Система контролю знань. Історія українського права

Вступ

.

Погоджено

Історія українського права

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030401 „Право”

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 7

від „25” грудня 2008 р.

Декан факультету

________ Гриценко І.С.

КИЇВ – 2009

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ „ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА ”

Укладачі:

доцент, канд. юрид. наук Чехович В. А.

доцент, канд. істор. наук Самохвалов В.П.

доцент, доктор юрид. наук Гриценко І.С

асис. Вовк О.Й.,

асис. Котенко Т.В.

Лектори:

доцент, канд. юрид. наук Чехович В. А.

доцент, канд. істор. наук Самохвалов В.П.

доцент, канд.істор.наук Гриценко І.С

асис. Вовк О.Й.,

Рецензент:

професор, канд. юрид. наук Котюк В.О.

з науково-методично комісією

«___»________________2008 р.

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................4

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ......................................................................6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ...........................................................9

Змістовний модуль 1. ДЖЕРЕЛА ТА ОСНОВНІ РИСИ РАБОВЛАСНИЦЬКОГО, РАННЬОФЕОДАЛЬНОГО

ТА СТАНОВО ПРЕДСТАВНИЦЬКОГО ПРАВА В УКРАЇНІ..................11

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЮ 1.............16

Змістовний модуль2. ДЖЕРЕЛА ЗАКОНОДАВСТВА ТА КОДИФІКАЦІЯ ПРАВА ГЕТЬМАНСЬКОЇ УКРАЇНИ

ДР. ПОЛ. XVII - ПОЧ.XIX СТ. СТ..................................................................17

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЮ 2……......22

Змістовний модуль3. ДЖЕРЕЛА ТА ЗАКОНОДАВСТВА ІМПЕРСЬКОГО ПЕРІОДУ В УКРАЇНІ

ДР ПОЛ. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.СТ......................................................................23

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЮ 3.............27

Змістовний модуль4. ЗАКОНОДАВСТВО УНР ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ, УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, УНР ДИРЕКТОРІЇ, ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ,

РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ 1917 – 1922р...........................................................29

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЮ 4............40

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ....................................................................................42

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАЛІКІВ ТА ЕКЗАМЕНІВ..................58

Юридичні визначення, правила та терміни………….……..64

Історія права України вивчає зміни типів, форм права, правових систем, систем окремих галузей права в історії нашої країни. Метою вивчення дисципліни є засвоєння глибоких і тривалих знань студентами про закономірності історичного процесу виникнення і розвитку права, зміни його типів і форм, його ролі і місцю у визначенні історичні періоди.

Як одна з основних теоретико-історичних дисциплін історія права України складає важливу частку всієї системи юридичних наук, формує основу правової культури і правового мислення студента. Послідовне засвоєння цієї дисципліни є важливим елементом підготовки студентів до вивчення і засвоєння галузевих і спеціальних юридичних дисциплін.

Вивчення історії права України основане на аналізі конкретного процесу еволюції права країни, виявлення їх закономірностей і відмінних рис розвитку, причини зміни форм і елементів формування правової системи. Основою вивчення права минулих часів є джерела права, історичні документи і інші письмові свідчення. Найбільш важлива роль серед яких належить пам’ятникам права, що вивчають формі уставів, судебників, привілеїв, статутів, ординацій, універсалів, законів, конституцій тощо.

Історія права України має не тільки професійно-освітнє значення, але і методичне та практичне, оскільки випрацьовує у студентів погляд на право як на динамічний організм, який розвивається у тісному зв’язку з реальністю, випрацьовує здібності до узагальнення і аналізу конкретно-історичного матеріалу, навчає формувати наукові висновки.

Вивчання дисципліни безпосередньо впливає на формування наукового світогляду, допомагає визначити і використати закономірності громадського розвитку, досвід відзначеної юриспруденції в своїй майбутній професійній діяльності, закладає основу правової культури юристів.

Навчальний процес складається з лекцій, семінарських занять і самостійної роботи студентів під керівництвом викладача.

На лекціях студенти займаються в основному науково-теоретичними і конкретно-історичними положеннями дисципліни, проблемними питаннями теми, отримують рекомендації по самостійній роботі над вивченням матеріали.

Засвоєння навчального курсу передбачає систематичну самостійну роботу студентів при підготовці до семінарських занять, розробці рефератів і доповідей, виконання контрольних робіт по визначеній тематиці

Важливим методом вивчення дисципліни є самостійна робота студентів, яке має наступні форми:

· Робота над першоджерелами права історичними документами енциклопедичними довідниками;

· Робота по виконанню рефератів і контрольних робіт;

· Робота по підготовці до заліків та екзаменів;

Участь в роботі студентських наукових гуртках та студентських наукових конференціях

Успіх навчання студентів залежить від і старанної підготовки до семінарів, заліків та іспитів, самостійної роботи у фондах бібліотек.

Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формування системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

· підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

· відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

· відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

· подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

· розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в першому семестрі складають іспит.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою.

За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент у першому семестрі за один ЗМ дорівнює 30-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 60 балів (по 30 за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 40 балів, що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою

Параметри	Змістовний модуль 1 (ЗМ1)	Змістовний модуль2 (ЗМ2)	Комплексний підсумковий модуль (КПМ)	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Шкала
Вагові коефіцієнти	K1=0,3	K2=0,3	K3=1	-
Оцінка в балах	0-100	0-100	0-40	0-100

і мають такі складові:

· поточний контроль (ЗМ1,ЗМ2, k₁=k₂=0,3):

· усна відповідь – до 20 балів (до 5 балів на кожному семінарському занятті);

· доповнення – до 10 балів (до 2-3 бали на кожному семінарському занятті);

· виконання домашніх індівідуальних завдань – 20 балів (до 10 балів за кожне з двох домашніх індівідуальних завдань);

· виконання завдань проміжного залікового модуля – до 50 балів (1 бал за кожну вірну відповідь тестового завдання), проводиться на останній лекції змістовного модуля;

· підсумковий контроль (КПМ, k₃=1):

- до 40 балів (до 10 балів за кожну вірну відповідь письмового екзамінаційного завдання). На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезитувати отримані знання і застосувати їх при вирішенні практичних завдань;

· оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК)) розраховується за формулою):

CK = k₁ * ЗМ1 _{(Оцінка в балах)}+ k₂ * ЗМ2 _{(Оцінка в балах)} + k₃ * КМП _{(Оцінка в балах)}

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобо’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача), або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується рцінка в балах.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведено нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.

Дата добавления: 2015-05-10