Методичні рекомендації щодо вивчення теми. Тема 2. Загальні положення про договори у сфері підприємницької діяльності

Тема 2. Загальні положення про договори у сфері підприємницької діяльності

Основні терміни та поняття: господарське зобов’язання; майново-господарське; організаційно-господарське, соціально-комунальне; публічне зобов’язання; альтернативне зобов’язан­ня; солідарне зобов’язання; субсидіарне зобов’язання; акцесорне зобов’язання; господарський договір; зміст господарського до­говору; форма господарського договору; істотні умови; звичайні умови; випадкові умови; оферта; акцепт; недійсність господар­ського договору; реституція; тендер; аукціон; ярмарок.

Господарські зобов’язання є надзвичайно важливими право­відносинами, які пронизують собою практично всі відносини у сфері господарювання. Розгляд цієї теми необхідно розпочати з визначення господарського зобов’язання, яке виникає між су­б’єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфе­рі господарювання з підстав, передбачених законодавством. Необхідно розкрити склад (суб’єкти, об’єкти та зміст) господар­ського зобов’язання, підстави їхнього виникнення, ознаки, які відрізняють цей вид зобов’язань від усіх інших (насамперед ци­вільно-правових).

Потрібно визначити та пояснити, які зобов’язання визнають­ся майново-господарськими, якими законодавчими актами вони регулюються, які особи можуть бути їхніми суб’єктами. Крім основних видів господарських зобов’язань, згаданих вище, прийнято виділяти ще два види – соціально-комунальні та пуб­лічні зобов’язання. Охарактеризуйте їх (коли і між ким виника­ють, їхній зміст тощо).

Основна мета існування господарських зобов’язань – належ­не їх виконання. Цивільним та господарським законодавством установлюються загальні принципи та вимоги виконання госпо­дарських зобов’язань у належному місці, належний час тощо. Їхнє значення необхідно розкрити. Також потрібно зазначити випадки, коли законодавством допускається відступ від зазначе­них принципів.

Належне виконання господарських зобов’язань забезпечуєть­ся заходами захисту прав і відповідальності учасників господар­ських відносин, передбаченими законодавством. За погоджен­ням сторін можуть застосовуватися певні види (способи) забез­печення виконання зобов’язань (цивільно-правові та господар­сько-правові). Їх необхідно назвати та охарактеризувати, указав­ши на можливі випадки застосування.

Однією з найпоширеніших підстав виникнення господар­ських зобов’язань є господарський договір. Зміст господарсько­го договору становлять його умови, визначені за угодою сторін, спрямовані на встановлення, зміну або припинення господар­ських зобов’язань як погоджених сторонами, так і тих, що прий­маються ними як обов’язкові умови відповідно до законодав­ства. Тому необхідно визначити, які умови договору є істотни­ми, без яких договір не вважатиметься укладеним (завжди – умови щодо предмета, ціни, строків дії договору, для окремих видів договорів – свої умови). Які умови господарського догово­ру є звичайними й випадковими, яке їхнє місце й значення в договорі?

Для розкриття теми також необхідно розкрити загальні умо­ви та порядок укладання господарських договорів, які породжу­ють господарські зобов’язання, у якій формі вони укладаються. Як розуміти господарський договір у формі єдиного документа, що таке спрощена форма господарського договору? Особливу увагу слід приділити процедурі укладання договору, регулюван­ню узгодження розбіжностей, які виникають при укладанні до­говорів (протокол розбіжностей, заходи врегулювання розбіж­ностей). Окремо слід сказати про особливості укладання госпо­дарських договорів на виконання державного замовлення, дого­ворів, що укладаються на ярмарках, відкритих торгах, аук­ціонах, на біржах тощо.

Разом з укладанням господарських договорів студентам слід засвоїти порядок їх зміни та припинення, зокрема у випадках нотаріального посвідчення чи державної реєстрації договору, у судовому порядку. Що може бути об’єктивною підставою для таких дій? Крім того, у передбачених законом випадках госпо­дарське зобов’язання може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнане судом недійсним повністю або частково. Студентам слід знати такі випадки, роз­крити наслідки визнання господарського зобов’язання недійс­ним, пояснити, коли й за рішенням якого органу в дохід дер­жави стягується все одержане сторонами за зобов’язанням, коли тільки з однієї зі сторін, коли кожна зі сторін зобов’язана повер­нути другій стороні все одержане за зобов’язанням.

Дата добавления: 2015-05-31