Найвідоміші бібліотеки України: їх історичний та сучасний стан

Бібліотечна справа в Україні в 50-80 рр.. XX ст..

На початку XX ст. суттєвий вплив на становлення та розвиток бібліотечної справи мали соціально-економічні та політичні процеси, які відбувалися в цей час на території України. Функціонування бібліотек, їх типи і види, фінансування значною мірою пояснювалися раціональними потребами держави, коли бібліотека стала необхідним підґрунтям розвитку діяльності міністерств та відомств, урядових комітетів, органів місцевого самоврядування, судово-адміністративних та воєнізованих установ тощо. У цей період за призначенням склалися три типи бібліотек: спеціальні, публічні та наукові.

Вагомий внесок 50-х рр. зробив історик бібліотечної справи К.І. Абрамов, який сформував мережі міських бібліотек, приділив увагу відкриттю, функціонуванню, діяльності публічних та народних бібліотек українських губерній, до яких входили й катеринославські, зокрема публічна бібліотека.

У 50—80-ті роки відбувався подальший процес розширення мережі бібліотек. Уже на початок 1965 р. в Україні працювали понад 29,3 тис. масових бібліотек. Багато уваги приділялося підготовці кадрів для культурно-освітніх закладів. Спеціалістів готували Харківський державний інститут культури з філіалом у Києві та культурно-освітні училища кожної області. У 80-і рр. ХХ ст. розпочався процес пожвавлення інтересу до бібліотечної справи. Проводиться аналіз фондових зібрань бібліотек, з'являються роботи стосовно діяльності українських книгознавців ХІХ - початку ХХ ст.

У 50—80-ті роки відбувався подальший процес розширення мережі бібліотек. Уже на початок 1965 р. в Україні працювали понад 29,3 тис. масових бібліотек. Багато уваги приділялося підготовці кадрів для культурно-освітніх закладів. Спеціалістів готували Харківський державний інститут культури з філіалом у Києві та культурно-освітні училища кожної області. Разом вони щороку випускали близько 4 тис. фахівців з вищою та середньою освітою. Водночас велася велика робота над підвищенням кваліфікації працівників культурно-освітніх закладів на курсах, семінарах.

Національна Парламентська бібліотека України є провідним державним культурним, освітнім, науково-інформаційним закладом. Це загальнодоступна установа з універсальними за змістом фондами і характером обслуговування населення. Бібліотека утворена 3 березня 1866 р. як Київська російська публічна за розпорядженням царського уряду. Засновниками її виступили відомі громадські діячі: Андріяшев Олексій Хомич, Барщевський Василь Гаврилович, Бобринський Олексій Олексійович, Дашкевич Микола Павлович. Основою фонду стали приватна книгозбірня письменника і книговидавця В. Г. Барщевського та пожертви киян. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував з19 книг у 667 томах та 43 комплекти періодичних видань. Перші 25 років діяльності бібліотеки — це час повсякденного виживання, пошуків виходу з фінансової скрути. За цей час книгозбірня шість разів вимушено змінювала місцезнаходження, адже власного приміщення не мала. Харківська державна наукова бібліотека імені Володимира Короленка — друга за книгофондом, після бібліотеки ім. Вернадського у Києві бібліотека України. До послуг читачів 12 читальних залів на 524 місця. Створена 8 жовтня 1886 року як Харківська громадська бібліотека. Засновниками бібліотеки були: А. А. Рурський, професори О. І. Кирпичников, М. Ф. Сумцов та інші. Бібліотека утримувалась на пожертвування та плату читачів за користування книгами. У перший рік функціонування бібліотеки у трикімнатному флігелі на Миколаївській площі (нині пл. Конституції) читачів обслуговувало п’ятеро службовців; фонд налічував 1 700 примірників видань. Щорічно бібліотека одержує 250 тисяч бібл. одиниць (до 1917 одержувала 5 тисяч). В бібліотеці зберігається 25 тисяч рідкісних видань: прижиттєві видання творів Карла Маркса, Володимира Леніна, книги 15—18 століть іноземними мовами та мовами народів СРСР, серед них: «Апостол», надрукований Іваном Федоровим 1574 року; «Анфологіон», друк. Києво-Печер. лаври, 1619; Шевченко Т. Г. «Гайдамаки», СПБ, 1841; Пушкін О. С. і Шевченко Т. Г. «Нові вірші», Лейпціг, 1859. Бібліотека є республіканською культ.-освітньою н.-д. установою в галузі бібліотекознавства і бібліографії. Крім 30 тис. постійних читачів, бібліотека обслуговує велику кількість читачів по заочному та міжбібл. абонементах. Бібліотека провадить н.-д. роботу, видає методичні та бібліографічні матеріали.

Дата добавления: 2015-05-08