Алупкінський парк

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ ПАРК

Видатним твором садово-паркового мистецтва став закладений у 1834 р., також на Чернігівщині парк у с. Тростянець Іваницького р-ну на території 350 га. Він був заснований в пустельній степовій рівнині І.М.Скоропадським - колекціонером, що дуже любився на рослинах. Будівництво почалось;зі спорудження греблі, дамби та штучних ставків площею більше 10 га. Одночасно за межами парку було створено захисні гаї, що давало можливість створити поступовий перехід від степового до паркового ландшафту. Парк формувався впродовж усього 1 ст. В 40-х роках тут розбиваються основні алеї, поляни та масиви (основу їх складали місцеві породи). Екзотичні рослини використовувались у парку як пейзажні акценти. Насипають і заліснюють штучні гори, висотою 30 м. - Швейцарські гори. Це й складає унікальність Тростянця. Одноманітна місцевість завдяки її пластичній обробці перетворилась на мальовничий гірський ландшафт.

Другою характерною і оригінальною особливістю парку є його чудова флора, особливо багато представлена хвойними, а також листяними породами, завезеними сюди з різних кліматичних зон світу.

Досить характерною рисою Тростянця є майже повна відсутність у ньому різноманітних садових прикрас. Серед них с лише " Колона смутку " - данина парковій моді та скіфські баби - символ степових просторів. Просторове розміщення рослин в поєднанні з мальовничими полянами, лужками і спокійним водяним плесом озер виконане на стільки вдало і високо художньо, що парк створює враження величного, грандіозного творіння мистецтва.

У формуванні пейзажів парку приймали участь садівники з місцевих селян - І. Янік, І. Круподеря, С. Ткачун, та інші. За своєю художньою закінченістю і оригінальним рішенням ряду композиційно-просторових завдань Тростянецький парк перевершує багато відомих зарубіжних парків. Щодо зібраних тут дендрологічних колекцій, той зараз парк є одним з кращих на Україні.

Серед споруд садибного будівництва Криму п. п. XIX ст., безперечно, виділяється маєток графа Воронцова в Алупці. В його величезному палаці поєднуються готичні й "азіатські" особливості романтизму. Резиденція цього високо поставленого урядовця була розрахована на прийом царської родини та інших знатних гостей. Палац складається з кількох корпусів, у яких 150 кімнат. До проектування і будівництва палацу було запрошено анг. арх. Е. Блора та В. Гуна. Стіни будівель зводили з чудового міцного зеленаво-сірого діориту, що добувався з місцевих копалень. Висока якість робіт і витончена художня майстерність виконання арх. форм ставлять цю споруду в ряд визначних творів архітектури.

Головний під'їзд до палацу з боку Симеїзу вирішено як фрагмент середньовічного замку з суворими вежами, зубчастими стінами, з контрфорсами, вікнами-бійницями й вузеньким проїздом, що веде до парадного двору. А тут стримана арх. прелюдія змінюється чудовою панорамою, основу якої складають центр, корпус палацу, годинникова вежа і східний флігель. Невеличка гарна стіна зовсім не схожа на фортечну. За нею видніється парк, мальовничий краєвид Алупки й величний силует гори Ай-Петрі. Північний фасад вирішено у стилі Тюдорів, в якому сполучаються елементи готики й Ренесансу.

Дуже своєрідний за формами південний фасад, який добре видно з моря. Він являє собою прямокутник з двома легкими вежами на краях і великою нішею з головним входом посередині, до якої ведуть широкі мармурові сходи з фігурами левів. Східний характер архітектури фасаду підкреслюється ліпним орнаментом, легкими балконами, майоліковими оздобами і навіть традиційними арабськими написами.

Палацовий комплекс сполучається з парком, що займає 40 га. У північній частині він органічно зливається з гірським скелястим ландшафтом, що мас вигляд "хаосу" - безладно розкиданих величезних кам'яних брил.

Вся верхня частина парку організована у природному стилі з великими галявинами, вкритими соковитим зеленим газоном, звивистими доріжками і стежками, містками, штучними водоймами у вигляді невеликих озерець та водоспадів. На фоні газону групами чи поодиноко, рідше цілими гайками, вкраплені різні види сосни з розлогими кронами, кремезні могутні чинари, вузько конічні секвої тощо.

Південна приморська частина парку з терасами, оздоблена кам'яними підпірними стінами, скульптурними елементами, вазами, фонтанами, басейнами та ін. На морському березі споруджено затишну пристань, окремі елементи якої виконані у класичному стилі.

Перед південним і західним фасадом палацу розташована регулярна частина парку, насичена партерною зеленню, квітниками, бордюрами і скульптурою.

З малих арх. форм на території парку знаходяться: павільйон з діабазу з цибулястим завершенням, побудований у 1848р. арх. В.Гуном та 3-струменевий фонтан " Трільбі " (1849р.) у Верхньому парку. На терасах Нижнього парку: на першій - два партери з фонтанами і низькими мармуровими вазами. Друга тераса містить фонтани і басейни. З третьою вона з'єднується підковоподібними сходами з фонтаном поміж ними.

Дата добавления: 2015-05-26