Сокиринський парк

КАЧАНІВСЬКИЙ ПАРК

В сер. XVIII ст. в с. Качанівці Ічнянського р-ну на Чернігівщині поміщик-меценат Тарнавський побудував палац і парк. Тут неодноразово гостювали В. Штернберг та Т.Г. Шевченко, М. Глінка. У 70-х роках маєток перейшов до Румянцева-Задунайського. Тоді ж почались основні роботи по забудові та благоустрою території. Роботи проводились під керівництвом арх. М. Мосципанова та його учня В. Баженова. Загальна площа парку становить тепер 542 га. під ставками

Центральна частина парку, прилегла до палацу та інших споруд, побудована в регулярному стилі, з прямими алеями й дорогами та великим квітниковим партером, влаштованим перед фасадом палацу. Поза будівлями територія спланована у пейзажному стилі з системою звивистих доріг і стежок, що поступово губляться в густих насадженнях. Величезний масив парку оточений системою з 12 ставків. Палац являє собою закінчений тип поміщицького будинку з курдонером, який утворює два флігелі, що симетрично прилягають до головного корпусу літерою “П”. Внутрішнє планування палацу розв'язано у вигляді парадної анфілади. В архітектурі палацу загальні прийоми класицизму поєднано з деякими елементами бароко, зокрема в трактуванні фронтону центрального портика і деталях фасадів.

Ще однією садибою з старовинним парком на Чернігівщині є садиба Ламсдорф-Галагана в с. Сокиринцях Срібнянського р-ну, зведена у 1824-31 рр. за проектом арх. П. Дубровського та садового майстра В. Бідерсфельда Садиба с характерним прикладом ампірного стилю, де немає крикливих ефектів, але вся композиція підпорядкована зв'язку архітектури з природою, виявленню її цінних естетичних якостей. Загальна площа парку становить 58га., з них 10 га. займають ставки.

У палаці - житлові і службові кімнати, великий бальний зал, вітальня і інші приміщення, більшість яких сполучалась за принципом анфілади. Головний фасад палацу ефектно вирішений у вигляди восьмиколонного портика, поставленого на аркаду. Велика центральна баня класичних форм створює чіткий силует споруди. Вона не зумовлена внутрішнім плануванням, але з естетичних міркувань покликана підкреслити основну вісь композиції архітектурного об'єму. Другий парковий фасад трактовано інтимніше - він має трохи менший шестиколонний, іонічний, як і на протилежному фасаді, портик. Оригінальне розв’язано вхід до парку безпосередньо з кімнат другого поверху, звідки зроблено пандус, який розширюється донизу й плавно сполучається з парковим оточенням. Дві мармурові скульптури, встановлені в к. XIX ст. біля пандусу, і чавунні декор. вази сприяють поєднанню споруди з зеленню парку. Палац і з'єднанні з ним критими переходами флігелі створюють гармонійний, єдиний за своєю симетричною композицією ансамбль.

Планувальна вісь центральної частини парку - видовжена галявина-партер, в композиції якої використаний прийом створення багатопланового пейзажу, що візуально збільшує глибину паркового простору. На протилежному березі ставка вона замикається лісовим масивом. Парк наповнений різноманітними спорудами: восьмиколонною класицистичною ротондою, розмішеною на підвищенні, неоготичним з трьома прольотами мостом, що поєднує схили глибокого яру. Зараз палац відреставрований.

Дата добавления: 2015-05-26