Бібліотечна справа в Європі на прик. XІX- початку XX ст

Бібліотеки Франції в період Паризької комуни.

Франція переживала важкий час після поразки в війні 1870-1871 рр.. з Німеччиною. Стан бібліотек було катастрофічним. Деяка частина муніципальних бібліотек Парижа вела свій початок від так званих «вільних бібліотек», створених на кооперативних засадах «Товариством друзів просвіти» (засноване в 1861 р.). У 1902 р. таких бібліотек налічувалося всього 19. Фонд кожної складався з 2-7 тис. томів. Жителів Парижа обслуговували міські бібліотеки муніципалітетів у кварталах округів міста. В окрузі бібліотеками відала комісія, що складається при префектурі. Центральна бібліотека округу знаходилася зазвичай в приміщенні мерії, мала читальний зал і абонемент. Решта організовувалися в школах. Формування фонду міських бібліотек здійснювалося через незначності асигнувань міського самоврядування в основному за рахунок пожертвувань. Бібліотеки дотримувалися лише самі елементарні правила інструкції з каталогізації. Характерним для кожної була наявність у фонді відділу художньої промисловості - прикладного мистецтва. В іншому бібліотеки при некваліфікованих працівниках, обмеженому часі видачі літератури діяли, керуючись власними міркуваннями. Ніякої роботи з читачами не велося. Населення провінційних міст користувалося міськими бібліотеками, що виникли в епоху Великої французької буржуазної революції. Половина цих бібліотек (близько 400 до початку 20-х рр.. XX в.) Майже не відкривалася. Єдиними бібліотеками, доступними сільському населенню, були шкільні. Бібліотеки майже не мали коштів, фонди їх на 60% складалися з непотребу, не було читальних залів, самого необхідного обладнання. В країні майже нічого не робилося для прилучення народу до читання. І це в той час, коли у Франції видавалося, вивозилося велика кількість книг, було багато книжкових крамниць. Тільки в Парижі було 950 книгарень, 500 друкарень.

В умовах суперництва монополій, боротьби за отримання максимальних прибутків підприємці починають створювати спеціальні та наукові бібліотеки, бібліотеки на промислових підприємствах, у вищих навчальних закладах. Бібліотеки стають дієвим засобом прискорення розвитку науки і техніки. Фінансування наукових установ та їх бібліотек здійснюється за рахунок монополій, благодійних фондів мільйонерів, іноді держави. Ростуть у зв'язку зі збільшенням обсягу видавничої продукції фонди національних, університетських бібліотек. Бібліотечна справа різних держав починають проникати зарубіжні ідеї і прийоми роботи. Бібліотекарі та бібліотекознавці починають зустрічатися на міжнародних конференціях і конгресах різних рівнів, обговорюючи питання, важливі для розвитку бібліотечної справи всіх країн. У 1877 р. в Лондоні на 1-у Міжнародну конференцію з бібліотечної справи зібралися представники дев'яти держав. 1897 р. знову в Лондоні відбулася 2-а Міжнародна конференція бібліотекарів. В її роботі брали участь бібліотекарі з 14 країн. Місцем зустрічі бібліотекарів були і всесвітні міжнародні виставки. До початку XX століття в багатьох країнах вже існували асоціації бібліотечних працівників, які сприяли встановленню міжнародних зв'язків, внесли чималий внесок у справу організації постійно діючих міжнародних бібліотечно-бібліографічних організацій. Серед них найбільш активним, працюючим в певній мірі на перспективу, був Міжнародний бібліографічний інститут (МБІ). Всі бібліотеки, створювані з відома буржуазних урядів для середніх верств міського населення, селянства, робітників, посилено поширювали релігійні, шовіністичні та націоналістичні ідеї. У діяльності робочих бібліотек, як у дзеркалі, відбивалися як успіхи соціал-демократичного руху, так і наступ сил опортунізму і ревізіонізму. Потрясла світову економіку перша світова війна 1914-1918 рр.. позначилася і на становищі бібліотек. Скоротилися асигнування, порушилося поповнення фондів, перервалися міжнародні бібліотечні зв'язку. Інтенсивно розвивалися лише армійські бібліотеки, ширилася бібліотечна експансія США. До кінця XIX в. у багатьох чеських містах діяли общинні бібліотеки Нечисленні міські бібліотеки в Румунії створювалися за приватною ініціативою окремих учених і громадських. До початку XX в. бібліотеки училищ втратили багато своїх прогресивні риси. Бібліотеки для вчителів на вимогу Міністерства освіти поповнювалися в першу чергу педагогічної та довідковою літературою. Бібліотеки для учнів володіли бідними незначними фондами, не здатними задовольнити навіть самі мінімальні. У 1905 р. в Данії було створено Товариство публічних бібліотек

Дата добавления: 2015-05-08