Розроблена Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО)

Методика складання техніко-економічного обґрунтування

Під час формування набору відносних показників для оцінки та аналізу фінансового стану емітента слід брати положення методології обгрунтування інвестицій, розроблені ЮНІДО

Емітент — особа, яка від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.

Ця методологія є міжнародним стандартом, який особливо важливий для економіки країни в період її переходу до ринкових відносин. Ознайомлення з показниками, які пропонуються ЮНІДО, має не лише пізнавальне, а й практичне значення для формування арсеналу засобів оцінення та аналізу фінансового стану емітента. Рекомендації ЮНІДО щодо складу фінансових показників.

1. Коефіцієнт відношення довготермінових позичкових коштів до акціонерного капіталу, який показує ступінь фінансового ризику як для акціонерного, так і для позичкового капіталу. Цей коефіцієнт показує також, як залишок невиплаченого боргу покривається повними активами фірми. Інвестору рекомендується брати до уваги, що чим меншим є акціонерний капітал фірми, тим вищим буде дохід на одну акцію, тому бажані високі значення цього коефіцієнта, оскільки це дає можливість користуватися акціонерним капіталом як важелем і контролювати інвестиційні проекти навіть за порівняно невеликого розміру вкладеного капіталу.

2. Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності). Цей коефіцієнт обчислюється діленням поточних активів на короткотермінові зобов’язання і виражає короткотермінову платоспроможність.

Методика ЮНІДО пропонує такі діапазони прийнятних значень названих коефіцієнтів: коефіцієнт покриття — 2,0—1,2; коефіцієнт абсолютної ліквідності — 1,2—1,0. Опускати нижче 0,2 не слід.

Коефіцієнт покриття довготермінових зобов’язань. Коефіцієнт обчислюється діленням надходження готівки на величину боргу, що виплачується (відсоток плюс погашення основної суми). Прийнятним є діапазон 1,5—3,0.

Коефіцієнт співвідношення між дебіторською і кредиторською заборгованістю. Мається на увазі частка від ділення суми на рахунках до оплати або, інакше кажучи, відношення суми коштів, короткотермінових цінних паперів і дебіторської заборгованості до короткотермінових зобов’язань. Цей показник дає змогу виявляти дисбаланс у вигляді занадто активної промислово-торговельної діяльності за браку готівки. Рекомендований інтервал: 0,5–0,8.

Співвідношення між кількістю зайнятих та інвестиціями. Це співвідношення використовується за оцінення альтернативних технологій. Якщо порівнюються варіанти з неоднаковою продуктивністю праці, то ліпше користуватися співвідношенням між повними витратами на персонал та інвестиціями. Щодо продуктивності персоналу, то для цього користуються звичайним способом: вартість виробленої продукції співвідносять із витратами на персонал.

3 Капіталовіддача. Цей показник виражають через обсяг річного випуску продукції, створеної в результаті інвестування одиниці капіталу.

Оборотність товарних запасів. Цей показник служить мірою маркетингових можливостей керівництва підприємства. На ньому позначаються галузеві особливості, але за інших однакових умов чим швидший оборот, тим ліпше для фінансового стану підприємства.

Широко застосовуваний метод дисконтування дає можливість встановлювати сучасний фінансовий еквівалент майбутньої грошової суми (витрат або доходів). Інакше кажучи, можна зменшити цю суму на дохід, що наростає за певний термін згідно з правилами складних відсотків. Наприклад, якщо в даний момент вкладаються гроші в розмірі 100 грн. під 10% річних, то через рік вкладник отримає:

Дисконтування є способом обліку фактора часу і є потрібним, оскільки одержувані підприємством у різні роки функціонування інвестиційного проекту гроші нерівноцінні: гроші, отримані, наприклад, першого року є “ціннішими” порівняно з грошима, одержаними (які будуть одержані) другого і, тим більше, в наступні роки, через те, що перші можуть бути випущені негайно в господарський оборот (або покладені на депозит у банк), а тим самим даватимуть їхньому власникові певний дохід іще до того, як надійде друга партія грошей.

Відносні показники, які можуть бути (і є на практиці) доповненням до будь-якої офіційної методики аналізу фінансового стану підприємства.

Прибутковість інвестицій у звичайні акції: відношення прибутку після сплати податку та дивідендів на привілейовані акції до акціонерного капіталу.

Прибутковість реальних активів: прибуток після сплати податку та дивідендів на привілейовані акції, віднесений до реальних активів.

Валовий прибуток з продажу: відношення валового прибутку до вартості продажу.

Нетто-прибутковість продажу: відношення прибутку після сплати податку та дивідендів на привілейовані акції до вартості продажу.

Оборот дебіторської заборгованості: відношення продажу в кредит за рік до дебіторської заборгованості на звітну дату.

Тривалість матеріальних запасів: відношення матеріальних запасів до середнього обсягу продажу за тиждень.

Тривалість кредиторської заборгованості: відношення кредиторської заборгованості до кількості днів у році.

Відношення пасивів (усього) до зобов’язань перед акціонерами.

Показник заборгованості акціонерам: відношення власного капіталу до загальної вартості активів.

Коефіцієнт автономії: відношення власного капіталу до суми власного капіталу й вартості всіх активів.

Коефіцієнт маневрування: відношення оборотного капіталу, сформованого за рахунок власних і довготермінових позичкових коштів, до власного капіталу.

Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат: відношення оборотного капіталу, сформованого за рахунок власних і довготермінових позичкових коштів, до суми товарно-матеріальних запасів і витрат майбутніх періодів.

Коефіцієнт короткотерміновості відсотків: відношення прибутку до сплати податку й відсотків до річної суми відсотків за борговими зобов’язаннями.

Коефіцієнт покриття грошовими потоками: відношення суми прибутку до сплати податку й відсотків плюс річні платежі з лізингу плюс амортизація до суми річних відсотків за довготерміновими позичками плюс дивіденди на привілейовані акції плюс річні платежі на основний борг.

Прибутковість акції: відношення дивідендів до ринкової ціни акції.

Валова маржа: співвідношення витрат на реалізацію і виторгу від реалізації.

Дата добавления: 2015-05-08