Система господарського права

Методи господарського права

Методи господарського права — це сукупність способів регулюю­чого впливу норм господарського права на поведінку суб'єктів госпо­дарських правовідносин.

Методи господарського права базуються на двох принци­пах:

/. Загальнодозвільний. За цим принципом діють підприєм­ства та підприємці, які самі вибирають напрямки своєї підприєм­ницької діяльності при максимальному використанні власних можливостей із використанням державних.

2. Зобов'язуючий. Відповідно до цього принципу підприємст­ва повинні виконувати те, що на них покладено законом. Він, в основному, стосується таких суб'єктів, як органи державного уп­равління економікою.

Оскільки господарські правовідносини включають в себе організаційні та майнові елементи, то в господарському законо­давстві діють три основі методи правового регулювання:

Розаіл 7. Загальні положення госполарського права І 15

I — автономних рішень суб'єктів господарської діяльності.

Він грунтується на тому, що підприємства чи підприємці ма­ють право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України, тобто вони можуть самостійно:

а) планувати свою діяльність;

б) вільно обирати предмети господарських договорів.

II - владних приписів (вимогта вказівок).

Відповідно до цього методу діяльність суб'єктів підприєм­ництва підпорядковується обов'язковим моделям правовідносин, визначених законодавством: це обов'язковість дотримання за­конів здійснення господарськоїдіяльності, тобто ліцензій, квот, інших спеціальних режимів, атакож обов'язково, за необхідності, укладати з державою контракти.

III—рекомендаційний.

Держава регулює поведінку суб'єктів господарських право­відносин шляхом рекомендування певних моделей. Наприклад, надає зразкові форми договорів щодо окремих видів правовідно­син, методичні рекомендації відносно окремих видів діяльності у сфері господарювання.

Із приведеної інформації зрозуміло, що наукові дискусії дов­кола господарського права продовжуються і в умовах переходу до ринкової економіки. їв цьомунемає нічого дивного. Навпаки, в спорі, як кажуть, народжується істина. Але вони не повинні пере­ростати в заклики до заборон у науці. Так, Г.К. Матвєєв, торкаю­чись проблем економічних реформ, пропонує виключити науку господарського права, оскільки, на його думку, основні його поло­ження вивчаються в курсі цивільного права. Але в цьому курсі вони розглядаються лише з позицій регулювання відносин рівноправ­них сторін, в курсі ж господарського права ці питання пов'язуються з господарсько-управлінськими відносинами, тобто охоплюють весь комплекс правового регулювання господарської та підприємниць-коїдіяльності.

Поряд з цим система курсу господарського права має опира­тися на традиційний поділ систем галузей права та їх навчальних курсів на загальну і особливу частини, в залежності від загально-

16 І С.Й.Кравчук. Госполарське право України

го чи галузевого характеру певних норм чи інститутів, тобто сто­суються вони будь-якої господарської діяльності чи окремих її видів. Зрозуміло, що в залежності від того, йдеться про госпо­дарське законодавство як окрему галузь права, галузь юридичної науки чи навчальної дисципліни, система буде ширшою чи вуж­чою.

В цілому система господарського права визначається як мно­жинність правових положень господарської діяльності, які знахо­дяться у взаємопов'язаних відносинах, доповнюють та роз'яснюють одна одну, регулюючи нормативно граничну їх діяльність.

Не торкаючись системи господарського права як окремої га­лузі права, зупинимось на його системі як навчальної дисципліни. Доїїзагальноїчастинислід віднести: поняття господарського пра­ва, державне регулювання господарської діяльності, правовий ре­жим підприємницької діяльності, антимонопольне законодавство, банкрутство, господарськідоговори,відповідальність за їх порушен­ня, захист прав суб'єктів господарськоїдіяльності.

До особливої частини відноситься правове регулювання окре­мих видів господарськоїдіяльності. Зокрема, це правове регулю­вання орендних відносин, ціноутворення, кредитно-розрахунко­вих відносин, зовнішньоекономічної інвестиційної діяльності.

Дата добавления: 2015-05-10