Адміністративно – територіальний устрій української козацької держави середини XVII ст

Трипільська культура.

Перший етап в історії людства – етап родового ладу – ділиться відповідно до рівня і вміння людей виготовляти знаряддя праці на віки: кам'яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-кам'яний (енеоліт), бронзовий та залізний.В енеоліті (IV- III тис. р. до н.е.) користувалися і кам'яними і мідними знаряддями праці. Мідь стала першим металом, який навчилися виплавляти люди. У той час, як на Півдні та Сході сучасної території України жили первісні скотарі, на Правобережжі (Лісостепове Правобережжя, Подністров'я, Волинь, Степове Причорномор'я) з'явилася перша землеробська культура – трипільська. Свою назву ця археологічна культура отримала від с Трипілля на Київщині. Саме тут у кінці XIX ст. археологом В. Хвойкою розкопане перше поселення трипільців, на сьогодні відомі сотні поселень трипільської культури. Головним заняттям трипільців було підсічне землеробство. Землю обробляли кам'яними, кістяними мотиками, дерев'яним ралом. Орали волами. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю. Жали дерев'яними серпами з крем'яними, а пізніше мідними чи бронзовими вкладками. Розводили трипільці і тварин – корів, коней, овець, кіз. Допоміжну роль відігравали мисливство і рибальство.

Трипільці мали великі поселення – «протоміста» з одно- та двоповерховими будинками, жили родовими общинами, об'єднаними в племена, можливо, мали свою піктографічну писемність (малюнками). Жили трипільці у напівземлянках, землянках, але частіше – у глинобитних мазанках, кути яких укріплювалися дерев'яними колодами. Приміщення поділялося перегородками на дві частини-кімнати. Кожна мала куполовидну піч. Зовні такі хати розфарбовувалися різнокольоровими візерунками, орнаментом.

Трипільці – доіндоєвропейське населення, вони не є предками слов'ян, однак вони – перше осіле населення на території України, перші, хто тут став займатися землеробством, гончарством, одні з перших стали застосовувати мідь. їх господарські здобутки, способи спорудження та оздоблення житла, орнаментування кераміки безперечно були запозичені і засвоєні пізнішим населенням – давніми слов'янами, а отже й українцями.

У ході Визвольної війни середини XVII ст. розпочалося формування української козацької республіки – Гетьманщини та її органів влади. Офіційна назва держави – Військо Запорозьке Низове.
Найвищим органом влади вважалися козацькі збори. У період між козацькими зборами найвищим законодавчим органом вважалася Генеральна Рада. Головою виконавчої влади став гетьман, який мав право видавати й законодавчі акти – універсали. При гетьмані існував уряд – Генеральна канцелярія. Столицею Війська Запорозького Низового став Чигирин. Територія Гетьманщини за Зборівським договором охоплювала Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства. Хмельницький бажав визволити «з-під лядського панування» всю територію, заселену українцями, включаючи і Західну. Територія держави, як і козацьке військо, поділялася на полки – у і 649 р. налічувалося 16 полків. Кількість полків змінювалася з часом. Полки, що мали своїм центром полкове місто, в свою чергу поділялися на сотні. Умовно полки можна порівняти з сучасними областями, а сотні – з районами. Україна мала власні збройні сили, основу яких становило козацьке військо – 40 тисяч реєстрових козаків відповідно до Зборівської угоди, чисельність реєстру теж постійно змінювалася.
Гербом держави стало зображення козака з мушкетом. У Гетьманщині використовувалися гроші різних держав – Московії, Польщі, Туреччини. Є відомості про початок власного виготовлення грошей – чехів, державного прапору не було, використовувалися прапори будь-яких держав. Поступово популярними ставали прапори малинового кольору, синього, жовтого.
В соціально-економічних відносинах у ході війни відбулися величезні зміни – фактично перестала існувати така верства населення, як селяни-кріпаки. Більшість селян покозачилася, тобто стали вільними козаками. Перестало існувати велике польське поміщицьке володіння. Фільварки були знищені. Великі земельні наділи переходили до рук козаків, селян, української шляхти. Активно стало розвиватися хутірське, або як зараз називають фермерське, господарство.

Дата добавления: 2015-05-08