Лекція 2. Руська держава і право. Галицько-Волинська держава – 2 год

Західні, південні і східні слов’яни. Зародження й формування феодальних відносин у східних слов’ян. Причини політичної консолідації східних слов’ян. Періоди розвитку руської держави і права: Київський, Галицько-Волинський, Литовсько-руський.

Становлення державності у східних слов’ян. Стадія формування протодержавних утворень. Перші східнослов’янські протодержави (антів і волинян – “дулібів”). Сільська (територіальна) громада – верв. Інститути публічного управління племен та союзів племен – зародки державної влади. Східнослов’янські союзи племен у VІ-VІІ ст. – формування племінних княжінь (“літописні племена”). Виникнення Північного з центром у Новгороді і Південного з центром у Києві ранньодержавних утворень. Київське князівство. “Русь” – “Руська земля”. Зміна династій на київському престолі. Утворення Київської Русі – України.

Основні етапи розвитку Руської держави з центром у Києві: становлення і еволюція державних структур (VІ-Х ст.), завершення складання Києво–руської держави і водночас найбільше її піднесення (остання чверть Х–середина ХІ ст.), політичний занепад. Ознаки останнього етапу розвитку Київської Русі – кризи великокнязівської влади й трансформації держави в систему “князівських уділів” – стали помітними з другої половини ХІ століття (феодальна роздробленість). “Окняження” території. “Полюддя”. Київ як столиця держави.

Основні теорії виникнення Київської держави порушували питання про культурно-історичну приналежність східних слов’ян та Руської держави у двох основних напрямках: Перший напрямок ‑ обстоювання іноземного начала або його переважного імпульсу в створенні Києво–руської держави (теорія хозарського походження Русі, норманська концепція,). Другий напрямок ‑ обстоювання неукраїнської етнічної основи Київської Русі, а, отже, й Києво-Руської держави (Теорія великоруської етнічної основи Русі Михайла Погодіна, теорія “триєдиної Русі”). Теорія природньо-історичного процесу.

Суспільний лад. Київська Русьяк ранньофеодальна держава. Феодали: князі (великі, “світлі”, удільні), боярство (“великі” і “малі”), князівська дружина (старша й молодша), духовенство (монастирське й приходське), купці (“гості”). Ієрархічний характер феодальної власності на землю. Форми феодальної власності на землю: в еликокнязівський домен, “ п омістя”, “ в отчина” та їх юридичний статус. Правове становище феодально-залежного населення: смердів, закупів, рядовичів, ізгоїв, холопів (рабів). Джерела рабства. Церковні люди. Населення давньоруських міст: міська аристократія і міські низи ‑ ремісники і чорні люди.

Державний лад.Форма Києво-руської держави. Київська Русь як ранньофеодальна монархія. “Дружинна” форма державності Київської Русі. Період “удільної” монархії. Принцип сюзеренітету-васалітету. “Колективний сюзеренітет” – форма держави у період політичної роздробленості. Органи державної влади: функції влади великого князя (адміністративна, військова, законодавча, судова), ради при князеві (боярської ради), народних зборів (віче), феодальних з’їздів (снемів). Принципи спадкування великого князівського престолу. Органи управління. Чисельна (десяткова) і двірцево-вотчинна система управління. Місцеві органи управління: удільні князі, тіуни, посадники, волостелі, вирники, метельники тощо. Князівські реформи Х століття: адміністративно-фінансова реформа княгині Ольги та адміністративна реформа князя Володимира, їх вплив на політичний устрій Києво-руської держави. Феодальний імунітет. Військовий устрій: князівська дружина, народне ополчення.

Руська православна церква у політичній системі держави. Взаємодія світської й церковної влади на Русі. Участь церкви в політичному житті Київської Русі. Функції церкви на Русі. Структура й система управління Київською митрополією. Система забезпечення церкви.

Судова організація. Особливості (основні риси) судово-адміністративного устрою Київської Русі. Суди: державні (князівські), церковні, вотчинні (боярські) і громадські (вервні, общинні) та їх юрисдикція.

Система права Київської Русі – України

Становлення руського права. Звичай, правовий звичай (норма звичаєвого права, звичаєве право). Шляхи перетворення звичаю у правові норми. Початки перетворення звичаю в східних слов’ян у правовий звичай, основні напрямки цього процесу.

Писемні джерела права Київської держави: д оговори (міжнародно-правового характеру Київської Русі з Візантією, князів між собою, між князями і народом); п родукти законотворчої діяльності київських князів (княжі устави, княжі уроки і церковні устави) та р ецептоване візантійське право (збірники канонічного й світського права).

“Руська Правда” як пам’ятка права й “підручник для вивчення руського права” (М. Чубатий). Джерела, списки й призначення правового зводу. Основні принципи (характерні риси) давньоруського феодального права за “Руською Правдою”. Право феодального привілею. Редакції “Руської Правди”: Коротка, Просторова (Поширена), Скорочена та їх складові частини. Правовий зміст й коло суспільних відносин, що урегульовувалися Правдою Ярослава, Правдою Ярославичів, Уставом Володимира Мономаха.

Основні риси урегулювання цивільно‑правових відносин за “Руською Правдою”. Інститут права власності. Право власності на землю. Суб’єкти права власності. Охорона феодального землеволодіння законодавством. Право власності й право володіння. Зобов’язальне право. Види й форма договорів. Договір купівлі-продажу і позики: об’єкти й суб’єкти. Спадкове право. Успадковування за заповітом і згідно “закону” (звичаю). Соціальні обмеження у праві спадкування. Суперечки з приводу розподілу спадщини. Сімейно-шлюбне право та інститут опіки. Шлюбний вік. Причини розірвання шлюбу. Мета й сутність інституту опікунства в Київській Русі.

Основні риси кримінального права. Поняття злочину. Об’єкти посягання злочину. Об’єктивна сторона злочину. Суб’єкти злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Поняття співучасті за “Руською Правдою”. Провина. Пом’якшуючі й обтяжуючі обставини у трактуванні провини. Рецидивний злочин. Види злочинів: злочини проти особи, проти держави, релігії та церкви, майнові та проти сім’ї та моралі. Мета і система покарань: кровна помста, смертна кара, “поток і розграбування”, вира або віра, продажа. Феодальна ієрархія системи покарань.

Основні риси судового процесу (судочинство). Звинувачувально-змагальний судовий процес у Київській Русі. Причини панування звинувачувально-змагального процесу в Київській державі. Приватноправовий характер судового процесу. Стадії (етапи) судового процесу: “Заклич”, “звід” та “гоніння слідом”.Види доказів. Свідки. Ордалії. Присяга. Виконання судових рішень-вироків.

Галицько-Волинська держава як спадкоємиця Київської Русі України

Традиції української державності періоду феодальної роздробленості. Феодальна роздробленість – закономірний етап розвитку феодального способу виробництва. Спільні риси соціально-економічного та політичного розвитку руських князівств доби феодальної роздробленості. Піднесення економічного й політичного значення місцевих феодальних центрів. Особливості політичного розвитку князівств Київської Русі. Поліцентрична форма державності. “Колективний сюзеренітет”. Київське князівство. Володимир Мономах як державний діяч. Чернігівське та Сіверське князівства. Переяславське князівство. Виникнення і розвиток Галицького князівства. Володимиро-Волинське князівство.

Українська державність у монголо-татарську добу. Елементи руської державності. Князівська влада. Регулювання васальних відносин. Ханські ярлики. Інститут баскаків. Татарська податкова система..

Особливості суспільно-політичного ладу Галицько-Волинської держави. Утворення Галицько-Волинського князівства та його історичний розвиток. Розвиток феодального землеволодіння у Галицькому князівстві. Князівське землеволодіння у Володимиро-Волинському князівстві. Церковно-монастирське землеволодіння у Галицько-Волинській державі. Занепад Галицько-Волинського князівства. Суспільний лад: феодали, князь, боярство, служилі феодали, церковна знать. Феодально-залежне населення: смерди, міське населення, холопи й челядь. Державний лад: форма правління Галицько-Волинської держави, влада князя, боярська рада, віче, двірський, двірські посади, тисяцькі та соцькі, посадники і волостелі, воєводи. “Старці”. “Кормління”. Вотчинна влада феодалів. Судоустрій. Фінанси. Військова організація.

Джерела права та особливості правової системи Галицько-Волинської держави. Скорочена редакція “Руської правди”. Міжкнязівські договори. Князівське законодавство. Напрямки здійснення правотворення у Галицько-Волинській державі. Пам’ятки правотворчості князів Галицько-Волинської держави. Грамота князя Ростиславича (Берладника) 1134 р. “ Рукописання ” князя Володимира Васильковича (1287). Уставна грамота князя Мстислава Даниловича (1289). Документи юридичного характеру ХІV століття ‑ грамоти, договори (зокрема, міжнародні), доручення тощо. Початки організації міського самоуправління за Магдебурзьким правом.

Дата добавления: 2015-05-10