Чому бій під Крутами 29 січня 1918 року був одночасно і символом героїзму та відданості українського юнацтва і символом національної трагедії

Уряд більшовицької Росії, після відхилення Центральною Радою його ультиматуму, посилає на непокірний Київ війська. Північно-московська армія, очолювана командиром Муравйовим, розпочала наступ.

На залізничній станції Крути, що на Чернігівщині, маленький загін київ-ської студентської та учнівської молоді зійшовся у двобої з більшовиць-кими частинами, надісланими із Ставки Верховного головнокомандуван-ня в Могильові для приборкання українського руху.

Генерал армії УНР Удовиченко, який у січні 1918 року був начальником штабу Коша Слобідської України і брав активну участь у боях за Київ, згадував: «Сформовано студентський курінь у складі 200 юнаків. Йому доручено нести охорону Педагогічного музею, де відбувала свої засідання Українська центральна рада, та охорону інших державних установ.

… На станції Крути юнаки зайняли позиції. У глибокому снігу, при 15-градусному морозі, у легких шкільних шинелях залягли вони в лаву. Назустріч їм посунули московські війська — 3000 — 4000 бійців… П’ять годин безупинно студентський курінь стримував червону навалу, будучи під градом куль і гранат». були буквально знищені; частина — 277 юнаків — потрапила в полон. Більшовики дико знущалися над полоненими і на другий день усіх розстріляли, заборонивши селянам хова-ти їхні тіла. Сімох поранених вони відправили помилково” до Харкова, і ті якимось чудом врятувалися. Вже після очищення Києва від більшови-ків почали розшукувати останки полеглих під Крутами. Кілька десятків понівечених трупів було знайдено і перевезено до міста. Тут їх урочисто поховано в одній братській могилі на Аскольдовому цвинтарі.

Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі…

29 січня 1918 року на жертовному вогні в ім’я незалежності України згоріли триста молодих життів. Юнаки, які вийшли захищати незалежність своєї держави, мали всього по три набої на кожного. їхній подвиг став символом героїзму та відданості й водночас національної трагедії та безпечності тодішніх українських провідників, які сподівалися на «нову будучність» під проводом більшовицьких вождів замість того, щоб одностайно й енергійно приступати до розбудови власної держави.

На схилах Дніпра знайшли вічний спочинок молоді захисники рідного краю. Під час похорону голова Центральної ради УНР Михайло Грушевський у своїй промові наголосив: «Бій під Крутами був одним із трагічних епізодів у боротьбі, яку проводила невелика частина свідомого національного громадянства за українську незалежність, — на сумному тлі загальної байдужості, безлюддя й безголов’я». Відтоді ці слова нагадують нам про юних героїв, які поклали своє життя на вівтар незалежності Батьківщини.

Дата добавления: 2015-05-08