 1985 р. за № 228.

Кооперативний облік здійснюється, як правило, за місцем про­живання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, район­ної в місті, селищної, сільської ради.

Облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються житлово-будівельні кооперати­ви, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням — ще й у ви­конавчому органі відповідної ради за місцем проживання.

Кожна сім’я може перебувати на кооперативному обліку за міс­цем роботи одного з членів сім’ї (за їх вибором) і у виконавчому ор­гані відповідної ради за місцем проживання. Сім’я може одночасно перебувати на кооперативному і квартирному обліку.

Жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням уповноваженого органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчого органу відповідної ради. У випадках, коли згідно із законодавством жиле приміщення надається за спільним рі­шенням. адміністрації підприємства, установи, організації та проф­кому або за спільним рішенням громадської організації та її проф­іт спілкового органу з наступним повідомленням виконкому місцевої ради або місцевої державної адміністрації (статті 52, 53 Житлового Кодексу), право на жиле приміщення виникає з часу його надання, тому в разі від­мови у видачі ордера може бути заявлено позов про його видачу.

Проектом нового Житлового кодексу передбачений новий поря­док надання в користування житла у фонді колективної власності.

У проекті зазначено, що Житловий фонд колективної власності формується шляхом будівництва чи придбання житла за кошти тру­дових колективів підприємств, установ і організацій.

Суб’єкти права колективної власності на житло приймають рі­шення про порядок його використання та відчуження згідно з чин­ним законодавством. Суб’єкти права колективної власності на жит­ло, виходячи з власних можливостей, самі мають право визнавати осіб такими, що потребують поліпшення житлових умов, на інших підставах приймати рішення про позачергове надання житла окре­мим працівникам з урахуванням їх трудового внеску, а також визна­чати вищу від встановленої норму надання житлової площі. Житло у фонді колективної власності може надаватися тільки в оренду. Наймач чи орендар, у свою чергу, має право тільки на викуп займа­ного житла у житловому фонді колективної власності. При цьому громадянам України, які наймають, орендують житло у житловому фонді колективної власності, гарантується право на викуп займано­го ними житла. Але умови викупу житла і порядок сплати його вар­тості встановлює власник житла.

Перенесення черговості громадян, які перебувають на квартирному обліку для поліпшення житлових умов

Громадянинові, який перебуває на квартирному обліку за місцем роботи, черговість на одержання жилого приміщення може бути пе­ренесена на рік, якщо протягом попереднього року за систематичне порушення трудової дисципліни, пияцтво, хуліганство чи розкрадан­ня майна до нього застосовувалися заходи дисциплінарного впливу, заходи адміністративного стягнення чи кримінального покарання.

Перенесення черговості на одержання жилого приміщення на рік може бути застосоване також до громадянина, який безпідстав­но відмовився від наданого жилого приміщення, що відповідає вста­новленим вимогам і розміру. Чергу може бути перенесено і в деяких інших випадках. Рішення про перенесення черговості приймається органами, які винесли рішення про взяття громадянина на квартир­ний облік.

Про перенесення черговості громадяни повідомляються письмо­во у 15-денний строк із зазначенням підстав прийнятого рішення.

Дата добавления: 2015-05-10