К. Рубинський. Бібліотечні діячі України до 1917р. Бібліотечні діячі до другої половини XX ст.. Сучасні бібліотечні діячі України

Бібліотечна справа України в період перебудови та здобуття незалежності (1985-кін. 90-х рр. XX ст).

З 1991 року в БС новий етап-Національно-державне будівництво. 1992 року прийнятий закон «про культуру»:бібліотеки є такими об’єктами, що мають бути занесені до спеціального державного реєстру Національного культурного надбання. У 1993 року закон «Про бібліотеки і БС»визначив статус українських бібліотек, правові та організаційні засади, їх діяльності. Закон закріпив права громадян на вільний доступ до інформації до знань і в цілому до БФ. Створюється система національних бібліотек,зокрема галузевих. Починають створюватися бібліотечні об’єднання. 1992 року бібліотечна спільнота провела Перший Всеукраїнський конгрес бібліотекарів, де обговорювали роль бібліотек в інформаційному суспільстві, роль громадкості в управлінні БС. Бібліотечна професія поповнюється такими спеціальностями: -менеджери в галузі БС -розвиток коспютерних технологій -інноваційнй технології. Провідні бібліотеки України беруть участь у конференціях європейських бібліотек,спільно обговорюють питання формування інформаційних ресурсів,спільне видання бібліографічних досліджень та здійснення обмін бібліотечними спеціальностями.

Розвиток українського бібліотекознавства в кінці ХІХ на початку ХХ сторіччя характеризується активізацією досліджень історичного, теоретико-методологічного напрямів, серед яких значне місце посідає вивчення видатних бібліотекознавців та бібліографів того часу. В останній чверті XIX ст. у Харкові склалися сприятливі умови для організації загальнодоступної бібліотеки. Найкращі представники прогресивної громадськості взяли активну участь у відкритті книгозбірні. Микола Петрович Баллін видатний бібліотечний діяч зробив значний внесок у заснуванні Харківського товариства грамотності та створенні публічних бібліотек та читалень у Східній Україні. Варто згадати ім’я видатного діяча української історичної науки, засновника кримознавчої бібліографії, відомого бібліографа Арсенія Івановича Маркевича. Варто відзначити бібліографа і книгознавця з Конотопа С тепана Івановича Пономарьова (1828-1913), який впродовж довголітнього життя співпрацював у більше ніж 50-ти періодичних виданнях. Сірополко Степан Онисимович – сподвижник українського бібліотекознавства. Важливим напрямом наукової діяльності подвижника було вивчення українського радянського книжкового руху та бібліології. Діяльність Степана Сірополка не обмежувалася освітою, педагогікою, бібліотечною справою. Він працював у галузі журналістики і книгознавства. Обирався головою Спілки українських журналістів та письменників на чужині. Христина Данилівна Алчевська займалася бібліографічною діяльністю. З ініціативи Алчевської та під її керівництвом було видано тритомний рекомендаційний покажчик книг “Что читать народу?” Видатний учений – історик і громадський діяч Дмитро Іванович Багалій посідає почесне місце на вершині української історичної науки кінця ХІХ– першої третини ХХ ст, автор близько 400 наукових досліджень, навчальних та популярних праць. Значну роль відіграв Д.І.Багалій у розвитку бібліотечної справи України та бібліотекознавства. На межі двох століть (з 1893 по 1906 рр.) Дмитро Іванович очолював Харківську громадську бібліотеку, опікувався справами бібліотеки Харківського університету як ректор цього навчального закладу. Він був одним із фундаторів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського Першим дослідником внеску Д.І.Багалія у розвиток бібліотечної справи був К.І.Рубинський. Переважну більшість доробку Л.Б. Хавкіної складають матеріали з питань бібліотекознавства, бібліографознавства та самоосвіти. Любов Борисівна зробила значний внесок у розвиток періодичного друку, була членом редколегій кількох журналів. Л.Б.Хавкіна активно вивчає зарубіжний досвід, творчо його осмислює. Відвідуючи Західну Європу, США, Канаду та інші країни, вона помічає багато особливостей та відзнак в організації бібліотек, підготовці кадрів, керівництві мережею. Знання іноземних мов давало їй змогу знайомитися в оригіналах з роботами про бібліотечну справу західних країн. І’мя Рубинського Костянтина Івановича – бібліотекознавця, бібліотекаря Харківського імператорського університету, добре знайоме спеціалістам на початку ХХ сторіччя, на довгі десятиріччя було забуте. З-під пера К.І.Рубинського вийшло понад 45 бібліотекознавчих праць. Всього він опублікував близько 60 праць, а велика кількість так і залишилась в рукописах. Найбільш значима неопублікована – «История русской библиотеки в дореволюционное время». В подальші роки займався науковою роботою, підготовкою бібліотечних кадрів, перекладами з французької на українську мову.

Дата добавления: 2015-05-08