Завдання для виконання. Тексти для транскрибування

Питання для вивчення

Тексти для транскрибування

Поле неначе додає широти й волі вашому душевному стану, ви немов зріднюєтесь з ним; так само зріднюєтеся з річкою – і раптом у собі відкриваєте щось таке ж пекуче, сумовито-вічне. А вже в лісі дух ваш підростає, величнішає. Але не скрізь однаково, поміж різних дерев буває по-різному. Серед густо посаджених вільх вам тривожно й незатишно, щось не дає вам спокою. Оглядаєтесь по боках, намагаєтесь запримітити щось, але ніде нічого, тільки похмурі кущі та тьмяні якісь закутки (Є. Гуцало).

На полях поміж дубами викосили траву: свіжіша ще лежить у покосах, а давнішу згорнули в копички. Повітря насичене тривким зів’ялим запахом, - цей запах згодом переслідуватиме тебе й зимою, нагадуючи про літо, й перед очима поставатимуть широкі галявини, а на них стоять дуби, які ще недавно ввійшли в свою зелену силу. Кожен немов стереже свою галявину, кожен немов неприступна фортеця (Є. Гуцало).

Ще ж наче й не одцвітати садкам завтра чи позавтра, бо яблуні лише збираються випустити цвіт на волю, а на землі вже біліє опалими пелюстками. І хоч криницю накривають дерев’яною накривкою, а проте у витягнутому відрі води плавають змарнілі, зводянілі пелюстинки, бо ж вишня стоїть над самою криницею. Ось ти сам нахилився – і з голови твоєї посіялось два чи три рухливих крилечка. Можна стежити, як смеркає небо, повітря, - й розквітлі дерева теж смеркають (Є.Гуцало).

Падав м’який сніжок, засипав чорну землю, усе сповивав своїм лагідним білим сяянням. Садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі й розпачливі, подобрішали, потеплішали. Село звеселіло, все навкруги немов помолодшало – глиниста в’язка дорога, хати з темними поглядами шибок, вітер помолодшав, люди. Й думки, ще вчора схожі своїми настроями на осінню сльоту, раптом побадьорішали, потекли швидко, заспівали – так мені було добре (Є. Гуцало).

Тема 4: «Слово як мовна одиниця»

1. Слово як основна одиниця мови, її співвідношення з іншими мовними одиницями.

2. Лексичне та граматичне значення слова.

3. Компонентний склад лексичного значення слова.

4. Структура полісемантичного слова.

5. Типи переносних значень: метафора, метонімія, синекдоха.

Завдання 1. За допомогою тлумачних словників з’ясуйте семантику поданих слів. Відокремте однозначні та багатозначні слова, представивши їх лексичні значення.

Спати, бром, вистава, хліб, янтар, конгрес, весна, русалка, блискуче, пустий, віза, загадка, хрумтіти, година, море, змія, асонанс, лад, знаменник, пиляти, віртуоз, реклама.

Завдання 2. Користуючись тлумачним словником, визначте та запишіть значення виділених слів, з’ясуйте, які з цих значень є прямими (первинними), а які вторинними (переносними).

Побачив горобчик, як інші пташки в теплих гніздечках сидять, почав він і собі придивлятись, як то гнізда будуються (Л. Українка). Як здумають селяни прощатись з старим гніздом, де, мовляв, і вилупився й вигодувався, зріс і посивів. Шкода їм стане рідної сторони (П. Мирний). Цар Горісчандра недавно з Сайвією одружився, красовицею з княжого гнізда (І. Франко). Він сів на призьбі, глянув на берег, де зеленіло гніздо верб (І.Н.-Левицький). Орлюк сидів у гнізді навідника й кричав у телефонну трубку (О. Довженко).

Крута гора ясно виступає на синьому небі і виразно видається серед рівної задніпрянської береговини (І.Н.-Левицький). З хати вибігла отаманова жінка, українська молодиця, вже не молода, але проворна, рівна й висока (І. Н.-Левицький). Рівна, сестро милая, нам доля з тобою (Л. Глібов). Тільки знай, у нас така установа: все, що не добув, на рівні частини паювати (П. Мирний). Зима в нас того року стала зразу, рівна, сніжна (М. Коцюбинський). Її спокійні, рівні слова не обманювали його (І. Франко). Нема нікого старшого, ми тут усі рівні (Г. Кв.-Основ’яненко). Всі вони мали велику шанобу до пана Адама за його рівний характер, солідність і гуманізм (М. Коцюбинський). Жінка його Марина Карповна принесла до його худоби не тільки частину своєї, рівну його частині, а ще й добрий жіночий розпорядок (П. Мирний).

Лампа в столовій гасилась, - усі розходились, і вечірнє життя починалось по окремих хатах… (М. Коцюбинський). Як же ми розійдемося, коли місточок узенький. (Г.Кв.-Основ’я-ненко). Не побрались, розійшлися, мов не нались (Т. Шевченко). Микола Васильович і Марія Павлівна розійшлись років через три після одруження (Л.Українка). Головнії два ватажки Половецького народу розійшлися в своїх планах (І. Франко). У хаті тепло: від печі йде дух, розходиться по всіх закутках (М. Коцюбинський). Жінки перегукувались через город, і гомін розходився на півсела (С. Васильченко). На другий день розійшлася чутка по всьому місту про ті хрестини (П. Мирний). Тут так уже стараюсь, щоб нічого лишнього не купувать, а все-таки гроші розходяться, як вода (Л.Українка).

Року 1890 І. Франко, вкупі з другими, засновує радикальну партію, стає на її чолі (М. Коцюбинський). Вони грали увертюру з «Норми» в чотири руки;…надто камінна гра була у пані княгині, що грала басову партію (Л. Українка). На низенькому ослончику… сидить Валя, коло нього дід Маркіян. Кінчають партію в шашки (С. Васильченко). Всі її близькі вважали його… відповідною для неї партією, і вона також не мала причини інакше дивитися на це діло (Н. Кобринська).

Завдання 3. Розподіліть слова на дві групи: мотивовані та немотивовані. У мотивованих лексемах визначте ознаку предмета, що покладена в основу його номінації.

Площа, битва, болото, лікарня, вершник, вечір, личити, літати, вогонь, вождь, гніздо, дружина, душа, норовистий, останній, порушувати, просвіта, сміття, рубець, собор, охайний, сотник, совість, сучасний, спросоння, перехрестя, узбіччя, променистий, сокира.

Завдання 4. Порівняйте лексичне значення слів однієї тематичної групи, зробивши компонентний аналіз їх семантики. Знайдіть інтегральні та диференційні семи.

Ліс, діброва, соснина, гай, пуща, бір;

Вареники, деруни, налисники, млинці, пельмені,

галушки, запіканка;

Пасовище, город, сіножать, сад, грядка;

Напій, молоко, розсіл, пиво, відвар, вода, сік, узвар, чай.

Завдання 5. З’ясуйте типи переносних значень (метафора, метонімія, синекдоха) виділених слів у поданих нижче реченнях.

Наострю слух твій, щоб, як оклинуся, ти чув мій голос, наче грім у хмар (І.Франко). Мугикаючи, іноді і пісню складу, і голоса до неї виведу, і слова підладнаю (М. Кропивницький). Я чоловік значний на селі і в громаді маю великий голос (С. Васильченко). На дзвіниці вдарили в дзвін, і тонкий гук задрижав і розлився на селі на всі долини (І. Н.-Левицький). Чув дзвін, та не знає, звідки він (Укр. присл.). Дніпро берег риє-риє, яворові корінь миє (Т. Шевченко). Вони (єзуїти) всьому злу корінь (П. Мирний). Слово «маятник», я думаю, можна так залишить, бо корінь сього слова український (Л.Українка). Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров’ю волю окропіте (Т. Шевченко). Щоб мене мій син, моя кров, та прив’язав налигачем? – сичала Кайдашиха (І. Н.-Левицький). На другому столі стояли інші Квіти: з паперу зроблені і шовком перевиті (Л. Глібов). Прихильне писарча нищечком дало йому копію з паперу, що волость послала начальникові про його (Б. Грінченко). Про се подам звістку хіба восени, коли перегляну свої папери дома та побачу, що там є (М. Коцюбинський). Улас осміхнувся та й ухопив, жартуючи, лебедицю за крило й висмикнув одне найбільше перо (І. Н.-Левицький). Я такий прихильник Вашого таланту, так люблю перо Ваше, що вже бодай для того варто щось мені надіслати (М.Коцюбинський). Чи догадаються тільки насмажити на вечерю молодих печеричок, так, як він любить: ціленькі облити сметаною добре і оживити зеленим перем цибульки… (М. Коцюбинський). Розсердився Ентелл і роз’ярився, аж піну з рота попустив (І. Котляревський). Що ж у мене є? Гола душа, та дрантям покрите тіло, та отих двоє ненажерливих ротів (П. Мирний). Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже (П. Мирний). Возвеличу Малих отих рабов німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово (Т. Шевченко). Груші були здорові, як кулаки, та солодкі, як мед (І. Н.-Левицький). Обідали у Княжевичів… Обід: борщ з кашею, голубці, курчата й солодке (М. Коцюбинський). Пізно вона вернулась в покої й пішла в свою кімнатку, ховаючись од людей з своїми думами, з своїми солодкими потайними мріями (І. Н.-Левицький). Давнє дозвілля, солодке життя довелося забути і в не привичній руці зброю належну піднять (М. Зеров). – Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (Укр. присл.). Корчма гула від голосів… Кожний стіл, кожна група живе своїм життям (Г. Хоткевич). Прохали мене найняти у них дві хати й стіл (М. Коцюбинський). Другого дня мені трапилось грати на сцені (Л.Українка). Якщо будуть ставить драму, то я думаю внести одну поправку: чи не краще випустити зовсім сцену Люби з Крицьким в першому акті? (Л.Українка). Вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський). У руках рушниця із штиком – виходить, солдат, а в мене таких штиків з декілька тисяч (Г. Хоткевич). Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, із школи поспішав до батька ночувати (Є. Гребінка). Раїса сіла на лавку під школою і чекала сторожку (М. Коцюбинський). - Ти мені школу розігнала! – І добре зробила! – обізвалась Соломія (І. Н.-Левицький).

Завдання 6. Знайдіть слова, семантика яких зазнала трансформації метафоричного типу. З’ясуйте, за якою ознакою здійснилося це перенесення.

Я якось не зрозумів того місця, де Ви пишете, що не можете порозумітися з Мирним в справі видання його повісті (М.Коцюбинський). В садах кохалися, цвіли, неначе лілії, дівчата (Т. Шевченко). Вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одно з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами (И.Самійленко). Сю перлину не ти, а я відкрив уперше (Л. Українка). Я, пливучи сюди, багато думав, то був великий океан думок…(Л.Українка).Тепер ніхто вже не знімав гострих, пекучих питань, як першого дня, коли Кирило приїхав на дачу (М.Коцюбинський). Тітки та дядини силкувались направляти її на добру путь (І. Н.-Левицький). В тім гаю, у тій хатині, у раю, я бачив пекло… Там неволя, робота тяжкая, ніколи і помолитись не дають (Т. Шевченко). Він хотів вилаяти Скрекотня останніми словами, змішати його з болотом (Г. Косинка). Хто щиро поважа родину, свій рідний край, тому не всюди рай: чужина в’ялить, як билину (Л. Глібов). Коло самого Канева Дніпро протікає двома рукавами; якраз так, як коло Києва (І. Н.-Левицький). Ніч темна, погода сира – одбива всяку хіть (П. Мирний). Нащадок Посейдонів, він знав вогонь, а ці – сире і свіже рвуть (М. Зеров). Марина так розписувала їй свого чоловіка, що Христі здавалося, от-от двері розчиняться і ввіде він у хату, світячи своїми божевільними очима (П. Мирний)..Отак німота запалила Велику хату. І сім’ю, сім’ю слав’ян роз’єдинила і тихо, тихо упустила усобищ лютую змію (І. Н.-Левицький). Якась собака винишпорила, що в листі друковане, і мене кличуть на почту, щоб одкрити при мені листи (М. Коцюбинський).). Її очі засяяли; личко спалахнуло рум’янцем (М. Вовчок). Усе лякало нас: трава, що тихо майоріла, і гаю дальнього стіна (Л. Українка). Находить велика пошесть, страшна чума (єзуїти), котра може змести нас з лиця землі (І. Франко). Кожний пишався не тією правдою, про яку говорили уста, а тільки гласом своїх власних речей, легкою течією своєї мови (В. Самійленко). Як говорила мама, то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава… - холодом несло від її ласкавої річі (П.Мирний). У нас єсть закон дідівський – не ми його поставляли, не нам і ламать його (С. Васильченко). На далеких вершках Карпат блискотіли ще здорові снігові шапки, мов іскристі діамантові корони (І. Франко). І поезія, і звуки, і образи – все зрушувало, все розкривало схований гарячий смисл (Г. Хоткевич).

Завдання 7. Користуючись етимологічним словником, визначте, які зміни відбулися у лексичному значенні слів (розширення, звуження, переосмислення, спеціалізація, розвиток певної конотації).

Весілля, пиво, форум, кімната, роль, карантин, чорнила, столяр, стріляти.

Дата добавления: 2015-05-31