Гігієна фізичного виховання дітей та підлітків

Гігієна відновлення фізичної працездатності.

Високі фізичні навантаження і перенавантаження приводять до перенапруги локомоторного апарату і до різних пред- і патологічних станів

комплексі відновлюючих міроприємств входять найрізноманітні засоби – раціональна побудова тренування, масаж, фармакологічні засоби, аутогенне тренування, кисневі коктейлі, сон

М’язева втома – це такий стан організму, при якому працездатність людини тимчасово знижена

Втома характеризується ще одним суб’єктивним показником – стомленістю (відчуття важкості в голові, кінцівках, загальною слабкістю

Класифікація клінічних проявів втоми:

1. Легка втома – стан, який розвивається навіть при незначній по об’єму та інтенсивності м’язевої роботи. Проявляється у вигляді стомленості. Працездатність практично не знижується.

2. Гостра втома – стан, який розвивається під час виконання граничного фізичного навантаження. При появі цього стану відмічається слабкість, різко зменшується працездатність і м’язева сила, з’являються атипові реакції серцево-судинної системи на функціональні проби.

3. Перенапруга – стан, який гостро розвивається після виконання однократного граничного тренувального або змагального навантаження на фоні зниженого функціонального стану організму (перенесене захворювання, хронічні інтоксикації – (тонзиліт, карієс зубів, гайморит та ін.)).

4. Перетренованість – це стан, який розвивається у спортсменів при неправильній побудові режиму тренувань і відпочинку (хронічне фізичне перевантаження, однотиповість засобів і методів тренування, порушення принципу поступовості у збільшенні навантаженяь, недостатній відпочинок, часті виступи у змаганнях), особливо на фоні хронічної інфекції і соматичних захворювань.

5. Перевтома – патологічний стан організму. Частіше за все проявляється у вигляді неврозів. Спостерігається у спортсменів з нестійкою нервовою системою, емоційно вразливих, при надмірних фізичних навантаженнях. Спортсмени апатичні, їх нецікавлять результати участі у змаганнях, порушений сон, болі в серці, розлади травлення, статевої функції.

Усі засоби фізичного виховання умовно поділяються на дві групи:

• фізичні вправи, спортивні ігри та різноманітні види спорту;

• дотримання режиму дня, вимог особистої гігієни та впровадження заходів загартовування.

Правильний режим дня повинен передбачати не тільки час для учбових занять, для особистої гігієни, сну, але і для занять по інтересам. Спеціальний час треба передбачати для перебування на відкритому повітрі, в тому числі в рухливих іграх і спортивних розвагах. Разова тривалість такого активного відпочинку у робочі дні тижня для школярів усіх вікових груп не повинна перебільшувати 1,5 години і передбачати помірне фізичне навантаження, що сприятиме підвищенню працездатності дітей, в тому числі розумової. Якщо активний відпочинок буде перебільшувати 1,5 години, або буде давати дуже значне навантаження, то працездатність дітей після такого відпочинку може, навпаки, падати. Між учбовими заняттями у школі, а також під час перерв у виконанні домашніх завдань не рекомендуються активні спортивні ігри типу футбол, волейбол, баскетбол, так як вони (завдяки своєї інтенсивності) також негативно впливають на зосередженість і працездатність. За добу робочого дня може бути 2-3 випадки активного відпочинку дітей. У вихідні та канікулярні дні тривалість безперервного перебування дітей на свіжому повітрі може бути збільшена у 2-2,5 рази.

Дуже корисним для нормалізації розвитку дітей є плавання, яке не тільки вдосконалює діяльність серцево-судинної і дихальної систем, але і сприяє розвитку майже усіх груп м'язів тіла, інтенсивно загартовує організм.

При організації усіх занять з фізкультури, а також спеціальних фізичних занять (тренувань) рекомендується спочатку виконувати вправи на швидкість, далі на витривалість і в кінці занять — на силу.

Велике значення у фізичному вихованні дітей належить заходам загартовування за допомогою повітряних та сонячних ванн, водних процедур

Загартовування значно підвищує опір організму негативним факторам зовнішнього середовища, сприяє очищенню шкіри організму від залишків поту, сала, вмерлих клітин епітелію, покращує терморегуляторні функції, підвищує тонус м'язів, витривалість серцево — судинної системи, покращує склад крові та її імунну активність.

Гімнастичні зади повинні мати площу із розрахунку 4 м2 на одну дитину. Обладнання спортивних залів своїми розмірами та станом повинно відповідати вимогам гігієни і дозволяти використовувати Його дітьми різних вікових груп. Спортивні зали повинні також мати ізольовані роздягальні та туалетні кімнати окремо для хлопців і дівчат.

Штучні басейни для плавання повинні мати площу із розрахунку 5 м2 на одну дитину. Температура води повинна підтримуватись на рівні 28-30 °С. Перед заняттями у басейні всі діти повинні пройти медичний огляд, який в подальшому проводиться не менше ніж 1 раз на місяць. Кожна дитина перед входом у басейн повинна помитись під душем з милом.

Дата добавления: 2015-05-07