Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Правове регулювання в зарубіжних країнах.

Тема 9. Трудові спори: міжнародно-правові стандарти і зарубіжний досвід (2 год.).

Правове регулювання в зарубіжних країнах.

Зарубіжного досвіду (2 год.).

Тема 8. Правове регулювання колективних переговорів і колективних договорів в Україні в світлі міжнародних стандартів і

1.Закріплення права на колективні переговори і договори в національних правових актах.

2. Колективний договір як найважливіше джерело національного трудового права.

3. Різновиди колективних договорів.

4. Зміст колективних договорів: нормативна, обліготорна і організаційна частини.

5. Правовий статус колективного договору і законодавчі рамки колективно-договірного процесу.

6. Процедура укладання колективних договорів.

7. Новації в змісті, функціях і структурі колективного договору.

8. Нові різновиди колективних договорів.

9. Оцінка правового регулювання колективних переговорів і колективних договорів в Україні та міжнародних актах і актах законодавства зарубіжних країн.

Основна література:

Джерела: 1-21, 278-280.

Додаткова література:

Джерела: 6, 8, 29, 30, 31, 32, 53, 60, 70, 71, 72, 73, 75, 76.

1.Вирішення індивідуальних трудових спорів у судах (європейська модель) або шляхом використання «грівенс просиджер» (англо-саксонська модель).

2. Спеціалізована трудова юстиція.

3. Особливості структури і повноважень трудових судів в різних країнах.

4. Загальна характеристика примирно-тритейського механізму розгляду колективних трудових спорів (примирення, посередництво, арбітраж).

5. Характеристика різноманітних національних моделей.

6. Значення добровільного і примусового арбітражу.

7. Право на страйк в конституціях та інших актах законодавства.

8. Законний і незаконний страйк.

9. Юридичні наслідки страйків.

10. Відповідальність за незаконні страйки.

11. Порядок регулювання бойкотів, пікетів під час страйку.

12. Різноманітні національні моделі правового регулювання локаутів.

13. Оцінка правового регулювання індивідуальних і колективних спорів в Україні та міжнародних актах і актах законодавства зарубіжних країн.

Порівняти вимоги глави XV «Індивідуальні трудові спори» КЗпП України із зарубіжним законодавством щодо порядку розгляду індивідуальних трудових спорів.

Основна література:

Джерела: 1-21, 278-280.

Додаткова література:

Джерела: 29, 30, 31, 32, 53, 61, 70, 71, 72, 73, 75, 76, 78.

Матеріали до модульного контролю знань студентів.

Змістовний модуль 1

Питання, що виносяться на модульний контроль

1. Міжнародні правові акти про працю та право громадян на працю

2. Конституційне право громадян на працю.

3. Поняття трудового права як галузі права.

4. Предмет правового регулювання трудового права.

5. Методи правового регулювання трудових правовідносин.

6. Відмежування трудового права від інших галузей права.

7. Система трудового законодавства України.

8. Правова, економічна та соціальна сутність правових принципів.

9. Поняття джерел трудового права.

10. Місце Основного закону України в системі джерел трудового права.

11. КЗпП України в системі джерел трудового законодавства.

12. Роль та призначення локальних правових актів.

13. Правовий статус профспілок та трудових колективів в регулюванні праці громадян - працівників.

14. Єдність та диференціація в правовому регулюванні правових відносин.

15. Співвідношення міжнародних актів про працю і законодавства України.

16. Трудова право- та дієздатність, трудова правосуб'єктність.

17. Розбіжності в обсязі прав громадян при прийнятті на роботу на державну службу, в правоохоронні органи, в юридичні служби міністерств та інших органів виконавчої влади в Україні.

18. Особливості диференціації трудових прав окремих категорій громадян (жінок, неповнолітніх, іноземців).

19. Юридичне, господарське та соціальне значення колективних договорів

20. Поняття колективного договору та його зміст.

21. Правове регулювання колективних договорів та їх співвідношення з законодавством про працю.

22. Сторони, форми та строк дії колективного договору.

23. Процедура прийняття колективного договору.

24. Відповідальність за порушення умов та вимог колдоговору.

25. Система правовідносин в сфері трудового права (суб'єкти).

26. Зміст трудових правовідносин та підстави їх виникнення.

27. Державна політика в сфері зайнятості населення.

28. Поняття зайнятості населення.

29. Поняття працевлаштування та підходящої роботи.

30. Особливості працевлаштування окремих категорій громадян.

31. Трудовий договір: поняття та значення (порівняльний аналіз).

32. Види трудових договорів їх відмінність від цивільно-правових договорів (порівняльний аналіз).

33. Форми трудових договорів (порівняльний аналіз).

34. Гарантії про прийняття на роботу (порівняльний аналіз).

35. Сторони трудового договору. Їх права та обов'язки (порівняльний аналіз).

36. Зміст трудового договору (порівняльний аналіз).

37. Порядок укладення, оформлення трудового договору (порівняльний аналіз).

38. Строки трудового договору (порівняльний аналіз).

39. Випробування при прийнятті на роботу (порівняльний аналіз).

40. Зміна умов трудового договору (порівняльний аналіз).

41. Тимчасове переведення на іншу роботу (порівняльний аналіз).

42. Поняття переведення і переміщення за трудовим законодавством (порівняльний аналіз).

43. Особливості трудового договору укладеного тимчасово або на сезонну роботу.

44. Правове регулювання праці за сумісництвом.

45. Класифікація підстав для припинення трудового договору.

46. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

47. Розірвання трудового договору з ініціативи власника підприємства.

48. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб.

49. Гарантії забезпечення права на працю вивільненим працівникам.

50. Порядок оформлення звільнення та проведення розрахунку.

51. Випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника підприємства або уповноваженого ним органу за попередньою згодою профспілкового органу (або без такої згоди).

52. Випадки відсторонення від роботи.

53. Поняття робочого часу.

54. Поняття надурочних робіт.

55. Скорочена тривалість робочого часу.

56. Правове регулювання праці в нічний час.

57. Повний робочий час.

58. Поняття та види відпочинку.

59. Порядок надання щорічної відпустки.

60. Додаткові відпустки.

61. Відпустки без збереження заробітної плати.

62. Внутрішній трудовий розпорядок на підприємстві.

63. Заходи забезпечення трудової дисципліни.

64. Дисциплінарний проступок, дисциплінарна відповідальність.

65. Види дисциплінарних стягнень, строки і порядок їх застосування.

66. Умови та підстави матеріальної відповідальності. Особливості обмеженої відповідальності.

67. Види застосування повної матеріальної відповідальності.

68. Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником підприємству.

69. Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником підприємству.

70. Матеріальна відповідальність підприємств, установ за шкоду, заподіяну працівникам.

71. Трудові спори (поняття, види, класифікація).

72. Органи по розгляду індивідуальних трудових спорі. Комісії по трудовим спорам.

73. Розгляд трудових спорів про поновлення на роботі.

74. Строки звернення і вирішення трудових спорів. Позовна давність в трудовому праві.

75. Поняття заробітної плати.

76. Обмеження відрахування з заробітної плати працівника.

77. Гарантії та компенсації.

Тести, що виносяться на модульний контроль

Оберіть правильну відповідь (їх може бути одна або декілька).

1. Відповідно до законодавства України не можуть бути визнані безробітними громадяни:

А) а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату); б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки; в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу; г) які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

Б) а) віком до 16 років; б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки; в) які відмовились від трьох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу; г) які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію по втраті годувальника, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

В) а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату); б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки; в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу; г) які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

2. Відповідно до законодавства України у повідомній реєстрації може бути відмовлено:

А) лише у тому разі, якщо угода, колективний договір, що подаються на реєстрацію, суперечать вимогам чинного законодавства і умовам угод більш високого рівня;

Б) лише у тому разі, якщо угода, колективний договір не містять інформацію про джерела фінансування заходів щодо надання додаткових (порівняно з чинним законодавством) соціальних пільг і гарантій: за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій, галузі, місцевого бюджету тощо;

В) лише у тому разі, якщо подані на реєстрацію примірники і копія угоди, колективного договору не будуть автентичними;

Г) лише у тому разі, якщо угода, колективний договір не відповідають вимогам законодавства про мови.

3. Відповідно до законодавства України строковий трудовий договір укладається:

А) у випадках, коли трудові відносини можуть бути встановлені на невизначений строк, але роботодавець наполягає на укладення строкового договору;

Б) у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами;

В) тільки з неповнолітніми, особами пенсійного віку, вагітними жінками, інвалідами та іншими особами, які не можуть конкурувати на ринку праці;

Г) у випадках, коли трудові відносини можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання.

4. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації розглядає письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником у:

А) п'ятнадцятиденний строк;

Б) десятиденний строк;

В) місячний строк;

Г) триденний строк.

5. Відповідно до законодавства України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

А) 1) догана; 2) звільнення;

Б) 1) догана; 2) сувора догана; 3) звільнення;

В) 1) догана; 2) сувора догана; 3) сувора догана із занесенням в трудову книжку; 4) звільнення;

Г). 1) догана; 2) сувора догана; 3) тимчасове переведення на нижче оплачувану роботу; 4) звільнення;

6. Відповідно до законодавства України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує:

А) п’ятнадцяти календарних днів;

Б) чотирнадцяти календарних днів;

В) шістнадцяти календарних днів;

Г) двох тижнів.

7. Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення:

а) в місячний строк з дня звільнення;

б) в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки;

в) в трьохмісячний строк з дня коли він дізнався про звільнення;

г) в трьохмісячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення.

8. Комісія по трудових спорах:

а) створюється керівником підприємства, установи, організації;

б) спеціально уповноважений орган держави по розгляду індивідуальних трудових спорів;

в) обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації;

г) обирається загальними зборами членів профспілки підприємства, установи, організації.

9. Головним джерелом трудового права І талії є:

а) судова практика;

б) колективний договір;

в) законодавство про працю.

10. У Сполучених Штатах Америки трудові правовідносини регламентуються:

а) законодавством про працю;

б) судовою практикою;

в) колективним договором.

11. Кодифікованим актом ФРН, положення якого регулюють відносини праці, є:

а) Трудовий Кодекс;

б) Соціальний Кодекс;

в) Хартія про працю.

12. У перше на конституційному рівні права трудящих на створення профспілок були визнані:

а) у Франції;

б) Мексиці;

в) Іспанії;

г) США.

13. Цеховий принцип організації профспілок був характерний:

а) для тред-юніоністського типу профспілок;

б) для анархо-синдикалістського типу профспілок;

в) для німецького типу профспілок (геверкшафт).

14. Анархо-синдикалістський тип профспілок отримав поширення:

а) у Франції;

б) у Японії;

в) у СРСР.

15. Законодавство якої із зазначених держав у 1987 р. позбавило вчителів державних середніх шкіл права укладати колективні договори:

а) Франції;

б) Великобританії;

в) Італії;

г) Іспанії.

16. В Італії право на колективні договори:

а) прямо закріплене в конституції;

б) спирається на звичай;

в) вважається похідним від права на асоціацію.

17. Колективні договори набули законодавчого закріплення у країнах Заходу:

а) після Другої світової війни;

б) після Першої світової війни;

в) у 70-х роках ХХ ст.

18. Примирно-третейська процедура не передбачає:

а) переговори сторін;

б) примирення через посередництво;

в) трудовий арбітраж;

г) трудову юстицію.

19. Комісія з розгляду трудового конфлікту:

а) утворюється органами місцевого самоврядування за надзвичайних обставин;

б) утворюється представниками трудящих і роботодавців для досудового вирішення усіх трудових конфліктів;

в) утворюється державною владою за надзвичайних обставин і виникнення великих конфліктів.

20. Трудові спори у Нідерландах розглядаються:

а) у цивільних судах;

б) у спеціалізованих судах з розгляду трудових спорів;

в) в адміністративних органах, що виконують судові функції.

21. Конвенція МОП набуває статусу багатосторонньої міжнародної угоди після її ратифікації як мінімум:

а) десятьма державами-членами МОП;

б) двома державами-членами МОП;

в) п’ятьма державами-членами МОП.

22. Виходячи з положень Конвенції МОП № 138 “Про мінімальний вік для прийому на роботу” (1973 р.) дозволяється встановлювати вік 14 років, як мінімальний вік прийому на роботу для держав:

а) економіка яких є надзвичайно розвиненою, що обумовлює необхідність залучення великої кількості працюючих за наймом осіб;

б) які характеризуються наявністю постіндустріального суспільства;

в) економіка і система освіти яких недостатньо розвинена.

23. Рекомендації Міжнародної організації праці:

а) підлягають ратифікації державами-членами МОП;

б) підлягають ратифікації державами-членами МОП, якщо вони

стосуються основних напрямів діяльності Організації;

в) не підлягають ратифікації державами-членами МОП.

24. Новітні тенденції у нормотворчій діяльності МОП пов’язані з прийняттям:

а) Міжнародного Білю про основоположні принципи у сфері праці;

б) Міжнародної Хартії про трудові права людини;

в) Декларації МОП основних принципів і прав у сфері праці.

25. Н а сучасному етапі розвитку міжнародно-правових відносин трудове право розглядається більшістю вчених як:

а) підгалузь галузі міжнародного права захисту прав людини;

б) самостійна галузь міжнародного права;

в) самостійний інститут міжнародного права.

26. Суб’єктами міжнародно-правових відносин у міжнародному трудовому праві є:

а) держави;

б) нації, що здійснюють боротьбу за своє право на самовизначення;

в) фізичні та юридичні особи.

Дата добавления: 2015-05-10