Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Українська бібліотечна справа періоду другої світової війни




Бібліотечна справа в Україні 30-40 рр.. XX ст.

Перші пореволюційні роки - час пошуку форм і методів організації професійної бібліотечної освіти. 9 липня 1929 р. факультет політосвіти був реорганізований у Харківський інститут політичної освіти (ХІПО). У 1930 р. ХІПО реорганізувався в Харківський інститут комуністичної освіти (ХІКО). Наступного - йому надано статус Всеукраїнського інституту комуністичної освіти (ВУІКО). Незважаючи на негативні явища в суспільстві, мережа бібліотек в Україні зростає. За переписом 1934 р. в республіці діє 28130 стаціонарних і 17287 пересувних бібліотек. Їх книжковий фонд зріс з 9 млн. у 1911 р. до 124 млн. у 1934. Для обслуговування такого масиву були необхідні тисячі спеціалістів, а вузи випускали лише незначну кількість від потрібного числа. Наказом Наркома освіти УРСР від 24 січня 1934 р. при ВУІКО утворюється перший в Україні бібліотечний факультет з трирічним терміном навчання і планом прийому 100 осіб (функціонує з 15 лютого 1934 р.). З вересня 1934 р. в Києві починає працювати бібліотечний факультет ВУІКО як його філія. Постанова ЦВК СРСР від 27 січня 1934 р. “Про бібліотечну справу в Союзі РСР”, вказуючи на недоліки в організації бібліотечної роботи та підготовці спеціалістів, зобов’язала збільшити прийом на бібліотечні відділи всіх вузів країни. 1935 р. ВУІКО реорганізується в Український бібліотечний інститут з трирічним курсом навчання і трьома факультетами підготовки бібліотечних працівників для масових бібліотек. Інститут збільшував випуск фахівців. Якщо з 1927 по 1935 р. усі політосвітні вузи (ХІНО, ХШО, ВУІКО) підготували 176 бібліотечних працівників вищої кваліфікації, то в 1936 р. - 200; у 1937 - 291. На 1 січня 1937 р. всього бібліотекарів в Україні в системі Наркомосу було 4406 осіб, у т.ч. з вищою освітою - лише 113, із середньою - 920; освіту нижче середньої мали 3373 осіб. 1939 р., згідно зі Статутом, затвердженим Всесоюзним комітетом у справах вищої школи, УБІ було перейменовано в Харківський державний бібліотечний інститут. Відбулися суттєві структурні зміни: вперше відкрито факультет бібліографії, відновлено заочний факультет. Контингент ХДБІ в 1939-40 р. становив 968 осіб, у 1940 - 41 рр. - 1039 осіб.

 

Найнищівнішою для бібліотечних фондів стала Друга світова війна. Вона характеризується фатальними наслідками стосовно втрат бібліотечного фонду України: він став як об'єктом стихійних пограбувань у період воєнних дій, так і результатом цілеспрямованої політики знищення та організованого вивезення культурних цінностей нацистами. Руйнування будівель бібліотек, спричинене воєнними діями, також не дало змоги вивезти всі фонди до евакуації, деякі ж були втрачені внаслідок бомбардувань ешелонів з книгами, пожеж.Через швидке просування нацистських військ територією СРСР вдалося вивезти небагато книжкових фондів: це були фонди, що вважалися цінними. Фонди, що могли бути використані проти інтересів СРСР, зокрема бібліотечні "спецсхови", підлягали знищенню, якщо бібліотеки не встигали їх вивезти в евакуацію. "Спецсхов" Бібліотеки Академії наук УРСР був частково вивезений, частково спалений. "Спецсхови" Київської міської публічної бібліотеки, Дніпропетровської наукової бібліотеки і Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка були вивезені нацистськими робочими групами Оперативного штабу Розенберга і зондеркомандою Кюнсберга.В грудні 1942 р. було створено крайове управління архівами,бібліотеками і музеями, створено штаб «Наука».Вивозилися цінні видання з б-к Київської духовної академії, Народного дому,фонди рукописів Львівської б-ки.У 1943 р. відбулися масштабні перевезення цінних колекцій.Найбільших втрат зазнали б-ки міст – Харкова,Одеси,Києва. Б-чна мережа в цей час скоротилася до 5 тис.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 691; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.