Правові заходи охорони тваринного світу. Червона книга України

Держава як основнийвласниктваринногосвіту, а такожйогокористувачізобов'язаніздійснюватикомплекс визначених ст. 37 Закону України «Про тваринний світ» заходів щодо забезпечення збереження дикої фауни. При цьо­му охороні маютьпідлягати як об'єктитваринногосвіту, так і середовищеїхперебування.

Правові засоби охорони тваринного світу базуються на заборо­нах та обмеженнях у використанні об'єктів тваринного світу (ст. 38), правилах охорони середовища існування, умов розмно­ження, шляхів міграції тварин (ст. 39), вимог щодо запобігання за­гибелі тварин під час здійснення виробничих процесів та експлуа­тації транспортних засобів (ст. 40), обов'язковості урахування під час проведення екологічної експертизи впливу об'єктів експертизи на стан тваринного світу (ст. 41) тощо.

Особливим засобом охорони рідкісних видів тварин і таких, що перебувають під загрозою зникнення, є їх занесення до Червоної книги України. Червона книга є основним державним документом, що містить інформацію про сучасний стан видів тварин і рослин України, які перебувають під загрозою зникнення. Тварини, зане­сені до Червоної книги України, не можуть передаватися у колек­тивну чи приватну власність (крім випадків, коли вони отримані шляхом розведення в неволі чи придбані у власність за межами Ук­раїни). Розведення таких тварин у неволі здійснюється лише за спеціальними дозволами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища України. За знищення чи пошкодження видів тварин, занесених до Чер­воної книги, законодавством встановлена підвищена юридична відповідальність.

Важлива роль у системі заходів охорони тваринного світу нале­жить економічним та матеріально-технічним засобам, які тісно пов'язані з попередніми. Так, на підприємства, установи, ор­ганізації та громадян покладається обов'язок погоджувати місця будівництва, впроваджувати нову техніку, технології, матеріали і речовини, що впливають або можуть вплинути на стан тварин (ст. 42), надавати допомогу тваринам у разі їх захворювання або за­грози загибелі під час стихійного лиха та надзвичайних еко­логічних ситуацій (ст. 47). Охорона тварин передбачається й під час застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту,мінеральних добрив та інших препаратів (статті 48—49), під час шкідливого впливу на них продуктів біотехнологій (ст. 51).

Законодавством передбачена система стимулювання природо­охоронних заходів за рахунок коштів Державного, республікансь­кого АРК та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, в тому числі в галузі охорони об'єктів тваринного світу та середовища їх перебування.

31. Стаття 58 Закону «Про тваринний світ» і ст. 42 Закону «Про мисливське господарство і полювання» містять перелік порушень відповідного законодавства. Серед них найбільш поширеними є порушення порядку і правил надання об'єктів тваринного світу в користування, їх самовільне чи понадлімітне спеціальне використання, незаконне вилучення тварин з природного середовища, порушення вимог щодо охорони середовища перебування тварин. Вчинення наведених та інших правопорушень передбачає дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та майнову відповідальність. Але у зв'язку з тим, що процес оновлення екологічного законодавства просувався швидше, ніж в «охоронних» галузях законодавства, не всім наведеним у статтях законів правопорушенням кореспондує відповідна правова норма Кримінального кодексу чи Кодексу про адміністративні правопорушення. Це, зокрема стосується таких порушень, як приховування та перекручення інформації про стан і чисельність тварин і їх використання, використання мисливських угідь не за призначенням, невжиття заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршення середовища їх перебування тощо. Тому при визначенні виду і міри юридичної відповідальності тих чи інших порушень законодавства про тваринний світ слід керуватись чинним кримінальним (статті 248, 249 КК) та адміністративним законодавством (статті 50, 77', 83 ч. 2, 85-91 КпАП).Наприклад, за незаконне добування або знищення лося розмір стягнення складає 90 мінімумів, кабана — 50, зайця, фазана — 10.Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну водним живим ресурсам, обчислюється дещо складніше, залежно від характеру та суб'єкта правопорушення, і тому передбачається кількома нормативними актами.

32. Передбачається формування екомережі України шляхом створення єдиної територіальної системи, яка б складалась із структурних елементів чотирьох типів: ключові, сполучні, буферні та відновлювані території.Ключовими територіями у складі екомережі мають стати території та об'єкти, віднесені законодавством України до категорії природних територій та об'єктів особливої державної охорони. Це насамперед території та об'єкти природно-заповідного фонду; водно-болотні угіддя міжнародного значення; водоохоронні зони; землі лісового фонду; полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду; землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами; землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів; земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України; території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України, та деякі інші.

Сполучні території (екокоридори) поєднають між собою ключові території, забезпечать міграцію тварин та обмін генетичного матеріалу.

Буферні території - це місцевості з природним або частково зміненим станом ландшафту, що оточують найбільш цінні ділянки екомережі і створюються з метою забезпечення захисту ключових та сполучних територій від дії зовнішніх негативних факторів природного походження або спричинених діяльністю людини. До складу відновлюваних територій планується віднести території, для яких мають бути виконані першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану Це передусім законсервовані землі, тобто такі, що виведені з господарського обороту.

Дата добавления: 2015-05-31