У рамках ЄС у травні 1990 року були створені Європейське агентство по навколишньому середовищу і Європейська мережа інформації й спостереження за навколишнім середовищем

Крім універсальних міжнародних організацій проблемами охо­рони навколишнього природного середовища займаються на регіо­нальному рівні співробітництва багато регіональних організацій загальної й спеціальної компетенції.

Ж) повага до міжнародного права й забезпечення захисту на­вколишнього природного середовища в період збройних конфліктів.

Так, Маастрихтський договір про Європейський союз (ЄС) закріп­лює природоохоронні цілі цієї організації — сприяти на міжнарод­ному рівні мірам, що належать до регіональних і загальносвітових проблем навколишнього середовища. Додатками до Маастрихтсько­го договору є три декларації з екологічної тематики: директиви про шкідливі викиди; про вплив заходів ЄС на охорону навколишнього середовища; про захист тварин.

Основним завданням цього Агентства є надання ЄС і державам-членам об'єктивної інформації з метою розробки й реалізації ді­ючої й ефективної політики відносно навколишнього середовища. Агентство складає щоквартальні звіти про якість, інтенсивність і характер впливу на навколишнє середовище, розробляє єдині оцінні критерії, дані про стан середовища. Пріоритетними об'єктами спо­стереження в діяльності Агентства є:

— повітря, його якість і викиди в атмосферу;

— вода, її якість і агенти, що забруднюють водні ресурси;

— ґрунт, його стан, флора, фауна, біоструми і їхній стан;

— землекористування й природні ресурси;

— утилізація й повторне використання відходів, безвідхідні технології;

— шумове забруднення;

— хімічні речовини, що наносять шкоду навколишньому сере­довищу й т.д.

Інші регіональні організації (ОБСЄ, РЄ, СНД) приділяють усе більше уваги проблемам екологічної безпеки. Так, у рамках ОБСЄ в Софії в 1989 році була проведена Нарада з захисту навколишнього середовища. У рекомендаціях Наради, які були пізніше прийняті Паризькою зустріччю на вищому рівні (1990 рік), підкреслювалася важливість співробітництва держав у науково-технічному, адміні-

стративному, правовому й освітньому аспектах захисту навколиш­нього середовища.

До регіональних організацій спеціальної компетенції можна від­нести Комісію для країн південної частини Тихого океану, що була створена в 1947 році. її основним завданням є сприяння поліпшен­ню економічних, соціальних і культурних умов, а також охороні навколишнього середовища за допомогою взаємних консультацій урядів держав регіону.

Прикладом міжнародного субрегионального співробітництва держав у сфері природоохоронної діяльності може служити Про­грама із захисту Чорного моря, розроблена в рамках створеної в червні 1992 року Організації Чорноморського економічного спів­робітництва.

Велику роль у захисті навколишнього природного середовища відіграють міжнародні неурядові організації (Всесвітній фонд охорони дикої живої природи, Гринпіс, Міжнародний інститут з навколишнього середовища й розвитку, Міжнародна рада з при­родоохоронного права, Міжнародний екологічний суд тощо). їхня діяльність активізується й здобуває на міжнародній арені усе більш дієвий характер, забезпечуючи громадську підтримку й контроль міжнародної громадськості в питаннях екологічної безпеки. Між­народна практика в останні роки дає приклади позитивної взаємодії держав і міжнародних міжурядових організацій із цими громад­ськими структурами в екологічній сфері.

Література

Виноградов СВ. Международное право и охрана атмосферы. —

Дата добавления: 2015-05-10