Внутрігалузева та міжгалузева конкуренція. Досконала і недосконала конкуренція

З переходом до ринку в Україні, зокрема у зв'язку з приватизацією, колишній директорат деяких підприємств почав отримувати доходи, що в десятки і сотні разів перевищували зарплату робітників, спеціалістів на підпорядкованих їм підприємствах. Узурпувавши право розпоряджатися доходами підприємств, їхні адміністрації перетворилися, по суті, у закриті анклави, куди потрапити "простому" службовцю підприємства, навіть такому, який має високі професійні якості, стало неможливим. Таким чином, посилення диференціації трудових доходів, а також доходів від власності не супроводжується оптимальні/їм внутріорганізаційним рухом персоналу.

Відмінності в рівнях зарплати є одним з могутніх регуляторів внутрігалузевої, міжгалузевої мобільності кадрів. В умовах недосконалої внутрігалузевої конкуренції на ринку готової продукції підприємства, що функціонують в одній галузі і випускають однакову продукцію, мають різну рентабельність, отже, і неоднакові можливості оплачувати працю своїх працівників. Недосконала міжгалузева конкуренція на ринках готової продукції з притаманними їй атрибутами (бар'єрами на шляху міжгалузевого переливу капіталу, насамперед) також зумовлює різну норму прибутку, але вже на підприємствах, що належать до різних галузей. Частина прибутку високорентабельних галузей може направлятися на додаткову оплату праці.

Можливість підприємств мати прибуток, що перевищує середньогалузевий рівень, а також рівень, який склався між галузями, у перехідній до ринку економіці України зумовлюється, насамперед, відмінностями в ціновій еластичності попиту на продукцію та послуги різних підприємств. Певне значення мають також існування офіційних бар'єрів на шляху входження підприємців у галузь, вид діяльності, а також податкові пільги, неофіційні побори.

Тісний зв’язок з приватною власністю має свобода підприємництва і вибору. Капіталізм покладає на свої складові одиниці — підприємства та домогосподарства — відповідальність за ухвалення певних рішень, які враховуються і стають економічно ефективними, пройшовши через сито вільних ринків.

Свобода підприємництва означає, що за капіталізму вільної конкуренції приватні підприємства можуть вільно купувати ресурси (робочу силу, засоби виробництва, землю), організовувати із цих ресурсів процес виробництва товарів або послуг за власним вибором і продавати цей товар теж за власним вибором.

За конкурентного капіталізму немає жодних штучних перешкод або обмежень, установлених державою чи іншими виробниками або групою осіб. Свобода вибору означає, що власники матеріальних ресурсів і грошей можуть на свій розсуд використовувати або реалізовувати свої ресурси. Це також означає, що носії робочої сили — робітники, інженери, менеджери та ін. — вільні займатися будь-яким видом праці, на який вони спроможні, пропонувати свою робочу силу на будь-якому ринку праці.

Вільна (досконала) конкуренція — такий вид змагання економічних суб’єктів, за якого кожен з виробників, яких багато, не може впливати на ринкову ціну, а додатковий дохід, отриманий від кожної додаткової одиниці, є ринковою ціною.

За системи вільної конкуренції свобода вибору, що реалізується у формі прагнення кожного отримувати грошовий дохід, є основою конкуренції як основної риси капіталізму. Вільна конкуренція означає: наявність на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців кожного конкретного продукту або ресурсу; відсутність будь-якого контролю над цінами; свободу для покупців і продавців виступати на тих або інших ринках чи залишати їх; широке розпорошення економічної влади, що є необхідною умовою вільної конкуренції, регулювання використання цієї влади і обмеження можливості зловживання нею; встановлення для покупців і продавців обмеження стосовно реалізації особистого інтересу.

Вільна конкуренція є невід’ємним атрибутом капіталізму вільної конкуренції, яка розглядається як теоретична модель. У реальних умовах, як показав історичний досвід розвитку капіталізму вільної конкуренції, на ринку праці діяв і інший вид конкуренції — недосконала конкуренція у формі монопсонії. Таким чином, капіталізм вільної конкуренції базувався одночасно на системі конкурентних ринків і монопсонії на ринках праці.

Дата добавления: 2015-05-26