Структура Верховної Ради України - це її внутрішня будова

Організація роботи ВРУ. Шляхи її вдосконалення.

1. Голова Верховної Ради України.

2. Перший заступник Голови Верховної Ради України.

3. Заступник Голови Верховної Ради України.

4. Комітети Верховної Ради України.

5. Рада голів комітетів Верховної Ради України.

6. Лічильна комісія Верховної Ради України.

7. Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України.

8. Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України.

9. Спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради

10. Депутатські фракції у Верховній Раді України.

11. Погоджувальна рада депутатських фракцій.

12. Найстаріший за віком депутат у Верховній Раді України.

Консультативно-дорадчу структуру (інфраструктуру) Верховної Ради України становлять:

1. Апарат Верховної Ради України здійснює організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів, народних депутатів України, коаліції депутатських фракцій, депутатських фракцій у Верховній Раді України.

2. Інститут законодавства Верховної Ради України - науково-дослідна та прикладна установа, що створена в структурі апарату Верховної Ради України 7 жовтня 1994 року. Інститут виконує значний обсяг роботи, а саме: досліджує суспільні відносини у сфері державного управління суспільством, розробляє концепції розвитку законодавчої системи України, аналізує практику застосування законів та ефективності їх дії, розробляє проекти законів, організовує та проводить науково-правові експертизи окремих законопроектів, здійснює підготовку до видання Верховною Радою України нормативно-правових актів та спеціальної юридичної літератури.

3. Парламентське видавництво.

4. Парламентська бібліотека,

5. Державний архів.

6. Друковані органи - журнал "Віче", газета "Голос України".

Голова Верховної Ради України - це керівна посадова особа парламенту, яка обирається з числа народних депутатів України шляхом таємного голосуванням через подання бюлетенів на строк повноважень Верховної Ради України. Обраним вважається той кандидат, який отримав більшість голосів народних депутатів України від конституційного складу парламенту. Обрання на посаду оформляється постановою Верховної Ради України, яку підписує новообраний Голова. Кожний кандидат на цю посаду в будь-який час може заявити про самовідвід.

Кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України пропонуються на пленарному засіданні Верховної Ради України:

* депутатськими фракціями;

* народними депутатами України;

* через самовисунення, тобто народний депутат України для обрання може запропонувати свою кандидатуру.

Голова Верховної Ради України може бути відкликаний з посади згідно зі ст. 76 Закону України "Про регламент Верховної Ради України" у разі:

•особистого прохання Голови Верховної Ради України;

•незадовільної його роботи на цій посаді, в тому числі у разі відсторонення від ведення пленарних засідань три і більше разів протягом однієї чергової сесії Верховної Ради України, або через інші обставини, що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язків.

Дострокове припинення депутатських повноважень Головою має наслідком припинення його повноважень як Голови Верховної Ради України.

Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України -

це посадові особи Верховної Ради України, які обираються з числа народних депутатів України відкритим поіменним голосуванням більшістю народних депутатів України від конституційного складу парламенту, кандидатури яких вносяться в порядку, визначеному для внесення кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України. Рішення парламенту оформляється відповідними постановами.

Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України можуть бути обрані одночасно за єдиним списком. Вони можуть бути в будь-який час відкликані з посад за рішенням Верховної Ради України в порядку, передбаченому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України".

Переобрання Голови Верховної Ради України не є підставою для обов'язкового перегляду питання про перебування на посадах його заступників.

Повноваження Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України (ст. 80 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України"):

1) виконують окремі повноваження Голови Верховної Ради України;

2) визначають за дорученням Голови Верховної Ради України головний комітет з опрацювання внесених до Верховної Ради України проектів актів відповідно до предметів відання комітетів;

3) вживають заходи для організації скоординованої спільної роботи комітетів, тимчасових спеціальних комісій і тимчасових слідчих комісій;

4) виконують інші повноваження, зокрема виконують доручення Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України та ін.

Комітети Верховної Ради України - це органи Верховної Ради України, які утворюються з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій.

Перелік, кількість, назва і предмети відання комітетів на першій сесії Верховної Ради України нового скликання затверджуються більшістю голосів народних депутатів України від її конституційного складу і оформляються відповідною постановою.

Комітети обираються Верховною Радою України за списком у цілому без обговорення на пленарному засіданні відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від її конституційного складу шляхом прийняття постанови.

Мінімальний і максимальний склад одного комітету визначається постановою Верховної Ради України.

Комітети Верховної Ради України згідно зі ст. 11 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" виконують такі функції;

1) законопроектну

2) організаційну

3) контрольну

Основні форми роботи комітетів - це засідання та слухання в комітетах.

Рада голів комітетів Верховної Ради України утворюється з метою загальної координації та узгодження роботи комітетів парламенту.

Лічильна комісія Верховної Ради України згідно зі ст. 17 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" обирається для організації голосувань Верховної Ради України і визначення їх результатів.

Лічильна комісія підраховує голоси під час голосування, за дорученням Верховної Ради України в разі необхідності встановлює присутність народних депутатів України на пленарному засіданні, а також розглядає звернення народних депутатів України, пов'язані з порушенням порядку голосування чи іншими перешкодами в голосуванні, здійснює контроль за використанням електронної системи підрахунку голосів картками.

Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України – це тимчасові колегіальні органи парламенту України, що утворюються з числа народних депутатів України, які дали згоду на це, для підготовки і попереднього розгляду питань за дорученням Верховної Ради України, а також для доопрацювання проектів законів та інших актів парламенту. Строк повноважень тимчасової спеціальної комісії не може перевищувати одного року з дня її утворення (ч. 8 ст. 85 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України").

Кількісний склад тимчасової спеціальної комісії формується з урахуванням пропорційного представництва депутатських фракцій. Пропозиції щодо кількісного та персонального складу тимчасової спеціальної комісії подаються у письмовій формі депутатськими фракціями у п'ятиденний строк з дня направлення до них письмового звернення. У складі комісії може бути по одному народному депутату

Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України - це тимчасові колегіальні органи парламенту України, що утворюються з числа народних депутатів України, які дали згоду на це, для проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес.

Висновки роботи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України (ст. 88 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України").

Результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає в письмовому звіті, який повинен містити висновки і пропозиції. Пропозиції тимчасової слідчої комісії викладаються у проекті постанови чи іншого акта Верховної Ради України і вносяться на розгляд парламенту членами тимчасової слідчої комісії.

За результатами розгляду висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії Верховна Рада України може прийняти такі рішення:

1) взяти до відома висновки і пропозиції цієї комісії;

2) припинити повноваження тимчасової слідчої комісії;

3) продовжити роботу комісії на визначений строк, але не більше одного року з дня її утворення.

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії не є вирішальними для слідства і суду, оскільки до комісії не входять ні слідчі, ні прокурор. Народні депутати України не мають права проводити дізнання, тому висновки таких комісій не є доказом у суді. Проте Верховна Рада України в разі необхідності може направити матеріали роботи комісії до Генеральної прокуратури України для відповідного реагування.

Спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради України – це тимчасовий колегіальний орган парламенту України, який утворюється з числа народних депутатів України з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій, а також спеціального прокурора і трьох спеціальних слідчих для розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину в межах процедури розгляду питання про усунення глави держави з поста в порядку імпічменту. Спеціальна тимчасова слідча комісія створюється відповідно до ст. 111 Конституції України, статей 173-177 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України".

Депутатські фракції у Верховній Раді України - це об'єднання депутатів у парламенті на партійній основі. Політична партія (виборчий блок політичних партій) має право формувати у Верховній Раді України лише одну депутатську фракцію. Депутатські фракції формуються на першій сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради, створення органів парламенту.

Мінімальна кількість депутатів для формування депутатської фракції має становити не менш ніж 15 народних депутатів України.

Погоджувальна рада депутатських фракцій у Верховній Раді України - це консультативно-дорадчий орган парламенту, до складу якого входять Голова Верховної Ради України, його Перший заступник і заступник, голови депутатських фракцій і депутатських груп (з правом ухвального голосу) та голови комітетів (з правом дорадчого голосу) і який створюється для попередньої підготовки і розгляду організаційних питань роботи Верховної Ради України, зокрема підготовки розкладу пленарних засідань та тижневого порядку денного пленарних засідань парламенту.

Найстаріший за віком депутат у Верховній Раді України наділений згідно зі ст. 79 Конституції України відповідним обсягом повноважень, зокрема зачитує присягу перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють цю присягу своїми підписами під її текстом.

Крім того, він відкриває перше засідання першої сесії новообраної Верховної Ради України (ч. З ст. 15 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України").

Удосконалення організації та діяльності апарату держави в Україні необхідно здійснювати за такими основними напрямами:

Ø децентралізація і скорочення державного апарату;

Ø оптимізація структури і системи державного апарату;

Ø корекція компетенції і повноважень;

Ø реорганізація державного апарату, передусім з метою усунення дублювання у повноваженнях його елементів;

Ø пошук нових форм і методів управління;

Ø зменшення матеріальних витрат за рахунок наукової організації праці;

Ø неухильне дотримання в організації і функціонуванні державного апарату конституційного принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову;

Ø переорієнтація роботи державного апарату на проблеми забезпечення повної і безперешкодної реалізації прав і свобод громадян, охорони порядку та навколишнього середовища тощо;

Ø відмова від абсолютного домінування державного апарату при реалізації економічної функції держави;

Ø підвищення ролі функції державного апарату по сприянню розвитку науки та культури;

Ø удосконалення роботи з кадрами державного апарату;

Ø підвищення професіоналізму державних службовців, виховання і перепрофілювання кадрів та ін.

50. Основи конституційно-правового статусу народного депутата України

Відповідно до ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та місцевого самоврядування. Єдиний орган законодавчої влади в Україні — парламент — складається з 450 народних депутатів, які обираються на основі демократичних принципів.

Законодавство про статус депутатів в Україні складають: Конституція України (статті 76, 78—81 86, 93), Закон України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р. (зі змінами та доповненнями 22 березня 2001 р.), Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 р., Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. та інші законодавчі акти.

Народний депутат України є обраним відповідно до Конституції і законів України повноважним представником українського народу у Верховній Раді України, який протягом строку дії депутатського мандата здійснює законодавчо визначені повноваження.

Правовий статус народного депутата України - це його місце і роль у системі правовідносин як представника українського народу в парламенті, визначені і гарантовані Конституцією і законами України.

Правовий статус зберігається на весь строк дії депутатського мандата.

Народним депутатом України може бути громадянин України (ч. 2 ст. 76 Конституції України), який:

* на день виборів досяг двадцяти одного року;

* має право голосу;

* проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку (ч. З ст. 76 Конституції України).

Принципи правового статусу народного депутата України - це основні засади та вихідні ідеї, які відображають найсуттєвіші характерні ознаки правового стану народного депутата України в суспільстві та державі.

Основними принципами правового статусу народного депутата України є:

* рівноправність депутатів

* несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності.

* виконання народним депутатом України своїх повноважень на постійній основі (ч. 1 ст. 78 Конституції України).

* депутатський індемнітет - має двояке трактування в науці права:

1) матеріальна винагорода за виконання народним депутатом України своїх депутатських повноважень;

2) народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп (п. 2 ст. 80 Конституції України).

* вільний депутатський мандат

* депутатська недоторканність (імунітет.

Повноваження народного депутата України - це сукупність закріплених Конституцією і законами України, його прав та обов'язків для здійснення покладених на нього функцій.

Строк повноважень народного депутата України - чотири роки (ч. 1 ст. 76 Конституції України).

Повноваження народного депутата України починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України від моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом. При цьому народний депутат України не може брати участі в засіданнях Верховної Ради України та її органів, а також здійснювати інші депутатські повноваження до того часу, поки він не скріпить присягу особистим підписом під її текстом. Відмова скласти й підписати присягу має наслідком утрату депутатського мандата.

Підстави достроково припинення повноважень народного депутата України (ст. 81 Конституції України):

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

5) смерть.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Гарантії діяльності народного депутата України - це комплекс заходів, за допомогою яких забезпечується реальне здійснення повноважень народного депутата України в повному обсязі, а також охороняються його особисті права і свободи, передбачені чинним законодавством України. Такими гарантіями згідно з Законом України "Про статус народного депутата України" (статті 26 - 33) є:

* непорушність повноважень народного депутата України, яка означає, що його повноваження, конституційні права і свободи не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;

* створення народному депутату України необхідних умов для ефективного здійснення ним депутатських повноважень, зокрема надання службового кабінету з підключенням до інформаційних мереж та наданням адреси електронної пошти;

* недоторканність народного депутата України, яка поширюється на весь строк здійснення ним депутатських повноважень;

* забезпечення безпеки народному депутату України при виконанні ним депутатських повноважень, а також за місцем його проживання та членів його сім'ї у порядку, встановленому законом;

* особливий порядок притягнення народного депутата України до юридичної відповідальності;

* звільнення народного депутата України від призову на військову службу або збори на строк виконання ним депутатських повноважень;

* державне страхування народного депутата України. Тобто життя і здоров'я народного депутата України підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок бюджетних призначень. на забезпечення діяльності Верховної Ради України на суму десятирічного грошового утримання народного депутата України;

* забезпечення народному депутату України умов для підвищення професійного рівня, а саме: для підвищення кваліфікації, навчання у навчальних закладах, у тому числі магістратурах та аспірантурах, вивчення іноземних мов у вільний від виконання депутатських обов'язків час за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України;

* фінансове, медичне та соціально-побутове забезпечення народного депутата України, а саме: встановлення Верховною Радою України щомісячного посадового окладу, надбавки до окладу, здійснення доплати за науковий ступінь або почесне звання у розмірах, встановлених законодавством, безкоштовне забезпечення медичним обслуговуванням та путівками для санаторно-курортного лікування.

Народному депутату України на строк виконання депутатських повноважень видається дипломатичний паспорт.

51.Імперативний депутатський мандат.Вільний депутатський мандат.

Мандат депутата (депутатський мандат) — це строкове уповноваження особи (мандатарія) на здійснення представницької влади в об'ємі, делегованому сувереном влади — народом (мандатором), підтверджений фактом обрання депутата на відповідну посаду.

Депутатський мандат може бути вільним, імперативним, або змішаним вільно-імперативним в різних пропорціях.

Сучасні позиції щодо імперативного («залежного») мандата виглядають так:

· депутат вважається представником тієї частини населення (територіальної громади), яка безпосередньо обрала його до ради;

· депутат здійснює свої повноваження в умовах відсутності реального парламентаризму, без відриву від основного місця роботи, на громадських засадах, почасти не отримуючи винагороди від держави;

· депутат зобов'язаний періодично звітувати перед своїми виборцями, які можуть давати йому накази;

· виборці можуть відкликати депутата.

Вільний (загальнодержавний представницький) мандат депутатів характеризується наступним чином:

· народний депутат вважається представником усього народу;

· народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі, його трудовий статус подібний до статусу державних службовців;

· депутат звітує перед виборцями за своїм бажанням. Звітування про діяльність фактично може бути підмінено саморекламою, «піаром»;

· виборці фактично позбавлені важелів упливу на обранця.

З поняттям мандату тісно пов'язане питання несумісності депутатського мандату з певними видами діяльності.

Дата добавления: 2015-05-07