Зміни приголосних за творення слів

Спрощення в групах приголосних

Спрощення відбувається у вимові й позначається на письмі в групах приголосних
здн — зн	проїзд — проїзний
жди — жн	тиждень — тижневий
стн — сн	радість — радісний
стл — сл	щастя — щасливий
слн — сн	мисль — умисний
рдц — рц	сердечний — серцевий
рнц — нц	чернець — ченці
зкн — зн	бризки — бризнути
скн — сн	блиск — блиснути

Винятки: вискнути, випускний, тоскно, скнара, скніти

Спрощення НЕ позначається на письмі
у словах зап ястнии, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять і похідних
у прикметниках, утворених від іменни­ків іншомовного походження на -ст	форпост — форпостний, контраст — контрастний
у групах приголосних стц, стч, стпськ, нстпськ, нтпстпв	кістці, невістчин, туристський, гігантський, студентство

У словах невістці, шістдесят і подібних спрощення не позначається на письмі, але відбувається у вимові.

Творення прикметників за допомогою суфіксів -ськ- та іменників за допомогою суфікса -ств-
Випадок зміни приголосних	Приклади
г ж + ськ, ств = зьк, зтв з	Прага — празький Париж — паризький боягуз — боягузький, боягузтво
к ч + ськ, ств = цьк, цтв ц(ь)	козак — козацький, козацтво ткач — ткацький, ткацтво стрілець — стрілецький, стрілецтво
х ш + + ськ, ств = ськ, ств с	чех — чеський товариш — товариський, товариство Одеса — одеський

Винятки: казахський, тюркський, баскський, меккський, нью-йоркський.

Інші приголосні перед суфіксами -ськ-, -ств- на письмі зберігаються, хоча в усному мовленні можуть змінюватись або випадати:

д + -ськ-, -ств- = -дськ-, -дств- (люд — людський, людство)
т + -ськ-, -ств- = -тськ-, -тств- (брат — братський, братство)

Творення іменників із суфіксом -ин- від прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-

Випадок зміни приголосних	Приклади
ськ + ин(а) = щ(ина)	харківський — Харківщина одеський — Одещина
цьк + ин(а) = чч(ина)	турецький — Туреччина козацький — козаччина
зьк + ин(а) = жч(ина)	воронезький — Воронежчина

Виняток: галицький — Галичина.

Творення іменників із буквосполукою -чн- (-шн-)

Випадок зміни приголосних	Приклади
к, ц(ь) +н=чн	рік — річний, вік — вічний, місяць — місячний, сонце — сонячний

Винятки: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), соняшник, торішній, всеношна.

М’який знак пишеться після д, т, з, с, ц, л, н
на позначення м’якості приголосних у кінці слова чи складу	радість, вільний, осінь
у середині складу перед о (у тому числі й після р)	сьомга, кульовий, забрьохатися
у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-	бахчисарайський, празький, донець­кий (але боязкий, баский, різкий, в’язкий, дерзкий, ковзкий, плаский, бо ці слова мають суфікс -к-)
у суфіксах -ньк-у -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-	тоненький, блідесенький
у дієсловах перед -ся	хвилюється, змагаються, підводься
у буквосполученнях льч, льц (походять з льк)} ньч, ньц (походять з ньк), сьч, сьц (походять з ськ)	ляльці, ляльчин (лялька), Прісьці, Прісьчин (Пріська), няньці, няньчин (нянька)
після л перед м’яким приголосним	гуцульський

М’який знак НЕ пишеться
після літер на позначення губних (б, п, в, м, ф) та шиплячих (ж, ч, ш)	степ, любов, коледж, товариш, піч, кущ
після р у кінці слова та складу	лікар, гіркий, Харків (але Зорькін, Горький)
між подвоєними літерами на позначення подовженого приголосного	зілля, стаття
між двома м’якими приголосними, окрім л	пісня, кузня
після н перед ж, ч,ш,щ і суфіксами -ськ, -ств-	тонший, камінчик, волинський, панство
у кінці першої частини складних числівників	шістдесят, п’ятсот
у буквосполученнях лч, лц (походять з лк), нч, нц (походять з нс), сч, сц (походять з ск)	рибалчин, рибалці (рибал­ка), Оленчин, Оленці (Оленка), масці (маска)

Зауважте! Пишемо м’який знак у словах різьбяр, тьмяний і в по­хідних.

Дата добавления: 2015-05-10