Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Гідравлічний розрахунок напірних конденсатопроводів 1 страница




Читайте также:
  1. AeroBusines 1 страница
  2. AeroBusines 2 страница
  3. AeroBusines 3 страница
  4. Annotation 1 страница
  5. Annotation 10 страница
  6. Annotation 11 страница
  7. Annotation 12 страница
  8. Annotation 13 страница
  9. Annotation 14 страница
  10. Annotation 15 страница
  11. Annotation 2 страница
  12. Annotation 3 страница

Гідравлічний розрахунок напірних конденсатопроводів виконано аналогічно гідравлічного розрахунку водяних теплових мереж по таблицям або номограмам для гідравлічного розрахунку конденсатопроводів при ρ = 958 кг/м2; ке = 1 мм, але питомі втрати тиску рекомендується приймати R < 100 Па/м

   
   
4. Гідравлічний розрахунок паропроводів перегрітої пари. (див.пит.1)   5. Рухомі опори. Конструкції . Галузь використання.         При прокладанні трубопроводів під мостами використовують підвісні рухомі опори. Рис. 5.5. Підвісна рухома опора Метою розрахунку підвісної рухомої опори є визначення довжини сталевого дроту який повинен забезпечувати рух трубопроводу при температурних подовженнях. Δl0=α·l·(τmax- tм), де α – коефіцієнт температурного подовження матеріалу трубопроводу; l – відстань між рухомими опорами; τmax – максимальна температура теплоносія; tм – температура монтажу трубопроводу.   Відстань між рухомими та нерухомими опорами залежить від температури та тиску теплоносія, діаметра трубопроводу та в деяких випадках від способу прокладання а також відстань можна визначити залежно від компенсуючої здатності компенсатора. Для стандартних компенсаторів відстань між рухомими та нерухомими опорами наведена в таблицях.  
6. Річні витрати теплоти. Графік теплових потоків по тривалості опалювального періоду. Розрахунок витрати теплоти є основою проектування, будівництва, регулювання, налагодження та експлуатації систем теплопостачання. Для розрахунку системи теплопостачання потрібно визначити витрату теплоти за певну одиницю часу . Річна витрата теплоти на опалення промислового будинку, ГДж, визначається за формулою
Qoр = k*(Qomax* ti - tоп no*nc*k1+Qчo* tiч - tоп *nч),
ti - t'o tiч - t'o

де ti – розрахункова температура внутрішнього повітря в промисловому будинку, оС; toп ­– середня температура опалювального періоду, оС; no – тривалість опалювального періоду, доб.; nc - тривалість роботи системи опалення за добу, год.; k1 – коефіцієнт, враховуючий кількість днів роботи системи опалення за тиждень, наприклад якщо цех працює 5 днів за тиждень, то k1 = 5/7; nч – тривалість часу, протягом якого система опалення працює в режимі чергового опалення,год; к – коефіцієнт переводу одиниць вимірювань; tчi - температура внутрішнього повітря при черговому опаленні, дорівнює 5 oС; Qчo – розраховується з рівняння (3.1) при ti = tчi.

Річна витрата теплоти на вентиляцію промислового будинку,ГДж, визначається за формулою:



Qvр = k *Qvmax* ti - tоп * no* nv* k1* k2 * k3 ,
ti - t'o

де ti – розрахункова температура внутрішнього повітря в промисловому будинку, оС; toп ­– середня температура опалювального периоду, оС; no – тривалість опалювального періоду, доб.; nv - тривалість роботи системи вентиляції за добу, год.; k2 – коефіцієнт, враховуючий нерівномірність роботи системи вентиляції за змінами; к3- коефіцієнт, враховуючий рециркуляцію, при відсутності даних приймається рівним 0,95; n - тривалість часу, протягом якого система вентиляції не працює; k – коефіцієнт переводу одиниць вимірювань;

Річна витрата теплоти на гаряче водопостачання для виробничих будівель дорівнює

Qphmax = Qhmax T3 nc ,

де nc – кількість робочих змін за рік.

 

    За укрупненими показниками річна витрата теплоти на виробництво промислової продукції дорівнює Qpm = qн П , де П – річний обєм виробництва промислової продукції; qн – нормативна кількість теплоти на виробництво одиниці промислової продукції, ГДж/од. Сумарна річна витрата теплоти дорівнює .   Графік витрат теплоти по тривалості опалювального періоду    
   
   
7. Нерухомі опори. Конструкції. Галузь використання.   За розрахунковими напруженнями визначають відстань від нерухомих опор до будь якого компенсатора, ця відстань називається, максимальною довжиною тертя, та позначається Lmax (L60). За значенням Lmax теплову мережу поділяють нерухомими опорами та розміщують компенсатори. Нерухомі опори поділяють на реальні та умовні. Рис. 7.1. Реальна нерухома опора при безканальному прокладанні. 1.Залізобетонна конструкція 2.Трубопровід 3.Косинки які приварюють до закладних елементів в залізобетоні.   Умовною опорою являється грунт в точці де діють рівні навантаження з двох сторін (рівнодіюча сила дорівнює нулю).   При надземному прокладанні використовують хомутові нерухомі опори. Рис. 7.2. Хомутова нерухома опора    
8. Системи теплопостачання промислових об’єктів. Переваги і недоліки. На промисловому підприємстві теплоту споживають на опалення, вентиляцію, кондиціонування повітря, гаряче водопостачання та для технологічних потреб. Системи теплопостачання промислових підприємств залежно від потужності та технологічних вимог споживачів теплоти використовують як теплоносій гарячу воду або пар різних параметрів. Класифікація систем теплопостачання промислових підприємств I Залежно від джерела теплоти: а) централізовані (від ТЕЦ або котельні), б) децентралізовані. II Залежно від теплоносія: а) водяні; б) парові. Переваги водяного теплоносія: - Більша акумулююча здатність; - Можливість транспортування на великі відстані; - Можливість якісного регулювання. Недоліки водяного теплоносія: - Значний гідростатичний тиск; - Значні витоки при аварії; - Додаткові затрати електроенергії на транспортування. Переваги пари, як теплоносія: - Розповсюдження пари за рахунок власного тиску; - Невеликі витрати при аварії. Недоліки пари, як теплоносія: - Складність регулювання температури на поверхні опалювальних приладів; - Постійний дренаж паропроводу; - Транспортування на відстань до 5км.; - Складність збору та повернення конденсату. III Залежно від системи збору та повернення конденсату: а) з поверненням конденсату; б) без повернення конденсату.         IV Залежно від типу баку збору конденсату системи поділяють на: а) системи з відкритим баком, який використовується при витраті конденсату до 10 т/год; б) системи з закритим баком. Преваги закритого баку збору конденсату: - Можливість використання вторинних енергоресурсів (ВЕР); - Зменшення втрат теплоти; - Поліпшення комфортних умов в приміщенні, де розташований бак. Недоліки системи з закритим баком збору конденсату: - Відкриті баки використовуються при витраті конденсату до 10 т/год та при відстані до джерела теплоти до 500 м. - Витрата конденсату з баку в приміщення та додаткові витрати теплоти; - Насичення конденсату киснем з повітря, в наслідок цього – збільшення корозії конденсатопроводів. V Залежно від регулювання: а) з ручним регулюванням; б) з автоматичним регулюванням. VI Залежно від тиску (для зовнішніх парових мереж): a) Низького тиску до 0,3 МПа; б) Середнього тиску 0,3...0,9 МПа; в) Підвищеного тиску 0,9...1,5 МПа; г) Високого тиску > 1,5 МПа. VII Залежно від призначення паропроводів: a) магістральні; б) внутріквартальні, які проходять по території промислового підприємства; в) внутріцехові. VIII Залежно від стану пари: а) з насиченою парою; б) з перегрітою парою. IX Залежно від кількості трубопроводів: а) однотрубні; б) двотрубні; в) багатотрубні.  
   
   
9. Особливості розробки монтажної схеми при безканаль-ному прокладанні теплових мереж. Розробка монтажної схеми на території промислового підприємства полягає у розміщенні по трасі нерухомих опор, компенсаторів та запірної арматури. Подаючий трубопровід на схемі розміщується з правого боку по руху води або пари від джерела теплоти, а зворотний з лівого. Трасу розбивають нерухомими опорами на компенсаційні ділянки. При підземному прокладанні трубопроводів з діаметром менше 100 мм застосовують П-подібні компенсатори, а для трубопроводів діаметром більше 100 мм сальникові компенсатори. Всі природні повороти траси теплової мережі під кутом менше 120° повинні бути використані для самокомпенсації температурних подовжень трубопроводів. Повороти траси під кутом більше ніж 120о закріплюють нерухомими опорами. На всіх відгалуженнях від магістралі та відгалуженнях до споживача необхідно встановити запірну арматуру. На трубопроводах d > 100 мм передбачають секційні засувки. У вищих точках трубопроводів необхідно розмістити пристрої для випуску повітря, а в нижніх – пристрої для спускання води або відводу пари. Послідовність побудови монтажної схеми: 1.Безмаштабно креслять конфігурацію ТМ. 2.Намічають ділянки природної компенсації. При цьому сума довжин плечей повинна бути не більш, ніж 60% відстані між нерухомими опорами для П-подібних компенсаторів 3. Встановлюють нерухомі опори на виході з джерела теплоти та на вході до споживачів, а також в точках врізки відгалужень. 4. Розставляють нерухомі опори на відстані не більше за максимально допустимі, використовуючи ділянки самокомпенсації. 5. Між кожними двома опорами встановлюють компенсатор. 5. Розміщюють запірну арматуру; 7. Номерують: - нерухомі опори: Н1, Н2; - кути повороту: УП-1, УП-2; - теплофікаційні камери: УТ-1, УТ-2. 8.На монтажній схемі також наносять ухили та пристрої для дренажу і випуску повітря.          
Рис. 9.1. безканальне прокладання тепло-вих мереж з Г-подібними компенсаторами Рис. 9.2. безканальна врізка відгалужень

 

10. Вибір системи теплопостачання промислового підприємства. Вибір джерела теплоти та теплоносія. Вибір системи теплопостачання здійснюється за результатами техніко – економічного обгрунтування. Теплове навантаження промислового підприємства складається з навантаження системи опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та технологічного навантаження. Навантаження системи опалення та вентиляції є сезонними, а навантаження системи гарячого водопостачання та технологічних об’єктів є цілорічними. Навантаження системи опалення, вентиляції та гарячого водопостачання складають орієнтовно 30% від загального теплового навантаження. Час використання сумарного теплового навантаження складає 3000 – 4000 годин за рік. Це пояснюється значною питомою вагою сезонного навантаження в технологічних процесах. При виборі теплоносія слід вибирати гарячу воду, якщо середня температура теплоносія у споживача дорівнює 100 - 110°С, якщо більша вибирати пар. При виборі системи теплопостачання промислових підприємств потрібно максимально намагатися використовувати ВЕР. Якщо промислове підприємство не допускає тимчасового відключення від системи теплопостачання у випадку аварій, тобто належать до першої категорії споживачів, потрібно передбачити резервне джерело теплоти. Як резервне джерело теплоти можна використовувати: - Індивідуальну резервну котельню; - Резервні теплові мережі від іншого джерела теплоти; - Електричну енергію. Вибір здійснюється враховуючи технологічні особливості роботи підприємства. Залежно від цього приймається кільцева або тупикова схема ТМ, та визначається необхідність побудови резервного джерела теплоти. Для теплопостачання промислових об’єктів використовують ТЕЦ та промислово-опалювальні котельні. Вибір джерела теплоти здійснюється на основі техніко-економічних розрахунків, у відповідності зі схемою теплопостачання промислової зони або міста. Важливим етапом є вибір палива. Потрібно намагатися вибирати тверде паливо. Вибір обладнання котельні або ТЕЦ здійснюється при розрахунку температури зовнішнього повітря на опалення з урахуванням власних потреб котельні (без резервного обладнання). При виборі обладнання промислової опалювальної котельні враховується, що при виході з ладу одного котла повинно забезпечуватися 100% технологічного навантаження, а сантехнічне навантаження постачається за при середній температурі найбільш холодного місяця. При виборі обладнання ТЕЦ при виході з ладу одного парогенератора повинні забезпечуватися 100% техн. Споживачів, сантехнічних – по ІІ режиму та допускається зменшення вироблення електроенергії на 10%.     11. Надземне прокладання теплових мереж на низьких опорах. На території промислового підприємства використовується надземне прокладання теплових мереж на високих та низьких опорах, та на кронштейнах по стінах будівль. Переваги надземного прокладання: - менша вартість земляних робіт; - покращення контролю за роботою теплових мереж та спрощення експлуатації; - відсутність впливу ґрунтових вод. Недоліки надземного прокладання: - необхідно врахувати вплив навколишнього середовища (вітру, снігу); - неестетичність. Прокладання теплових мереж на низьких залізобетонних опорах.   Рис. 11.1. Низька залізобетонна опора Трубопроводи теплових мереж прокладають на рухомих та нерухомих опорах під кожну з яких встановлюють залізобетонні опорні конструкції. Відстань від низу ізоляції трубопроводу до землі не менше 0,35 метра для двотрубної прокладки та 0,5 метра для трьох та більше трубопроводів. Існують конструкції рухомих та нерухомих опор для прокладання трубопроводів меншого діаметра по трубопроводах більшого діаметра. Висота низьких залізобетонних опор 0,5 – 2 м. Цей спосіб прокладки трубопроводів найдешевший.
   
   
12. Поздовжній профіль теплових мереж. Послідовність розробки. Перетинання теплових мереж з іншими інженерними комунікаціями та спорудами. Метою розробки поздовжнього профілю є визначення глибини прокладання теплової мережі відносно інших інженерних комунікацій. При прокладанні ТМ нормується відстань в просвіті між ТМ та іншими інженерними комунікаціями. ТМ повинні прокладатися з мінімальним ухилом 2‰ (проміля). Нижніх точках ТМ встановлюються дренажні пристрої які виводять в дренажні колодязі, в верхніх точках пристрої для випуску повітря. На профілі вказують: - поверхню землі проектну та натурну; - рівень грунтових вод; - перетнуті підземні і надземні комунікації і споруди, що впливають на прокладання запроектованих мереж; - канали, тунелі, камери, розміщення П-подібних компенсаторів, естакади та інші споруди і конструкції мереж. Трубопроводи в каналах та камерах не зображуються; - нерухомі опори. Під профілем розташовують таблицю встановленої форми для підземного або надземного прокладання. Відмітки мереж проставляють в характерних точках, місцях перетину з дорогами, інженерними комунікаціями і спорудами, що впливають на прокладання запроектованих мереж. Відмітки і довжини ділянок мереж вказують в метрах з двома десятковими знаками, а ухили в промілях. Мінімальні відстані від будівельних конструкцій при канальному прокладанні або від покриття ізоляції трубопроводів при безканальному прокладанні до споруд та інженерних комунікацій приведені в [12]. Рис.12.1. Визначення ухилу прокладення теплової мережі. Ухил визначяється в промілях за формулою: i - ухил; Δh - різниця відміток; l - відстань. При прокладанні в непрохідних каналах мінімальне заглиблення ТМ становить 0,7м, при безканальному – 0,4м (від верха конструкції до землі). При наявності дорожного покриття відстань до верху канала може становити 0,5м. Відстань до газопроводів, трубопроводів систем водопостачання і каналізації становить 0,2м, до кабелів зв’зку і електрокабелів – 0,5м.     13. Наземне прокладання теплової мережі на естакаді.   Покладання буває одноярусне та багатоярусне. На естакадах прокладають п’ять та більше трубопроводів. При прокладанні на естакадах потрібно здійснювати розрахунок рівномірного завантаження естакади з двох сторін. Цей спосіб найдорожчий.  
14. Паро-конденсатний баланс роботи промислових підприємств. Економія палива. Складемо паро-конденсатний баланс промислового підприємства Q1 = Q2 + Q3 + Q4 , де Q1 – кількість теплоти, яка подається на промислове підприємство та визначається за формулою: Q1 = D×i , де D – витрата пари; і – ентальпія пари.   - Q2 – кількість теплоти, яка корисно використовується на нагрівання технологічної сировини, визначають за формулою: Q2 = Gc×сc×tc , де Gc – кількість сировини; Cc – теплоємність сировини; tc – температура сировини, до якої треба нагріти сировину;   - Q3 – кількість теплоти, яка повертається з конденсатом на джерело теплоти; Q3 = Gk×сk×tk , де Gk – витрата конденсату; Ck – теплоємність конденсату; tk – температура конденсату.   - Q4 – тепловтрати. Ефективність використання теплоти характеризується коефіцієнтом ефективності використання, який визначають за формулою: .       15. Регулювання теплових потоків по сумарному навантаженню опалення та гарячого водопостачання в закритій водяній системі теплопостачання. В закритій системі теплопостачання підігрівачі гарячого водопостачання підключають по двоступінчастій паралельній схемі, а регулювання здійснюють за підвищеним температурним графіком. Задача розрахунку полягає у визначенні температури мережної води в подаючому і зворотному трубопроводі теплових мереж. При цьому методі регулювання витрата мережної води на абонентський ввід дорівнює витраті води на опалення. Як розрахунковий тепловий потік на ГВП приймають балансовий тепловий потік Qвh=1,2×Qhm, а як базовий графік температур – нормальний опалювальний графік. Температури води відповідно в подаючому та зворотному трубопроводі по підвищеному графіку дорівнюють: t1,П = t1,0 + d’’; t2,П = t2,0 - d; де d’’ , d – перепад температур мережної води відповідно в другому та першому ступені:         де t/ - температура водопровідної води після першого ступеню підігрівача, t/ = t//2,0-(5-10) °С; tс – температура водопровідної води в опалювальний період (tс= +5 °С); th - температура гарячої води в системі гарячого водопостачання, приймається +55°С; τ/1,0 – температура мережної води в подаючому трубопроводі перед елеватором або змішуючим насосом, при розрахунковій температурі зовнішнього повітря на опалення t/о, °С; τ/2,0 температура мережної води в зворотному трубопроводі після системи опалення, при розрахунковій температурі зовнішнього повітря на опалення t/о, °С;. В першому діапазоні (tHК ≥ tH ≥t//H)температури мережної води постійні і дорівнюють температурам в точці злому температурного графіка, яку приймають при тій же температурі зовнішнього повітря, що і для опалювального графіка.
   
   
16. Збір та повернення конденсату. Попутній дренаж. Повернення конденсату від споживачів до джерела теплоти є достатньо складним. Але повернення конденсату, якщо його очищення є ефективним забезпечує економію теплоти та зменшує об’єм хімводоочищення. В емульсійних конденсатопроводах рухається суміш пари та води. Температура суміші більше або дорівнює температурі скипання. На емульсійні конденсатопроводи, для відведення конденсату, встановлюють конденсатовідводники які неповинні пропускати пару. Рис. 4.1. схема збору та повернення конденсату 1 – Паропровід; 2 - Споживач пари; 3 - Емульсійний конденсатопровід в якому рухається суміш пари і води; 4 – Конденсатовідводник; 5 - Емульсійний конденсатопровід в якому на початковій ділянці рухається рідина за рахунок надлишкового тиску, а на кінцевій ділянці утворюється суміш пари та рідини за рахунок зменшення тиску та температури скипання; 6 - Бак збору конденсату; 7 - Конденсатний насос; 8 - Напірний конденсатопровід в якому рухається рідина а тиск створюємий насосом забезпечує її не скипання. При транспортуванні насиченої пари здійснюється попутній та пусковий дренаж конденсат який утворюється в паропроводі відводиться в конден-сатопровід відстань між дренажними пристроями залежить від параметрів пари, діаметру паропроводу, та ухилу (попутній ухил чи ухил проти руху пари). Потрібно намагатися об’єднувати попутній та пусковий дренаж. Пусковий дренаж – дренаж паропроводу під час першого пуску пари до прогрівання паропроводу     Рис. 5.1. Дренаж паропроводів насиченої пари 1. Паропровід 2. Карман в який стікає конденсат 3. Прочистка 4. Засувка 5. Зворотній клапан 6. Конденсатовідводник 7. В конденсатопровід.    
17. Використання ВЕР на промислових об’єктах. Економія палива. На промислових підприємствах після технологічних процесів залишається значна кількість вторинних енергоресурсів (ВЕР). Потрібно завжди намагатися використовувати вторинні енергоресурси якщо біля джерела виробництва вторинних енергоресурсів є споживач вторинних енергоресурсів, а також якщо використання вторинних енергоресурсів доцільно з техніко-економічних міркувань. Вторинні енергоресурси поділяють на: 1) високотемпературні 500 °С і більше 2) середньо температурні 100-500 °С 3) низькотемпературні до 100 °С Використання вторинних енергоресурсів (ВЕР) поліпшує тепловий баланс підприємства та збільшує ККД технологічної установки. При використанні ВЕР потрібно влаштувати техніко-економічний розрахунок. Установки використання ВЕР не повинні бути складними, та повинні мати невеликий строк окупності. Неможливо на 100% використати ВЕР, бо графіки тепловиробництва та теплоспоживання не можуть повністю співпадати. Потрібно намагатись використовувати ВЕР найближче до точки їх вирівнювання. Як вторинні енергоресурси можуть використовуватися: -теплота димових газів - теплота продуктів технічного виробництва - теплота м’ятої пари; - теплота конденсату.         18. Способи монтажа безканальних трубопроводів теплових мереж.   Перший спосіб.Холодне прокладання з Г-подібним компенсаторами. Використовується при прокладанні теплових мереж в нових житлових районах в основному від ЦТП до будівель. На безканальних трубопроводах встановлюють реальні та умовні нерухомі опори. Роль умовної нерухомої опори виконує ґрунт, що зменшує вартість прокладання. Для зменшення вартості прокладання також використовують безкамерну врізку відгалужень.  
Рис. 9.1. безканальне прокладання тепло-вих мереж з Г-подібними компенсаторами Рис. 9.2. безканальна врізка відгалужень

 

Другий спосіб. Прокладання з попереднім підігріванням.

Для збільшення відстані між нерухомими опорами використовують попереднє підігрівання безканальних трубопроводів. За допомогою води, пари або електричної енергії. Температура попереднього підігрівання визначається за формулою.

tпід= τmax+ tм

де τmax – максимальна температура теплоносія

tм – температура монтажу трубопроводів tм >10°С

 





Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 1344; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.004 сек.