Вогнезахист

Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів. Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу.

Межі вогнестійкості конструкцій об'єкта повинні бути такими, щоб конструкції зберігали функції, що огороджують, протягом усієї тривалості евакуації людей чи перебування їх у місцях колективного захисту. При цьому межі вогнестійкості повинні призначатися без обліку впливу засобів гасіння на розвиток пожежі.

Крім того, з метою обмеження розмірів можливої пожежі, межі вогнестійкості конструкцій повинні призначатися з обліком пожежовибухонебезпеки виробничих процесів.

Кожен об'єкт повинний мати таке об'ємно-планувальне і технічне виконання, щоб евакуація людей з нього була довершена до настання гранично припустимих рівнів небезпечних факторів пожежі, установлюваних санітарними нормами.

Для забезпечення евакуації необхідно:

- установити розміри, кількість і забезпечити відповідне конструктивне виконання евакуаційних шляхів, виходів;

- забезпечити можливість безперешкодного руху людей по шляхах евакуації.

Засоби колективного й індивідуального захисту повинні забезпечувати безпеку людей протягом усього часу дії небезпечних факторів пожежі. Колективний і індивідуальний захист повинний здійснюватися в тих випадках, коли евакуація людей утруднена чи недоцільна.

Засоби індивідуального захисту варто застосовувати також для пожежних, що беруть участь у гасінні пожежі.

Колективний захист повинний бути забезпечений за допомогою притулків, захищених приміщень чи конструктивним виконанням об'єкта.

Система протидимного захисту повинна забезпечувати не задимлення шляхів евакуації протягом часу, достатнього для евакуації людей, і колективний захист людей.

Кожен об'єкт господарства повинний бути забезпечений надійними засобами повідомлення чи сигналізації про пожежу в його початковій стадії.

Для забезпечення можливості гасіння пожежі і безпеки людей, що беруть участь у його ліквідації, на об'єктах необхідно передбачати технічні засоби (сходові клітки, захищені ліфти, зовнішні пожежні сходи, аварійні люки і т.п.), що повинні зберігати свої функції протягом розрахункового часу, необхідного для гасіння пожежі.

Вогнезахист - це зниження пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій шдяхом спеціальної обробки.

Вогнезахист є одним з основних заходів, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки та необхідного ступеню вогнестійкості будинків і споруд, зниження пожежної небезпеки матеріалів та виробів.

Вогнезахист здійснюється:

· просоченням матеріалів антипіренами;

· покриттям поверхні вогнезахисними фарбами;

· обмазкою вогнезахисними пастами;

· покриттям поверхні вогнезахисними штукатурними розчинами;

· покриттям вогнестійкими склообоями;

· захистом конструкцій жорсткими екранами: вогнестійкими листами, плитами, панелями тощо.

Вогнезахисні склади та покриття повинні мати необхідну технічну документацію на їх виробництво та застосування, а також сертифікат.

Виробництво та постачання вогнезахисних складів, проектування та роботи по вогнезахисту повинні здійснюватись виключно організаціями, які мають ліцензію на даний вид діяльності.

Згідно Правил пожежної безпеки в Україні дерев'яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватися вогнезахисній оборобці, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, вбудованих меблів, стелажів, якщо в будівельних нормах не зазначені інші вимоги.

Пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок повинні негайно усуватись.

Після обробки (просочення) антипіренами дерев'яних конструкцій, тканин та інших горючих матеріалів повинен бути складений акт про проведення роботи підрядною організацією. Після закінчення термінів дії обробки (просочення) та у разі втрати або погіршання вогнезахисних властивостей обробку (просочення) треба повторити. Перевірку стану вогнезахисної обробки (просочення) слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.

http://vkjournal.ru/doc/434339

59. Організація пожежної охорони в навчальних закладах

Організація роботи служби охорони праці в закладах освіти: структура, функції.

Система управління охороною праці (СУОП) — це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці. Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об'єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації. Головна мета управління охороною праці є створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці,покращення виробничого побуту, запобігання травматизму і профзахворюванням. Суб'єктом управління в СУОП на підприємстві в цілому є керівник (головний інженер), а в цехах, на виробничих дільницях і в службах — керівники відповідних структурних підрозділів і служб. Організаційно-методичну роботу по управлінню охороною праці, підготовку, правлінських рішень і контроль за їх своєчасною реалізацією здійснює служба ОП підприємства, що підпорядкована безпосередньо керівнику підприємства. Суб'єкт управління аналізує інформацію про стан охорони праців структурних підрозділах підприємства та приймає рішення спрямовані на приведення фактичних показників охорони праці у відповідність з нормативними. Об'єктом управління в СУОП є діяльність структурних підрозділів та служб підприємства по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях, цехах та підприємства в цілому. Охорона праці базується на законодавчих, директивних та нормативно-технічних документах. При управлінні охороною праці не повинні прийматись рішення та здійснюватись заходи, що суперечать діючому законодавству, державним нормативним актам про охорону праці, стандартам безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.

Функції СУОП: 1) прогнозування і планування робіт, їх фінансування; 2) організація та координація робіт; 3) облік показників стану умов і безпеки праці; 4) аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці; 5) контроль за функціонуванням СУОП; 6) стимулювання роботи по вдосконал. ОП.

Завдання СУОП: 1) навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань ОП; 2) забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд; 3) нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; 4) забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; 5) забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку; 6) організація лікувально-профілактичного обслуговування; 7) професійний добір працівників з окремих професій; 8) удосконалення нормативної бази з питань ОП.

Ф-я планування - в основі лежить прогнозтичний аналіз. Планування роботи з ОП поділяється на перспективне, поточне та оперативне. Перспективне п-ня вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові за терміном виконання заходи з ОП, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Основною формою перспективного планування роботи з ОП є розроблення комплексного плану підприємства щодо покращення стану охорони праці. Поточне п-ня здійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі „ОП" коллективного договору.Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються у наказі власника підпр. Ф-я організації та координації робіт передбачає формування органів управління ОП на всіх рівнях упр-ня і всіх стадіях вир-го процесу, визначення обов'язків, прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що приймають участь в процесі управління, а також прийняття та реалізацію управлінських рішень.

Контроль за станом охорони праці. Дійове управління охороною праці можна здійснювати тільки при наявності повної, своєчасної і вірогідної інформації про стан ОП. Одержати таку інформацію, виявити можливі відхилення від норм безпеки, а також перевірити виконання планів та управлінських рішень можна тільки на підставі регулярного та об'єктивного контролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відповідальна та трудомістка функція процесу управління. До основних форм контролю за станом охорони праці належать: 1) Оперативний к. з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками. Служба ОП контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства. 2) громадський к. сприяє створен. здорових та безпечн. умов праці, здійснюється комісією з питань ОП підприємства та громадськими інспекторами з ОП. 3) Адміністративно-громадський трьохступеневий к. проводиться на трьох рівнях:І. начальник виробничої дільниці спільно з громадським інспектором щоденно перевіряють стан ОП на виробничій дільниці. ІІ. начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком. ІІІ щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан ОП на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби ОП, голова комісії з ОП профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі трьохступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.

Облік, аналіз та оцінка показників охорони праці та функціонування СУОП. Суть даної функції полягає у системному обліку показників стану ОП, в аналізі одержання даних та узагальненні причин недотримання вимог законодавчих та нормативних документів, а також причин невиконання планів з ОП з розробкою заходів, направлених на усунення виявлених недоліків.

Стимулювання діяльності з ОП направлено на створення зацікавленості працівників в забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Відповідно до ст. 29 Закону України „Про ОП" до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. (премії, винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції).

Посадові обов’язки з охорони праці вчителя, викладача.

Викладач, учитель, класовод, класний керівник, вихователь:

• відповідає за безпечне проведення навчально-виховного процесу, проводить інструктажі з учнями, студентами і вихованцями з охорони праці під час навчальних занять з обов'язковою реєстрацією в журналі обліку навчальних занять;

• несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів, студентів і вихованців під час навчально-виховного процесу;

• повідомляє керівника закладу про нещасний випадок, що трапився;

• організовує надання першої допомоги потерпілому;

• інструктує учнів і вихованців під час проведення позакласних і позашкільних заходів з реєстрацією в спеціальному журналі;

• веде профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед учнів, студентів і вихованців.

ДОДАТОК

Суть і складові системи пожежного захисту в закладах освіти.

Система протипожежного захисту — це сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Попередження розповсюдження пожеж, в основному визначається пожежною безпекою будівель та споруд і забезпечується: правильним вибором необхідного ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій; правильними об'ємно-планувальними рішеннями будівель та споруд; розташуванням приміщень та виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки; встановленням протипожежних перешкод в будівлях, системах вентиляції, паливних та кабельних комунікаціях; обмеженням витікання та розтікання горючих рідин при пожежі; улаштуванням протидимного захисту; проектуванням шляхів евакуації; заходами щодо успішного розгортання тактичних дій по гасінню пожежі.

Керівник школи затверджує Положення про організацію роботи з охорони праці, яке розробляється відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 26 Закону України «Про освіту», Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України від 01.08.01р. № 563 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти науки України 20.11.2006 р. № 782) інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік документації щодо організації роботи з охорони праці та пожежної безпеки в закладах освіти

У розкладі навчально-виховного процесу повинні бути заняття із загальних питань охорони праці, пожежної безпеки, техніки безпеки, безпеки дорожнього руху, правил користування приладами побутового призначення, надання першої допомоги або аварійної ситуації.

У навчальних кабінетах на видному місці прикріплені інструкції з охорони праці та техніки безпеки, у майстернях з трудового навчання - інструкції з охорони праці по видах робіт та безпечній експлуатації обладнання на робочому місці. У кабінетах хімії, біології повинні бути сейфи для зберігання хімічних реактивів, журнал витрачених небезпечних хімічних реактивів, на пакетах хімічних реактивів вказані найменування і термін пр http://rightschool.net/index.php/bezpeka/75-2012-03-21-22-24-01.html идатності.

Система попередження пожеж в закладах освіти.

Одним із основних принципів у системі попередження пожеж є положення про те,що горіння (пожежа) можливе лише за певних умов. Такою умовою є наявністьтрьох факторів: горючої речовини, окислювача та джерела запалювання. Крімтого, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до необхідної температури ізнаходилась у відповідному кількісному співвідношенні з окислювачем, аджерело запалювання мало необхідну енергію для початкового імпульсу(запалювання). Так сірником не можливо запалити дерев'яну колоду, в той жечас аркуш паперу легко загориться.

До окислювачів належать хлор, фтор, оксиди азоту та інші речовини, однак зпрактичної точки зору найбільш важливе значення має горіння, яке виникає приоксидуванні горючої речовини киснем повітря. Зі зменшенням вмісту кисню вповітрі уповільнюється швидкість горіння, а при вмісті кисню менше 14% (норма21%) горіння більшості речовин стає неможливим. Окислювач разом з горючоюречовиною утворює так зване горюче середовище.

Система попередження пожеж виключає два основних напрямки: запобіганняформуванню горючого середовища і виникненню в цьому середовищі (чи внесенню внього) джерела запалювання.

Запобігання формуванню горючого середовища досягається: застосуваннямгерметичного виробничого устаткування; максимально можливою заміною втехнологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими; обмеженнямкількості пожежо- та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні,а також правильним їх розміщенням; ізоляцією горючого та вибухонебезпечного середовища; організацією контролю за складом повітря в приміщенні та контролюза станом середовища вапаратах; застосуванням робочої та аварійної вентиляції;відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця;використанням інгібуючих (хімічно активні компоненти, що сприяютьприпиненню пожежі) та флегматизуючих (інертні компоненти, що роблятьсередовище негорючим) добавок.

Запобігання виникненню в горючому середовищі джерела запалювання досягається: використанням устаткування та пристроїв, при роботі котрих невиникає джерел запалювання; використання електроустаткування, що відповідає завиконанням класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень та зон, групі і категоріївибухонебезпечної суміші; обмеження щодо сумісного зберігання речовин таматеріалів; використання устаткування, що задовольняє вимогам електростатичноїіскробезпеки; улаштуванням блискавкозахисту; організацією автоматичногоконтролю параметрів, що визначають джерела запалювання; заземленнямустаткування, видовжених металоконструкцій; використання при роботі з ЛЗРінструментів, що виключають іскроутворення; ліквідацією умов длясамоспалахування речовин і матеріалів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЖЕЖНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ В НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Загальні вимоги до учасників навчально-виховного процесу встановлюють Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, які затверджені наказом Міністерства освіти України і Головного управління державної пожежної охорони МВС України 30.09.98 №348/70. Вони є обов’язковими для виконання в закладах, установах і організаціях системи освіти, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості.

Усі заклади та установи освіти перед початком навчального року мають бути прийняті відповідними комісіями, до складу яких включаються представники органів державного пожежного нагляду.
Відповідальність за пожежну безпеку закладів, установ і організацій несуть їх керівники – директори, завідувачі і уповноважені ними особи, які залежно від характеру порушень і наслідків несуть адміністративну, кримінальну чи іншу відповідальність згідно з чинним законодавством.

Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових тощо) повинна бути розроблена інструкція, в якій слід визначити їхні обов’язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій у разі виникнення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежегасіння, а також вказати, кого з посадових осіб мають викликати в нічний час на випадок пожежі.

У будівлях і спорудах, які мають два і більше поверхи, у разі одночасного перебування на поверсі понад 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Для об’єктів з цілодобовим перебуванням учасників навчально-виховного процесу інструкції повинні передбачати два варіанти дій – у денний та нічний час.

Відповідальність за пожежну безпеку структурних підрозділів закладів, установ і організацій несуть їх керівники. Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах.

Основні вимоги пожежної безпеки
Території закладів, установ та організацій слід постійно утримувати в чистоті.

Дороги, проїзди та під’їзди до будівель, а також доступ до пожежного інвентарю та обладнання мають бути завжди вільними. На період виконання ремонту доріг у відповідних місцях повинні бути встановлені покажчики напрямку об’їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються.
На території закладів. установ і організацій не дозволяється розкладення вогнищ, спалювання сміття і влаштування відкритих кухонних печей.

Не дозволяється залишати у дворах, а також поблизу будівель і споруд бочки з легкозаймистими і горючими рідинами, балони зі зрідженими і стисненими газами, порожні бочки і балони, а також розкладати багаття, спалювати відходи, тару, викидати не загашене вугілля та попіл на відстань не менше 15м від будівель та споруд і в межах, установленими будівельними нормами протипожежних розривів.

Забороняється паління у приміщеннях дошкільних і загальноосвітніх закладів.

Усі будівлі та приміщення закладів, установ і організацій повинні бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними, щитками з піском тощо), пожежним знаряддям (пожежними ломами, баграми, сокирами тощо) та засобами зв’язку. Місця розміщення первинних засобів пожежегасіння мають зазначатися у планах евакуації.

У навчальних та навчально-виробничих приміщеннях слід розміщувати лише потрібні для забезпечення навчального процесу меблі, прилади, моделі, приладдя, посібники, транспаранти тощо.
Лабораторні приміщення та навчально-виробничі майстерні забезпечуються вогнегасниками.

Учасники навчально-виховного процесу повинні знати місце, де містяться засоби пожежегасіння, і вміти ними користуватися у разі виникнення пожежі чи загорання.

Дії на випадок виникнення пожежі
На випадок виникнення пожежі дії працівників навчального закладу повинні бути спрямовані на забезпечення безпеки учнів, їх евакуацію і врятування.

Також кожен працівник навчального закладу при виникненні пожежі або ознак пожежі (запах горіння або тління різних матеріалів) повинен:
- повідомити про пожежу в пожежну частину по телефону 101, а також керівника навчального закладу;
- організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходи по гасінню пожежі засобами, які є в навчальному закладі.

Керівник навчального закладу, який прибув на місце пожежі зобов'язаний:
- перевірити чи повідомляли в пожежну частину про пожежу;
- здійснювати керівництво евакуацією учнів і гасіння пожежі до прибуття підрозділу. На випадок виникнення загрози для життя людей негайно організувати їх порятунок;
- організувати перевірку за списками наявності учнів і працівників;
- виділити для зустрічі пожежного підрозділу особу, яка добре знає розміщення під'їздних доріг і вододжерел;
- вивести з зони пожежі усіх працівників та інших осіб, які не зайняті в евакуації людей і ліквідації пожежі;
- організувати відключення мережі електро- і газопостачання, зупинити систему вентиляції, вжити інших заходів, які перешкоджають розповсюдженню пожежі;
- забезпечити пожежну безпеку людей, які беруть участь в евакуації людей та гасінні пожежі;
- організувати евакуацію матеріальних цінностей в безпечні зони, визначити місце їх складання, забезпечити при необхідності їх обробку;
- інформувати начальника пожежного підрозділу про кількість людей в будинку.

При проведенні евакуації і гасіння пожежі необхідно враховувати обстановку, яка склалась, визначити найбільш безпечні шляхи і виходи при евакуації, забезпечити можливість евакуації людей в безпечну зону внайкоротший час, виключити умови, які сприяють виникненню падіння.

При гасінні пожежі необхідно створити умови для безпечної евакуації людей; не відчиняти вікна, двері, а також не розбивати скло з метою запобігання проникнення вогню і диму в суміжні приміщення.
Залишивши приміщення, необхідно зачинити за собою вікна і двері.

Навчання з питань пожежної безпеки
Усі працівники під час прийняття на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки відповідно до порядку, встановленого НАПБ Б.02.005-2003 Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, НАПБ В.01.050-98/920 Правилами пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України та Положенням про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженим Наказом Міністерства освіти і науки України 01.08.2001 № 563.

Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, на початку самостійного виконання роботи, повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а потім постійно один раз на рік - перевірку знань.

Особи, які суміщують професії (роботи), навчаються або інструктуються як за основною, так і за сумісною професією.

Організація своєчасного і якісного проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки в установі, закладі і організації покладається на його керівника, а в структурному підрозділі (кафедра, лабораторія, дільниця, цех тощо) - на керівника відповідного підрозділу.

Порядок проходження працівниками спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань визначається керівником установи, закладу, організації (наказом або відповідним положенням, що розробляється на об'єкті і затверджується керівником).

Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажу і перевірки знань, не дозволяється.

За призначенням та часом проведення протипожежні інструктажі поділяються на:
вступний;
первинний;
повторний;
позаплановий;
цільовий.

Вступний протипожежний інструктаж проводиться з:
усіма щойно прийнятими на роботу особами;
особами, які прибули в установу, заклад чи організацію у відрядження, на виробничу практику (навчання) і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі;
учнями і студентами в навчальних закладах перед початком навчання в лабораторіях, майстернях тощо.

Вступний протипожежний інструктаж проводиться на підставі чинних в об'єктах освіти правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки в спеціально обладнаному для цього приміщенні фахівцем, на якого наказом по об'єкту покладені ці обов'язки, з використанням сучасних методів і засобів навчання та наочних посібників.

Програма для проведення вступного протипожежного інструктажу затверджується керівником (заступником, головним інженером) закладу освіти.

Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника. Його повинні проходити:
усі прийняті на роботу (постійну чи тимчасову);
працівники, які переведені на роботу з інших підрозділів,виробничих дільниць;
особи, які прибули в установу, заклад, організацію освіти увідрядження, на навчання (практику),
будівельники сторонніх організацій, які виконують на діючому об'єкті освіти будівельно-монтажні, ремонтні та інші роботи;
учні (студенти) під час виробничої практики (навчання), а також перед проведенням з ними практичних занять в навчальних майстернях, лабораторіях тощо.

Програма для проведення первинного протипожежного інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу (завідувачем кафедри, відділу, начальником цеху тощо), відповідальним за протипожежний стан або керівником об'єкта освіти і погоджується з пожежною охороною.

Первинний протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням відповідних інструкцій з пожежної безпеки для працівників, інших нормативних актів про пожежну безпеку і орієнтовного переліку питань первинного протипожежного інструктажу.

Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками не менше ніж один раз на рік за переліком питань, з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежного інструктажів.

Позаплановий інструктаж проводиться на робочому місці або в спеціально відведеному приміщенні:
у разі введення в дію нових або доопрацьованих нормативних документів з питань пожежної безпеки (норм, правил,інструкцій, положень тощо);
у разі зміни технологічного процесу, застосування нового або заміни чи модернізації існуючого пожежонебезпечного устаткування;
на вимогу державних інспекторів з пожежного нагляду, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у разі пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг та зміст інструктажів визначаються в кожному випадку окремо залежно від причин, що викликали потребу в його проведенні.

Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками:
перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт (зварювальних, розігрівальних тощо);
під час ліквідації стихійного лиха, аварії;
у разі організації масових заходів з учнями та дітьми дошкільного віку.

Первинний, повторний, позаплановий та цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо керівниками робіт, які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Проведення протипожежних інструктажів може здійснюватися разом з проведенням відповідних інструктажів з охорони праці.

Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань усним опитуванням, за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою набутих навичок роботи з засобами пожежегасіння.

Про проведення всіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, у спеціальних журналах робиться запис з підписом осіб, з якими проводився інструктаж, і тих, хто його проводив. Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, що дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл).

Керівник закладу, установи і організації зобов'язаний видати примірник інструкції з пожежної безпеки за напрямком роботи або вивісити його на робочому місці.

Дата добавления: 2015-05-07