Поняття малої соціальної групи

Білет № 1

Типи серверів DNS

Існує три основні типи серверів DNS, які відрізняються покладеними на них завданнями: * основний сервер DNS; * резервний (вторинний) сервер DNS; * кеширующий сервер DNS. Основний сервер DNS управляє зоною повноважень. Якщо потрібне добавить/ видалити домен або вузол або якось інакше модифікувати зону, зміни потрібно проводити на основному сервері DNS. Через певний час, який залежить від настройок сервера, основний сервер передасть зону резервному серверу DNS. Дане явище називається трансфером зони. Що ж до резервних серверів, то повинен бути хоч би один резервний сервер DNS. Тому є декілька причин: [ якщо клієнтів багато, то наявність резервного сервера DNS дозволить понизити навантаження на основний сервер DNS і прискорити доступ фізично віддалених від основного сервера клієнтів до бази даних доменних імен.

Питання малої групи почали вивчати давно, але дискусійним залишається питання стосовно самого поняття „мала група”. З першою проблемою у визначенні ми зустрічаємось на етапі необхідності визначити кількісний склад групи. Існує точка зору, що нижня межа групи є діада, тобто 2 учасники, але за таких умов унеможливлюється прояв усіх динамічних процесів. У разі конфліктної ситуації вірогідність розпаду діади збільшується. Коли група складається з 3 членів, тобто тріади, в ситуації конфлікту більш вірогідно вирішення питання за допомогою третього члена групи.

Беззаперечними характеристиками малої групи є:

· можливість взаємодіяти з кожним;

· наявність постійної мети спільної діяльності;

· наявність у групі організаційних засад – функція керівництва;

· розподіл персональних ролей;

· наявність емоційних відносин;

· вироблення специфічної групової культури.

Отже, мала група – не чисельна група людей (3-15 чол., іноді 45 осіб), об’єднаних спільною соціальною діяльністю, які безпосередньо спілкуються, що сприяє виникненню емоційних відносин, виробленню групових норм і розвитку групових процесів.

Проблеми малої групи почали досліджувати 1897 р. Тоді ж американський психолог Н. Триплет опублікував результати першого експериментального дослідження проблеми малої групи, сформульованої таким чином: «Які зміни в окремій дії індивідуума відбуваються, коли присутні інші люди?» [цит. за: 52, с. 13].
Наприклад, американські соціальні психологи Д. Картрайт і А. Зан-дер визначають такі властивості малої групи, які, на їхню думку, створюють сукупність індивідів: часта взаємодія між собою; визначення себе як членів однієї групи; додержання загальних норм щодо їхніх інтересів; участь у єдиній системі розподілу ролей; ідентифікація себе з одними і тими самими об'єктами та ідеалами; уявлення групи як джерела задоволення; кооперативна взаємозалежність; відчуття себе як певної єдності; координація своїх дій щодо соціального середовища.
Більш упорядкований список необхідних якостей малої групи дають французькі соціальні психологи Д. Анґ'є та Ж. Мартен. На їхній погляд, мала група характеризується такими властивостями:
— обмеженою кількістю членів (щоб кожен мав індивідуальне уявлення про всіх інших);
— спільним активним досягненням загальної мети групи, що відповідає різним інтересам як індивіда, так і всієї групи;
— емоційними взаєминами між членами групи, можливістю виникнення мікрогруп на основі міцних симпатій;
— міцною взаємозалежністю членів групи, які пов'язані почуттям солідарності та моральної єдності, навіть поза спільними діями;
— диференціацією ролей між членами групи;
— відпрацюванням загальних норм і специфічної групової культури'[цит. за: 28, с. 19-20].
Іноземна соціально-психологічна наука вивчає групову психологію за такими теоретичними напрямами, як теорія поля; інтеракціоністська концепція; теорія систем; соціометрична концепція; психоаналітична орієнтація; загальнопсихологічний підхід; емпірично-статистичний напрям; формально-модельний підхід; теорія підкріплення.

2. Природа та джерела формування масової свідомості

Зі змістовної точки зору в масовій свідомості закарбовані знання,

уявлення, норми, цінності і зразки поведінки, які поділяє якась сукупність

індивідів – маса. У своїй книзі „Масова свідомість” Б. Грушин розглядає

цей тип свідомості, даючи достатньо повну характеристику маси як

некласичної спільності людей. Він виділив ряд конкретних її ознак:

аморфний тип цілісності, імовірний характер виникнення, ситуативність

появи та існування. Головною її ознакою є латентність, скритність

механізму її зародження і розпливчастість вихідних ознак. Другою

особливістю є ірраціональність, точніше особливий характер

раціональності, який не природний вхідній класичній формі, який

проявляється в протирічності, „розірваності”, фрагментарності, нахилам

до алогізмів, функціонуванню на рівні підсвідомості (вплив, „зараження”)

[7, c.254]. Масова свідомість - це процес комунікативної взаємодії

індивідуальних свідомостей, який спирається на ціннісну, нормативну

структуру цієї комунікації, певну категоріальну мережу соціального

мислення мас. Суб’єктами і творцями масової свідомості є всі члени

суспільства – індивіди, об’єднані різними груповими, соціальними

зв’язками. Простором, в якому вона формується та існує, є духовне

життя людини в усіх різновидах її прояву, взаємодія індивідуальних

Масова свідомість виникає і формується в процесі масові-зації різних способів життєдіяльності людей (у сферах виробництва, споживання, спілкування, політики, дозвілля тощо), які породжують однакові чи подібні інтереси, потреби, навички, оцінки всього населення, представників різних соціальних груп.
Отже, масова свідомість справді є частиною суспільної свідомості, поза її межами опиняються різні форми групової свідомості (класової, національної та ін.), спеціалізованої (професійної та ін.). Масова свідомість — специфічна частина, сектор, зріз суспільної свідомості, в межах якої у представників різних соціальних, національних, професійних та інших груп можуть виникати і виникають аналогічні думки, судження, оцінки, які відображають їх ставлення до проблем та фактів дійсності.
Оскільки масова свідомість суб'єктів висловлювання та об'єктів уваги майже збігається з іншими секторами суспільної свідомості, її специфіка (і це дуже важливо враховувати при вивченні громадської думки) передусім — у джерелах та характері формування. Справді, оскільки йдеться про сучасні форми масовізації способів життєдіяльності людей, то очевидно, що у формуванні масової свідомості беруть участь не тільки наукова інформація, засоби масової інформації, а й близьке соціальне оточення, безпосередній життєвий досвід, зрештою, просто чутки, плітки.
З іншого боку, процес формування масової свідомості (на відміну, наприклад, від групової, де відбувається постійне накопичення поглядів, позицій) і, відповідно, громадської думки, специфічний: він відбувається як процес інтенсивного обміну інформацією, порівняння і протиставлення близьких позицій, їх зближення, пошук точок зіткнення, відкидання деталей, характерних для індивідуальних уявлень.
При цьому формування громадської думки відбувається як стихійно (під час спілкування, освоєння індивідуального та колективного досвіду), так і цілеспрямовано. У сучасних; суспільствах громадська думка зазнає впливу багатьох соціальних інститутів: державних установ і політичних організацій, громадських рухів, засобів масової інформації тощо. Вагома роль преси, радіо, телебачення у формуванні і висловлюванні громадської думки.

3. а) роль(че иочно)точно

Б) вимагає(но не дуже впевнена)

Дата добавления: 2015-05-08