Екзаменаційний білет № 6

1. Природоохоронні закони України як комплексні джерела екологічного законодавства.

В конспекті ЗУ про виключно морську зону: Беручи до уваги відповідні положення Конвенції ООН по
морському праву 1982 року, Україна приймає цей Закон, що визначає
правовий режим виключної (морської) економічної зони України.

Стаття 1. Законодавство про виключну (морську)
економічну зону України

Законодавство про виключну (морську) економічну зону України
складається з цього Закону та інших актів законодавства України,
що регулюють питання, пов'язані з правовим режимом виключної
(морської) економічної зони України.

Стаття 2. Визначення виключної (морської) економічної
зони України

Морські райони, зовні прилеглі до територіального моря
України, включаючи райони навколо островів, що їй належать,
становлять виключну (морську) економічну зону України.

Ширина виключної (морської) економічної зони становить до 200
морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і
територіальне море України.

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та
соціальні засади розвитку курортів в Україні та спрямований на
забезпечення використання з метою лікування і оздоровлення людей
природних лікувальних ресурсів, природних територій курортів, які
є надбанням народу України, та їх охорони.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

курорт - освоєна природна територія на землях оздоровчого
призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх
експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури,
використовується з метою лікування, медичної реабілітації,
профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій
охороні;

лікувально-оздоровча місцевість - природна територія, що має
мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу
лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для
лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань;

особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси -
ресурси, які рідко (не часто) зустрічаються на території України,
мають обмежене поширення або невеликі запаси у родовищах та є
особливо сприятливими і ефективними для використання з метою
лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань;

загальнопоширені природні лікувальні ресурси - ресурси, які
зустрічаються в різних регіонах України, мають значні запаси та
придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації
та профілактики захворювань;

медичний (бальнеологічний) висновок - це висновок, зроблений
на підставі медико-біологічних та інших спеціальних досліджень
складу та властивостей природних лікувальних ресурсів про
можливість їх використання з метою лікування, медичної
реабілітації та профілактики захворювань;

курортна справа - сукупність усіх видів науково-практичної та
господарської діяльності, спрямованих на організацію та
забезпечення лікування, медичної реабілітації та профілактики
захворювань із використанням природних лікувальних ресурсів.

Стаття 2. Законодавство про курорти та його завдання

Законодавство про курорти базується на положеннях Конституції
України (254к/96-ВР) і складається з цього Закону та інших
нормативно-правових актів.

Завданням законодавства про курорти є регулювання суспільних
відносин у сфері організації і розвитку курортів, виявлення та
обліку природних лікувальних ресурсів, забезпечення їх
раціонального видобутку, використання і охорони з метою створення
сприятливих умов для лікування, профілактики захворювань та
відпочинку людей.
Цей Закон визначає правові основи організації, охорони,
ефективного використання природно-заповідного фонду України,
відтворення його природних комплексів та об'єктів.

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного
простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу
природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність
і виділені з метою збереження природної різноманітності
ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання
загального екологічного балансу та забезпечення фонового
моніторингу навколишнього природного середовища.

У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний
фонд охороняється як національне надбання, щодо якого
встановлюється особливий режим охорони, відтворення і
використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину
світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають
під особливою охороною.

Дата добавления: 2015-05-31