Правове регулювання, поняття та види банківських операцій

Банківське об'єднання створюється за попередньою згодою Національного банку України та підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

Запроваджено мораторій на розподіл чистого прибутку проблемних банків, а також ті, які знаходяться під тимчасовою адміністрацією банку. (ст..4 Закону Про першочергові заходи

Комерційні банки (термін: у ст.10).

Державні підприємства не можуть бути учасниками комерційних банків, створених до набуття чинності вказаним Декретом. При цьому правонаступниками державних підприємств стосовно комерційних банків, створених за їхньою участю, є Міністерство фінансів України (щодо підприємств, які перебувають у загальнодержавній власності) та відповідні органи, уповноважені управляти державним майном (щодо інших державних підприємств).()

Держава як власник акцій банків:

n Держава в особі Міністерства фінансів України може брати участь у формуванні та/або збільшенні статутних капіталів банків(капіталізації банків)шляхом придбання акцій первинної емісії (часток у статутному капіталі) банку чи акцій додаткової емісії (додаткових вкладів) банків в обмін на державні облігації Українита/або придбання зазначених акцій за кошти Державного бюджету України (ст. 2 Закону«Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи…»).

n Управління корпоративними правами держави у статутних капіталах банків, що набуті відповідно до Закону Про першочергові заходи, здійснюється Міністерством фінансів України;

n Рішення про продаж корпоративних прав держави у статутних капіталах банків, що находяться в управлінні Міністерства фінансів України, приймає Кабінет Міністрів України відповідно до чинного законодавства. Кошти від їх продажу зараховуються до Державного бюджету України.

Об’єднання банків: (ст.9 Закону Про банки)

- банківські об’єднання:

n Банківська корпорація (ст.10 Закону Про банки ):;

n Банківська холдингова група (ст..11 Закону про банки);

Постанова Правління Національного банку України „Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банківських об'єднань” № 377 від 31.08.2001 р.

n Фінансова холдингова група (ст. 12 Закону про банки): складається переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою (фінансові об’єднання)

Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України (ст.9 Закону про банки)

73. Проблеми правового регулювання формування грошових фондів банків.

Стаття 30. Структура регулятивного капіталу банку { Назва статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3024-VI (3024-17) від 15.02.2011 } Регулятивний капітал банку включає: { Абзац перший частини
першої статті 30 в редакції Закону N 3024-VI (3024-17) від
15.02.2011 } 1) основний капітал; 2) додатковий капітал. Основний капітал банку включає статутний капітал і розкриті
резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого
прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів
у статутний капітал, загальний фонд покриття ризиків, що
створюється під невизначений ризик при проведенні банківських
операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних
активів. Розкриті резерви включають і інші фонди такої самої
якості, які повинні відповідати таким критеріям: { Абзац перший
частини другої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3024-VI (3024-17) від 15.02.2011 } 1) відрахування до фондів мають здійснюватися з прибутку
після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого
на всі потенційні податкові зобов'язання; 2) фонди і рух коштів до них та з них повинні окремо
розкриватись у опублікованих звітах банку; 3) фонди повинні бути у розпорядженні банку для покриття
збитків з метою необмеженого і негайного використання у разі появи
збитків; 4) збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондів, а
повинні проводитися через рахунок прибутків і збитків. За умови затвердження Національним банком України додатковий
капітал може включати: 1) нерозкриті резерви (крім того факту, що такі резерви не
відображаються в опублікованому балансі банку, вони повинні мати
такі самі якість і природу, як і розкритий капітальний резерв); 2) резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована
вартість "прихованих" резервів переоцінки в результаті
довгострокового перебування у власності цінних паперів,
відображених у балансі за історичною вартістю їх придбання); 3) гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, які
повинні відповідати таким критеріям: вони є незабезпеченими банком, субординованими і повністю
сплаченими; { Абзац другий пункту 3 частини третьої статті 30 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI (3024-17) від
15.02.2011 } вони не можуть бути погашені за ініціативою власника; вони можуть вільно брати участь у покритті збитків без
пред'явлення банку вимоги про припинення торгових операцій; вони дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо
сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє здійснити
такі виплати; 4) субординований борг (звичайні незабезпечені банком боргові
капітальні інструменти, які за умовою договору не можуть бути
забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи
ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх
інших кредиторів). При цьому сума субординованого боргу,
включеного у капітал, щорічно зменшується на 20 відсотків її
первинного розміру протягом п'яти останніх років дії договору. У разі якщо субординований борг наданий в іноземній валюті
першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку
України, він враховується при розрахунку капіталу за офіційним
валютним (обмінним) курсом Національного банку України,
встановленим на звітну дату. { Пункт 4 частини третьої статті 30
доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1533-VI (1533-17)
від 23.06.2009 } { Пункт 4 частини третьої статті 30 із змінами, внесеними згідно
із Законами N 1617-VI (1617-17) від 24.07.2009, N 3024-VI
(3024-17) від 15.02.2011 } Національний банк України має право визначати своєю
постановою інші складові додаткового капіталу, а також умови та
порядок його формування. { Частина четверта статті 30 в редакції Закону N 1617-VI
(1617-17) від 24.07.2009 } Додатковий капітал не може бути більш як 100 відсотків
основного капіталу. { Частина статті 30 в редакції Закону N 1617-VI (1617-17) від
24.07.2009 } Стаття 31. Розмір статутного капіталу на момент державної
реєстрації юридичної особи, яка має намір
здійснювати банківську діяльність Мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної
реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську
діяльність, не може бути меншим 120 мільйонів гривень. Національний банк України має право встановлювати для окремих
юридичних осіб, які мають намір здійснювати банківську діяльність,
залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний розмір
статутного капіталу на момент їх державної реєстрації, але не
нижче розміру, передбаченого цією статтею { Стаття 31 із змінами, внесеними згідно із Законами N 133-V
(133-16) від 14.09.2006, N 1533-VI (1533-17) від 23.06.2009; в
редакції Закону N 3024-VI (3024-17) від 15.02.2011 } Стаття 32. Порядок формування статутного капіталу банку Статутний капітал банку формується відповідно до вимог цього
Закону, законодавства України та установчих документів банку. Формування та капіталізація банку здійснюються шляхом
грошових внесків, крім випадків, передбачених Законом України "Про
першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам
фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів
України" (639-17) протягом строку його дії. Грошові внески для
формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти
України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - в іноземній вільно
конвертованій валюті або у гривнях. { Частина друга статті 32 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 639-VI (639-17) від
31.10.2008 - зміни діють до 1 січня 2012 року згідно із Законом
N 2856-VI (2856-17) від 23.12.2010 } Статутний капітал банку не повинен формуватися з
непідтверджених джерел. Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську
діяльність, до отримання банківської ліцензії та внесення
відомостей про неї до Державного реєстру банків має право
витрачати кошти, що вносяться засновниками для формування її
статутного капіталу, виключно з метою підготовки до здійснення нею
банківської діяльності. { Частина четверта статті 32 в редакції Закону N 3024-VI
(3024-17) від 15.02.2011 } Банк не має права без згоди Національного банку України
зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче мінімально
встановленого рівня. Регулятивний капітал банку не може бути
меншим за статутний капітал. Ця вимога не поширюється на
новостворений банк протягом одного року з дня отримання ним
банківської ліцензії. { Частина п'ята статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 133-V (133-16) від 14.09.2006, N 3024-VI (3024-17) від
15.02.2011 }

Забороняється використовувати для формування капіталу банку
бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення.

Банківські операції (ст. 339 ГКУ)

n Фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції.

n Перелік банківських операцій визначається законом про банки і банківську діяльність.

n Банківські операції провадяться в порядку, встановленому Національним банком України.

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції (ст. 47 Закону про банки):

n Базові, виключно банківські операції (інші юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами 2-3 частини першої цієї статті, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій,)

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

n Інші операції банків (інші юридичні особи мають право здійснювати ці операції та угоди, у порядку, визначеному законами України):

1) операції з валютними цінностями;

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

n Додаткові банківські операції ( банки мають право їх здійснювати за умови отримання письмового дозволу Національного банку України):

n 1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

n 2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

n 3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

n 4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

n з інструментами грошового ринку;

n з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

n з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

n 5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

n 6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Особливості:

n Національний банк України має право встановити спеціальні вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, стосовно певного виду діяльності, передбаченого у цій статті.

n Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях

Принципи:

n Обмеження, встановлені Законом про банки для операцій банку з пов'язаними особами, не поширюються на операції кооперативного банку (ст..9);

n Вимоги Національного банку України щодо надання банківській корпорації ліцензій на виконання окремих операцій встановлюються на рівні загальних вимог для комерційних банків виходячи з розміру консолідованого капіталу (ст. 10);

n Банки, що увійшли до банківської корпорації, передають корпорації повноваження на здійснення окремих операцій та забезпечують централізацію виконання окремих функцій.

n Національний банк України може відкликати банківську ліцензію виключно у випадку, якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії (ст. 20);

Обмеження щодо діяльності банків (ст. 48)

n Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

n Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.

n Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:
1) приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;
2) майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;
3) майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього.

n Інвестування:

n Банки здійснюють прямі інвестиції та операції з цінними паперами відповідно до законодавства України про цінні папери, інвестиційну діяльність та згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України.

n Банки (не інвестиційної спеціалізації) мають право здійснювати інвестиції лише на підставі письмового дозволу Національного банку України, який надається згідно з правилами, встановленими статтею 47 цього Закону.

n Банк має право здійснити інвестицію без письмового дозволу Національного банку України у разі, якщо:
1) інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5 відсотків регулятивного капіталу банку;
2) юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно діяльність з надання фінансових послуг;
3) регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам для інвестицій, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

n Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу, статутом яких передбачена повна відповідальність його власників.

n Пряма чи опосередкована участь банку у капіталі будь-якого підприємства, установи не повинна перевищувати 15 відсотків капіталу банку. Сукупні інвестиції банку не повинні перевищувати 60 відсотків розміру капіталу банку.

n Це обмеження не застосовується у разі, якщо:

1) акції та інші цінні папери, придбані банком у зв'язку з реалізацією права заставодержателя і банк не утримує їх більше одного року;

2) банком з метою створення фінансової холдингової групи придбані акції, емітентом яких є інший банк;

3) цінні папери знаходяться у власності банку не більше одного року, який отримав їх у результаті андеррайтингу.

4) акції та інші цінні папери придбані банком за рахунок та від імені своїх клієнтів.

Угоди з пов'язаними з банком особами (ст. 52)

n Угоди, що здійснюються з пов'язаними з банком особами не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Угоди, укладені банком із пов'язаними особами на умовах, сприятливіших за звичайні, визнаються судом недійсними з моменту їх укладення.

n Пов'язаними особами є:
1) керівники банку;
2) власники істотної участі в банку;
3) близькі родичі, чоловік, жінка, діти, батьки будь-якої особи, що зазначені в пунктах 1 і 2;
4) афілійовані особи банку, керівники і власники істотної участі в афілійованих особах, а також їх близькі родичі.

n Більш сприятливими умовами визначаються:
1) прийняття меншого забезпечення виконання зобов'язань, ніж вимагається від інших клієнтів;
2) придбання у пов'язаної особи майна низької якості чи за завищеною ціною;
3) здійснення інвестиції в цінні папери пов'язаної особи, яку банк не здійснив би в інше підприємство;
4) оплата товарів та послуг пов'язаної особи за цінами вищими, ніж звичайні або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані.

n Банк може укладати угоди з пов'язаними особами, які передбачають нарахування відсотків та комісійних на здійснення банківських операцій, які менші звичайних, та нарахування відсотків за вкладами і депозитами, які більші звичайних, у разі, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового розвитку банку.

n Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для: погашення цією особою будь-яких зобов'язань перед пов'язаною особою банку; придбання активів пов'язаної особи банку; придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов'язаною особою банку, за винятком продукції, що виробляється цією особою.

Дата добавления: 2015-05-26