Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

КОСТЕЦЬКА Т.А. ліцензії на мовлення. Національна рада контролює виконання ліцен-зіатами умов ліцензій, а у разі їх порушення застосовує штрафні санкції до винних




ліцензії на мовлення. Національна рада контролює виконання ліцен-зіатами умов ліцензій, а у разі їх порушення застосовує штрафні санкції до винних.

Ліцензія на мовлення видається на строк, визначений Національною радою відповідно до заяви про видачу ліцензії, але не менш як:

> для ефірного мовлення та багатопрограмного мовлення в багатоканальних телемережах - на 7 років;

> для суігутникового, проводового, кабельного мовлення - на 10 років.

Усі суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на мовлення, підлягають державній реєстрації як суб'єкти інформаційної діяльності.

Правовий статус творчих працівників 3ML

До творчих працівників засобів масової інформації чинне законодавство зараховує насамперед журналістів.

Під журналістом незалежно від виду ЗМІ розуміється творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і здійснює підготовку інформації для засобів масової інформації, виконує редак-ційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (у штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України (ст. 1 Закону «Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів»).

Правовий статус журналіста є похідним від статусу відповідного засобу масової інформації.

Чинне законодавство встановлює конкретні права та обов'язки журналістів, які умовно можна поділити на певні групи. Перша з них пов'язана з реалізацією права журналістів на збирання, одержання інформації.

Так, журналіст редакції друкованого ЗМІ має право:

-на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання відкритої за режимом доступу інформації;

-відвідувати державні органи влади, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи й організації та бути прийнятим їх посадовими особами;

-відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;

-на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються чинним законодавством України;

-переваги на одержання відкритої за режимом доступу інформації;

-на безкоштовне задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів; та ін.1

Творчі працівники наділені також низкою прав, пов'язаних із їхньою професійною діяльністю поширювати інформацію, наприклад, законодавством встановлені такі права журналіста редакцій друкованих ЗМІ:

-поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за власним підписом, під умовним ім'ям (псевдонімом) або без підпису (анонімно):

-відмовлятися від публікації матеріалу за власним підписом, якщо його зміст після редакційної правки суперечить особистим переконанням автора;

- право на збереження таємниці авторства та джерел інформації за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.

Творчий колектив, що складається із телерадщжурналістів, має право відстоювати свої інтереси та здійснювати контроль за дотриманням прав, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність телерадіоорганізації та ін,2

Законодавством також визначено обоє 'язки журналістів:

- дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;

- подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію;

- задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;

-відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення вимог законодавства;

-представлятися та пред'являти редакційне посвідчення чи інший документ, що засвідчує його належність до друкованого засобу масової інформації;

1 Ст. 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

" Ст. 58 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

І32

КОСТЕЦЬКА Т.А.

- виконувати обов'язки учасника інформаційних відносин; утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.

Журналіст несе відповідальність у межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків.

Творчий працівник телерадіоорганізації зобов'язаний:

- дотримувати програмної концепції телерадіоорганізації, керуватися її статутом;

- перевіряти достовірність одержаної ним інформації;

- не допускати інформації, поширення якої заборонено чинним законодавством,

-не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їхні честь і гідність тощо.

Встановлено, що творчий працівник телерадіоорганізації не має права використовувати своє службове становище в інтересах кандидата на виборні посади, довіреною особою якого він є.

Держава гарантує захист і охорону журналісту при виконанні ним службових обов'язків. Слід зазначити, що конкретну правову гарантію закріплює тільки Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», згідно із яким професійний журналіст редакції при виконанні службових обов'язків перебуває під її правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста охороняються законом (ст. 43).

Відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких самих дій проти працівника правоохоронного органу (ст. 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів»).

Гарантіями професійної діяльності журналістів є, зокрема, звільнення ЗМІ, творчих працівників від юридичної відповідальності. При цьому відповідно до ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової Інформації (пресу) в Україні» не вважається зловживанням свободою діяльності ЗМІ публікація відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

> ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (спївзасновників);

> вони містяться у відповіді на інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації, наданої відповідно до вимог Закону України «Про інформацію»;

> є дослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб державних органів, організацій і об'єднань громадян;

> є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього: в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом.

Телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, у разі:

а) якщо ця інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування у письмовій формі; ^

б) якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів;

в) якщо ш інформація поширюється без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації;

г) якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншИхМ засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього;

є) якщо звільнення від відповідальності передбачено іншим законом.

Творчий працівник на підставі Закону України «Про інформацію» не може бути притягнутий за висловлення оцінила суджень (ст. 47). Під такими, за винятком образи чи наклепу, розуміються висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінювання дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оцінні судження не підлягають спростовуванню та доведенню їх правдивості.

КОСТЕЦЬКА ТА.

Законодавством передбачено також звільнення від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом (такою є таємна та конфіденційна інформація), якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою. При цьому, критерії подібної інформації законодавством не визначено, їх встановлюють судові органи.

Запитання для самоконтролю

1. Які характерні ознаки масової інформації?

2. Які підходи до визначення засобів масової інформації в чинному законодавстві?

3. Визначте поняття друкованих засобів масової інформації (преси),

4. У чому особливості регулювання аудіовізуальної інформації?

5. Що таке «спеціалізований засіб масової інформації?

6. Розкрийте поняття «електронні засоби масової інформації».

7. Які особливості правового регулювання сучасних інформаційно-комунікаційних засобів поширення інформації?

8. Чи є інформаційно-комунікаційна система Інтернет засобом масової інформації?

9. Хто в Україні має право на заснування ЗМІ (друкованих та аудіовізуальних)? Чи встановлені обмеження цього права?

10. Який порядок державної реєстрації друкованих ЗМІ?

11. Хто здійснює ліцензування каналів мовлення і в якому порядку?

12. Назвіть основні права й обов'язки журналістів.

13. Які існують правові гарантії діяльності творчих працівників? В яких випадках вони звільняються від юридичної відповідальності?

TEMA IL ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ГАЛУЗІ

Система органів державної влади й управління в інформаційній галузі, їхні функції та повноваження. Конституційно-правовий статус Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Інші державні органи спеціальної компетенції в інформаційній галузі, їх основні функції та повноваження.

Ключові слова: інформаційна політика, органи державної влади і управління, телебачення та радіомовлення, Національна рада, Держкомтелерадіо, компетенція.

Ефективність державної інформаційної політики не вичерпується наявністю відповідної стратегічної програми. Мають бути створені й інші передумови - організаційні, технологічні, фінансові та ін.

Організаційне забезпечення проведення державної інформаційної політики пов'язане насамперед з чітким розподілом завдань, функцій, повноважень та відповідальності за реалізацію її основних завдань у системі органів державної влади.

Органи державної влади в Україні, що забезпечують здійснення інформаційної політики в Україні відповідно до встановлених законодавством завдань, функцій та повноважень, можна поділити на органи:

> загальної;

> спеціальної;

> спеціалізованої компетенції (під останніми розуміються підрозділи в органах державної влади, відповідальні за окремі напрями державної політики в означеній галузі).

В Україні здійснюються заходи зі створення якісно нової системи спеціальних органів державної влади, що функціонально забезпечують втілення державної інформаційної політики1.

1 Більш детально про систему, функції та повноваження таких органів див.: Костецька ТА. Конституційно-правовий статус органів державної влади в інформаційній галузі / Т.А. Костецька // Органи державної влади України. - К., 2002. - С. 442-^70; Мастяниця Й.У. Інформаційні ресурси України: проблеми державного уіфавління / Й.У. Мастяниця, О.В. Соснін, Л.Є. Шиманський. - К., 2002; Правове забезпечення інформаційної діяльності в Україні. ~ К., 2006. -С. 198-258.

КОСТЕЦЬКА Т.А.

До органів загальної компетенції в інформаційній галузі, основних елементів організаційної основи державної інформаційної системи належать:

~ Верховна Рада України,

- Президент України.

- Кабінет Міністрів України,

~ Конституційний суд України,

- міністерства, інші центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, органи судової влади, які відповідно до встановлених законодавством повноважень беруть участь у здійсненні державної інформаційної політики.

Верховна Рада відповідно до Конституції України створює насамперед законодавчу основу здійснення інформаційної політики. Виключно законами України визначаються, зокрема, засади створення засобів масової інформації, організації державної статистики та інформатики (пп. II, 14 ст. 92).

Крім того, парламент України призначає за поданням Президента голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України, звільняє зазначену особу з посади, а також призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації з відповідними повноваженнями можна зарахувати до спеціалізованих органів державної влади в інформаційній галузі.

Вагомими в інформаційній галузі є повноваження Президента України — гаранта конституційних, у тому числі інформаційних, прав та свобод.

У межах своїх повноважень Президент бере участь у формуванні органів спеціальної компетенції, діяльність яких спрямована на забезпечення інформаційної безпеки, санкціонує заходи з її реалізації, здійснює безпосереднє керівництво органами з питань національної безпеки і оборони (зокрема РНБО).

Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень здійснює керівництво, контролює та координує діяльність органів державної виконавчої влади, зокрема тих, що згідно з чинним законодавством наділені спеціальною компетенцією в інформаційній галузі; розробляє та розглядає проекти нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання інформаційних відносин; розробляє

інформаційне право України

пропозиції щодо вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної виконавчої влади.

Органом спегцальиої компетенції в інформаційній галузі є на сьогодні позавідомчий державний орган - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, наглядовим за дотриманням законів України, регулюючим державним органом у сфері телерадіомовлення. Правові засади діяльності Національної ради встановлює Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (в редакції від З березня 2005 р. з подальшими змінами).

Національна рада складається з восьми осіб: чотири з них призначаються Верховною Радою України і чотири - Президентом України на п'ять років.

Членами Національної ради можуть бути громадяни України, кваліфіковані фахівці у сфері журналістики, юриспруденції, телерадіомовлення, управління, представники науки, культури, мистецтва, які мають вищу освіту, стаж роботи у сфері телерадіомовлення, зокрема наукової або педагогічної, не менше п'яти років, володіють державною мовою, проживають в Україні протягом останніх десяти років та на момент призначення не досягли встановленого законодавством пенсійного віку.

Одна і та сама особа може бути повторно призначена членом Національної ради лише один раз. Не може бути призначена на посаду члена Національної ради особа, яка має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ия судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку. Передбачені випадки дострокового припинення повноважень члена Національної ради.

Наглядовими повноваженнями Національної ради є нагляд за дотриманням:

- телеорганізаціями та провайдерами програмної послуги -вимог законодавства у сфері телерадіомовлення;

- ліцензіатами - вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення;

- ліцензійних умов та умов ліцензій;

КОСТЕЦЬКА ТА.

- телерадіоорганізаціями - законодавства України у сфері кінематографії;

- щодо частки вітчизняного продукту у їх програмах (передачах), використання мови телерадіомовлення; захисту суспільної моралі;

- частки іноземних інвестицій у їх статутному фонді;

- застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону тощо.

Регуляторні повноваження Національної ради є такими:

- ліцензування телерадіомовлення:

- ліцензування провайдерів програмної послуги;

- участь у розробленні та погодження проекту Національної таблиці розподілу смут радіочастот України і Плану використання радіочастотного ресурсу України стосовно смуг радіочастот, виділених для потреб телерадіомовлення;

- розроблення умов використання та визначення користувачів радіочастотного ресурсу, виділеного для потреб телерадіомовлення;

- ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги і відповідних реєстрів в порядку, визначеному Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

Національна рада здійснює також інші повноваження, встановлені законом, та не може делегувати їх третім особам.

Функціонально органами спеціальної компетенції (органами управління) в інформаційній галузі відповідно до визначених функцій та повноважень є Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо України), Державшій комітет статистики, Державний комітет архівів, Міністерство транспорту та зв'язку України, Служба безпеки України (конкретно - Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України) та ін.

Так, основними завданнями Держкомтелерадіо України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничих сферах, діяльність якого спрямовується на координується Кабінетом Міністрів України, є:

- участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах;

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

- міжгалузева координація та функціональне регулювання з питань діяльності інформаційної та видавничої сфер;

- управління в інформаційній та видавничій сферах;

- сприяння реалізації конституційних прав на свободу слова, забезпечення розвитку інформаційної сфери, розширення національного інформаційного простору.

Відповідно до покладених на нього завдань цей орган має такі повноваження:

- вживає відповідних заходів щодо підвищення рівня інформаційного забезпечення громадян і впровадження європейських стандартів поінформованості суспільства;

- готує пропозиції про вдосконалення системи управління інформаційною сферою, розробляє заходи щодо запобігання внутрішньому і зовнішньому інформаційному впливу, який загрожує національним інтересам держави;

- вживає заходів для розширення інформаційної сфери, підвищення її функціональних можливостей та ефективності;

- координує та здійснює методологічне забезпечення діяльності державних ЗМІ, у тому числі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії, державної телерадіокомпанії «Крим», обласних державних телерадіокомпаній, інформаційних агентств, а також державних видавництв, поліграфічних підприємств і підприємств книгорозповсюдження;

- веде Державний реєстр України видавців, виготовлювачів розповсюджувачів видавничої продукції;

- здійснює ліцензування і реєстрацію спеціалізованих ЗМТ сексуального чи еротичного характеру, контроль за наявністю ліцензій у суб'єктів господарювання, додержання ними ліцензійних умов;

- вживає заходів щодо забезпечення розвитку та функціонування української мови як державної в інформаційній та видавничій сферах; тощо1.

Основними завданнями Державного комітету статистики України (Держкомстату) як центрального органу виконавчої влади Із спеціальним статусом є:

1 Див.: Положення про Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення України, затверджене Указом Президента України від 27 серпня 2003 р. № 920, із подальшими змінами.,

КОСТЕЦЬКА ТЛ.

- участь у формуванні державної політики у сфері статистики та забезпечення її реалізації;

- збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статінформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, що відбуваються в Україні та її регіонах;

- розроблення, вдосконалення і впровадження статистичної методології;

- забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання;

- ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;

- координація дій органів державної влади та місцевого самоврядування та інших юридичних осіб щодо питань організації діяльності, пов'язаної із збиранням і використанням статистичної інформації та адміністративних даних.

Відповідно до покладених завдань Держкомстат здійснює інші встановлені законодавством функції і повноваження1.

Державний комітет архівів України (Держкомархів України) здійснює управління, нормативно-правове регулювання відносин у сфері архівної справи і діловодства.

Відповідно до встановлених основних завдань Держкомархів України:

- визначає вимоги щодо зберігання архівних документів, здійснює контроль за додержанням цих вимог, організовує зберігання документів, що є у власності держави і територіальних громад;

- організовує формування Національного архівного фонду, в тому числі поповнення його документами історико-культурної спадщини України, що знаходяться за кордоном, та документами іноземного походження, що стосуються її історії; веде централізований облік таких документів;

- організовує та здійснює державну реєстрацію документів Національного архівного фонду, а також контроль за додержанням права власності на його документи;

1 Див,; Положення про Державний комітет статистики України, затверджене Указом Президента України від 19 січня 2004 р. № 60.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

- визначає порядок користування документами Національного архівного фонду, що зберігаються в державних архівних установах, архівних відділах міських рад, здійснює контроль за дотриманням такого порядку:

- затверджує положення про центральні державні архіви, типове положення про архівні підрозділи органів державної влади, місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ і організацій, має інші повноваження1.

На Міністерство транспорту та зв'язку України (Мінтранс-зв'язку України) як центральний орган виконавчої влади покладені, зокрема, функції головного (провідного) органу в системі центральних органів виконавчої влади у сферах надання поштового зв'язку, телекомукацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом, що є складовими інформаційної галузі.

Основними завданнями цього органу в інформаційній галузі є:

- участь у формуванні та реалізації державної політики, в тому числі в галузі надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України;

- здійснення заходів щодо розвитку і вдосконалення телекомунікаційних мереж загального користування та мереж поштового зв'язку загального користування, підвищення їхньої якості та доступності, забезпечення сталого функціонування;

- формування Національної програми інформатизації та забезпечення її виконання;

- створення умов для інтеграції сфер надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації до європейського та світового інформаційного простору та ін.

Відповідно до покладених завдань Мінтрансзв'язок:

- здійснює державне управління у названих галузях;

- встановлює порядок надання операторами телекомунікацій незалежно від форм власності ресурсів своїх мереж у користування державній системі урядового зв'язку, націонатіьній системі конфіденційного зв'язку, органам із надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, внутрішніх справ;

1 Див.: Положення про Державний комітет архівів України, затверджене Указом Президента України 22 березня 2000 р №. 486.

КОСТЕЦЬКА Т.А.

- здійснює повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері зв'язку щодо управління користуванням радіочастотним ресурсом України3;

- здійснює повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері зв'язку та повноваження Національної комісії з питань регулювання зв'язку у сферах телекомінукацій та користування радіочастотним ресурсом України відповідно до Закону «Про телекомунікації»2;

- виконує відповідно до законодавства функції генерального державного замовника Національної програми інформатизації;

- забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної зі створенням та інтеграцією електронних інформаційних систем і ресурсів в єдиний веб~портал органів виконавчої влади та наданням інформаційних та інших послуг через електронну інформаційну систему «Електронний уряд»;

- координує та контролює роботи, пов'язані зі створенням, веденням і забезпеченням функціонування Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів, визначає організаційні та методичні засади ведення цього реєстру та правила користування ним, а також здійснює інші повноваження3.

Серед державних органів спеціальної компетенції в інформаційній галузі слід також назвати Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, яка є уповноваженим органом у сфері захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

1 Див„: ст. 11 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» від 01.06.200і в новій ред. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 36 -С. 298; 2001. -№ 2-3. - С 10.

2 Див.: ст. 15 Закону України «Про телекомунікації» від 18,11.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2004. -№ 12. - Ст, 155.

3 Див.: Положення про Міністерство транспорту і зв'язку України, затверджене Указом Президента України від 27 серпня 2004 р. №? 1009.

4 Див.: Закон України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України) від 23 лютого 2006 р.

інформаційне право України

Вагомі повноваження в інформаційній галузі має також Міністерство культури і туризму, що здійснює державну реєстрацію кіно-, відеофільмів, а також видає державні посвідчення на право їх розповсюдження і демонстрування.

Таким чином в України існує система органів державної влади і управління з відповідними функціями в інформаційній галузі. Необхідною умовою її функціонування в сучасних умовах є насамперед чітка координація діяльності як єдиної структури.

Запитання для самоконтролю

1. Як можна охарактеризувати систему органів державної влади і управління в інформаційній галузі?

2. Які державні органи належать до органів загальної компетенції в інформаційній галузі?

3. Назвіть основні повноваження Верховної Ради України, Президента України в інформаційній галузі.

4. Які державні органи належать до органів спеціальної компетенції у відповідній галузі?

5. Який статус Національної ради з питань телебачення і радіомовлення?

6. Назвіть регуляторні повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

7. Якими є наглядові повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення?

8. Охарактеризуйте конституційно-правовий статус Держком-телерадіо України, які нормативно-правовї акти його встановлюють?

9. На підставі аналізу чинного законодавства назвіть основні повноваження Держкомстатистики.

10. Які завдання в інформаційній галузі здійснює Мінтрансзв'язку України?

11. Яким статусом наділена Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України?




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 444; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.