Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Гідравлічний розрахунок напірних конденсатопроводів 2 страница




Читайте также:
  1. AeroBusines 1 страница
  2. AeroBusines 2 страница
  3. AeroBusines 3 страница
  4. Annotation 1 страница
  5. Annotation 10 страница
  6. Annotation 11 страница
  7. Annotation 12 страница
  8. Annotation 13 страница
  9. Annotation 14 страница
  10. Annotation 15 страница
  11. Annotation 2 страница
  12. Annotation 3 страница
Рис. 6.4. Струменневий термокомпресор.
1. гостра пара з тиском Р1 2. м’ята пара з тиском Р2 3. сопло 4. прийомна камера 5. камера змішування 6. дифузор 7. пара х тиском Р3  

 

Використання струменевого термокомпресора дозволяє збільшити тиск пари та зменшити затрати на паропровід (зменшити діаметр або не прокладати додатковий паропровід з тиском Р3.

Використання цих схем доцільно для незабрудненої м’ятої пари. Якщо пара забруднена потрібно встановлювати очищувач, що потребує додаткових коштів.

20. Компенсація температурних подовжень. П-подібні компенсатори. Компенсатори температурних подовжень при безканальному прокладанні.         Розрахунок П – подібного компенсатора:
   
   
21. Акумулювання теплоти на промислових об’єктах. На ПП використовуються парові, водяні та твердотільні акумулятори теплоти. Метою використання акумуляторів теплоти є зменшення пікових навантажень, та підвищення ефективності використання теплоти протягом робочої зміни. Твердотільні акумулятори теплоти використовують теплоту димових газів для нагрівання повітря. Як насадку в твердотільних акумуляторах використовують метали, які мають теплоємність більше ніж 1 кДж/(кг∙ºС), наприклад: керамічні. Існують акамулятори з рухомими та нерухомими насадками, які спочатку нагріваються димовими газами, а потім нагрівають повітря. Водяні акумулятори теплоти Водяні акумулятори теплоти – це найбільш ефективні акумулятори, бо вода має теплоємність 4,19 КДж/(кг∙ºС). Водяні акумулятори часто використовуються в системах ГВП, а також системах теплопостачання технологічних споживачів. Рис. 7.4. Схема підключення водяного акумулятора теплоти. Система працює в трьох режимах : 1. Котельня виробляє стільки гарячої води, скільки потрібно споживачу. 2. Котельня виробляє більше теплоти ніж потрібно споживачу. Надлишкова гаряча вода подається в бак акумулятор (в верхню частину баку), а охолоджена вода з нижньої частини баку через клапан за допомогою насосу подається в котел. 3. Котельня виробляє менше теплоти ніж потрібно споживачу. Охолоджена вода через клапан 7 подається в нижню частину баку, а гаряча вода з верхньої частини надходить до споживача. В водяних баках спостерігається значна стратифікація (розшарування).         Парові акумулятори теплоти. Парові акумулятори теплоти мають значну вартість та складну конструкцію. Пара в акумуляторах знаходиться в вигляді рідин – конденсується.   Рис. 7.5. Паровий акумулятор теплоти.   1. Пара яка надходить в бак акумулятор; 2. Бак акумулятор; 3. Пара яка виходить з бака акумулятора.
22. Компенсація температурних подовжень. Самокомпен-сація при безканальному прокладанні теплових мереж.    
   
   
23. Системи гарячого водопостачання промислових об’єктів. Розрахункові витрати теплоти та гарячої води. Рис. 8.1. Схема гарячого водопостачання з верхнім баком-акумулятором. Рис. 8.2. Схема гарячого водопостачання з нижнім баком-акумулятором 1 – подавальний та зворотній трубопровід теплової мережі 2 – підігрівач системи ГВП; 3 – бак акумулятор; 4 – система ГВП; 5 – циркуляційний трубопровід; 6 –циркуляційний насос; 7 – холодна вода з водопроводу; 8 – підвищувальний насос системи ГВП.     Рис. 8.3. Система гарячого водопостачання з безпосереднім нагрівання води пари Розрахункову витрату мережної води для визначення діаметрів труб в водяних теплових мережах при якісному регулюванні кількості теплоти визначають окремо для опалення, вентиляції і гарячого водопостачання.   1) На опалення:   2) На вентиляцію:   де t1.0¢,t2.0¢ - max температура мережної води в подавальному та зворотному трубопроводі.   3) На гаряче водопостачання:
24. Індивідуальний тепловий ввід промислового об’єкту з використанням насиченої пари на технологію.         25. Використання сонячної енергії для теплопостачання промислових об,єктів. Принцип розрахунку. Системи сонячного теплопостачання поділяють на пасивні та активні. Рис. 25.1. Пасивна гелео система опалення (стіна Тромба) Рис. 25.2. Активна гелео система гарячого водопостачання (двоконтурна з примусовою циркуляцією). Види колекторів сонячної енергії:
   
   
Рис. 25.4. Вакуумований геліоприймач. Вакуумований простір здійснюється для зменшення конвективних тепловтрат. Тому в вакуумному колекторі вода може нагріватися до 200°С і більше. Рис. 25.5. Фукусуючий геліоприймач В фокусуючих концентраторах досягається температура 400°С. Найбільш розповсюджені та найбільш дешеві плоскі колектори. Існують також слідкуючі системи сонячного теплопостачання, в яких колектор обертається за сонцем. В системах сонячного теплопостачання використовують акумулятори теплоти. Найбільш ефективні водяні акумулятори . Також використовують акумулятори фазового переходу. Це акумулятори які використовують теплоту фазового переходу різних матеріалів. В основному парафінові. В повітряних системах використовують твердотільні акумулятори теплоти: керамічні або галечні (морська галька). Акумулятори теплоти поділяються на добові, тижневі та сезонні. Розрахунок систем сонячного теплопостачання виконують за ВСН 52-86. Вихідні дані для розрахунку: теплові навантаження; інформація по надходженню сонячної радіації; інформація про температуру зовнішнього повітря. Метою розрахунку є визначання площі колектора сонячної енергії та об’єму баку аккумулятора.     26. Індивідуальний тепловий ввід промислового об,єкту з використанням перегрітої пари на технологію.    
27. Системи опалення промислових об’єктів. Використа-ння ВЕР, економія палива.         28. Редукційно-охолоджувальна установка. Баланс. Схема. Галузь використання. Рис. 28.1. Схема редукційно-охолоджувальної установки. 1. Перегріта пара Р1,t1,Dп1; 2. Редукційний клапан для зменшення тиску з Р1 до Р2; 3. Камера охолодження; 4. Форсунки для розбризкування води; 5. Холодна вода; 6. Пара з параметрами Р2,t2,Dо2; Тепловий баланс редукційно-охолоджувальної установки Складемо тепловий баланс редукційно-охолоджувальної установки: Q1=Q2+Q3 , де Q1 – кількість теплоти, яка вийшла з редукційно-охолоджувальної установки (РОУ); Q2 – кількість теплоти, яка надійшла в РОУ з перегрітою парою; Q3 – кількість теплоти, яка надійшла в установку з водою. Визначаємо складові теплового балансу: Q1 = Dо×i2, Q2 = Dп× i1, Q3 = Gx×с×tх, D0 = Dп+Gx, де D0 – витрата пари після РОУ; i2 – ентальпія пари після РОУ; Dп – витрата пари до змішування; i1 – ентальпія пари перед РОУ; с – теплоємність води; tх – температура води; Gx – витрата води. Визначаємо витрату холодної води для РОУ за формулою: ,
   
   
29. Використання ВЕР у вигляді теплоти конденсату. Схеми. Економія палива. Рис. 29.1. Схема використання теплоти конденсату для нагрівання води для системи гарячого водопостачання.   Кількість теплоти яку містить конденсат визначають за формулою: , де Qпр – кількість теплоти, яка проходить з прольотною парою; Qв – кількість теплоти, яка міститься в конденсаті, який знаходиться у вигляді води; Qвп – кількість теплоти пари вторинного скипання. Кількість теплоти, яка міститься в прольотній парі визначають за формулою: Qпр=Dпр*r , де Dпр – витрата прольотної пари; r – теплота пароутворення. Витрату прольотної пари визначають за формулою: Dпрпр*Gк , де Хпр – частка пари, яка проходить через конденсатовідводник (залежить від конструкції і температури). Gк – витрата конденсату.       Кількість теплоти, яка міститься в конденсаті, який знаходиться у вигляді води визначають за формулою: Qв=c*tк*Gк , де tк – температура конденсату; с – теплоємність води. Кількість теплоти, яка міститься в парі вторинного скипання визначають за формулою: Qвп=Dвп*rк , де Dвп – витрата пари вторинного скипання; rк – теплота пароутворення при тиску на кінці ділянки. Витрату пари вторинного скипання визначають за формулою: Dвп=X*Gк , де Х – частка конденсату, яка пер. в пару вторинного скипання. Вона залежить від тиску в кінці ділянки і густини. Таким чином кількість теплоти яку містить конденсат визначають за формулою: Qк = Gк*(r*Хпр+c*tк+Х*rк), Економія палива за рахунок використання теплоти ВЕР визначається за формулою: , де Qк – кількість теплоти яку ми отримуємо за рахунок використання ВЕР; h - ККД котельні яку ми використовуємо; Qрн – нижча теплота згоряння палива.  
30. Трасування теплових мереж по території промислового об’єкту. Генплан. Розміщення рухомих і нерухомих опор при надземному прокладанні. На території промислового підприємства використовується надземне прокладання теплових мереж на високих та низьких опорах, та на кронштейнах по стінах будівль. Переваги надземного прокладання: - менша вартість земляних робіт; - покращення контролю за роботою теплових мереж та спрощення експлуатації; - відсутність впливу ґрунтових вод. Недоліки надземного прокладання: - необхідно врахувати вплив навколишнього середовища (вітру, снігу); - неестетичність. Способи надземного прокладання. 1. Прокладання теплових мереж на низьких залізобетонних опорах. Трубопроводи теплових мереж прокладають на рухомих та нерухомих опорах під кожну з яких встановлюють залізобетонні опорні конструкції. Відстань від низу ізоляції трубопроводу до землі не менше 0,35 метра для двотрубної прокладки та 0,5 метра для трьох та більше трубопроводів. Існують конструкції рухомих та нерухомих опор для прокладання трубопроводів меншого діаметра по трубопроводах більшого діаметра. Висота низьких залізобетонних опор 0,5 – 2 м. Цей спосіб прокладки трубопроводів найдешевший. 2. На високих залізобетонних опорах. Висота високих залізобетонних опор 2 – 6 м. Використовують при прокладання через автомобільні та залізничні шляхи. 3. Прокладання на щоглах. При прокладанні на щоглах трубопроводи підвішуються на канатах (на вантах) які виконують роль рухомих опор. 4. Прокладання по стінам будівель. Цей спосіб є одним з найдешевших способів який потребує перевірки міцності будівельних конструкцій та розрахунку на опрокидування. 5. Прокладання на естакадах. Покладання буває одноярусне та багатоярусне. На естакадах прокладають п’ять та більше трубопроводів. При прокладанні на естакадах потрібно здійснювати розрахунок рівномірного завантаження естакади з двох сторін. Цей спосіб найдорожчий.     При надземному прокладанні використовують хомутові нерухомі опори. Рис. 5.4. Хомутова нерухома опора При прокладанні трубопроводів під мостами використовують підвісні рухомі опори. Рис. 5.5. Підвісна рухома опора Метою розрахунку підвісної рухомої опори є визначення довжини сталевого дроту який повинен забезпечувати рух трубопроводу при температурних подовженнях. Δl0=α·l·(τmax- tм), (5.2) де α – коефіцієнт температурного подовження матеріалу трубопроводу; l – відстань між рухомими опорами; τmax – максимальна температура теплоносія; tм – температура монтажу трубопроводу. Відстань між рухомими та нерухомими опорами залежить від температури та тиску теплоносія, діаметра трубопроводу та в деяких випадках від способу прокладання а також відстань можна визначити залежно від компенсуючої здатності компенсатора. Для стандартних компенсаторів відстань між рухомими та нерухомими опорами наведена в таблицях.
   
   
31. Використання ВЕР у вигляді теплоти димових газів. Рис. 31.1. Схема використання теплоти димових газів після киснево-конверторних печей. 1. Киснево-конверторна піч 2. Шахта для спалювання димових газів 3. Пальник 4. Пароперегрівач 5. Перший ступінь підігрівача 6. Другий ступінь підігріву 7. Паровий акумулятор 8. Турбіна для виробництва енергії 9. Конденсатор 10. Насос   Димовими газами можна підігрівати дуттьове повітря печі, живильну воду котла та сировину для печі. Для підігрівання живильної води використовують економайзери, які розміщуються у димоходах. Розрахунок економайзера здійснюється з метою визначення кількості трубок, кількості рядів з умови що швидкість димових газів повинна бути від 6 до 9 м/с. Температура води на вході в економайзер повинна бути на 20 °С вище за температуру точки роси, а на виході з економайзера на 20 °С нижче за температуру скипання при відповідному тиску.       Кількість теплоти, яка поглинається в економайзері визначають за формулою.  
Q=V(i''- i'+Δi) 100-q5

 



де V – витрата димових газів

i'', i' – ентальпія димових газів на вході та на виході з економайзера

Δi – збільшення ентальпії при проходженні економайзера

q5 – втрати теплоти.

Температуру води на виході з економайзера визначають за формулою:

 

tвих= tвх+ Q
с·G

 

де с – теплоємність води; G – витрата води; tвх – температура води на вході в економайзер

Для використання теплоти димових газів існують котли утилізатори які виробляють пару. Ентальпію пари на виході з котла визначають за формулою:

 

iвих= iвх+ Q
Dп

 

де Dп – витрата пари на виході з котла утилізатора; iвх – ентальпія води на вході в котел.

Використання теплоти димових газів після киснево-конверторних печей, димові гази які містять значну кількість СО

 

       
   
   
       
       
   
   
       
       
   
   
       
       
   
   
       
       
   
   
       
       
   
   
       
 

 





Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 433; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. AeroBusines 1 страница
  2. AeroBusines 2 страница
  3. AeroBusines 3 страница
  4. Annotation 1 страница
  5. Annotation 10 страница
  6. Annotation 11 страница
  7. Annotation 12 страница
  8. Annotation 13 страница
  9. Annotation 14 страница
  10. Annotation 15 страница
  11. Annotation 2 страница
  12. Annotation 3 страница




studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.163.210.170
Генерация страницы за: 0.021 сек.