Вирішити задачі. 1. Група мешканців С. Солонка Львівської області звернулись до керівників автозаправки “лукойл” з вимогою перенести автозаправну станцію за межі вказаного

1. Група мешканців с.Солонка Львівської області звернулись до керівників автозаправки “Лукойл” з вимогою перенести автозаправну станцію за межі вказаного населеного пункту.

В обґрунтування своєї вимоги громадяни зазначили, що випари бензину негативно впливають на здоров’я людей, викликаючи головокружіння, нудоту, приступи астми та загострення хронічних захворювань, алергічні реакції. Особливу стурбованість викликає здоров’я дітей. Крім цього, відстань між будинками та автозаправкою є меншою за нормативно визначену. А часткові витоки бензину під час заправки автомобілів забруднює ставок загального користування, який знаходиться поблизу.

Керівник екологічної служби «Лукойлу» пояснив, що умови зберігання бензину відповідають нормам екологічної безпеки, тому у населення Солонки немає підстав для хвилювання, а захворюваність населення залежить від загального погіршення екологічного стану довкілля в Україні. До того ж, забруднення ставка нафтопродуктами не має ніякого значення, бо селищна рада ще торік наклала заборону на купання і вилов риби у ставку.

Після цього громадяни звернулись до Державного управління екології Львівської обл. Не отримавши відповіді, вони звернулись до суду з позовом до “Лукойлу” з вимогами про перенесення автозаправки за межі селища, захист порушеного права на екологічну безпеку у вигляді фінансування побудови нового корпусу дитячої лікарні та закупівлю обладнання на власні кошти.

Окреслити коло суспільних відносин, що склались.

Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.

2. Конструкторське бюро Жидачівського целюлозно-паперового комбінату внесло на розгляд дирекції комбінату раціоналізаторську пропозицію, відповідно до якої пропонувалось внести зміни у технологічний процес, оздобивши устаткування спеціальними агрегатами, які дозволяють суттєво збільшити обсяги виробленої продукції. У техніко-економічному обґрунтуванні раціоналізаторської пропозиції зазначалось, що, запровадивши таку новацію, комбінат спроможний буде виробляти продукції більше на 2,5 млн. грн. щорічно. Дирекція підприємства своєю вказівкою запровадила пропозицію на виробництві.

Через деякий час виявилось, що збільшення обсягів вироблення продукції призводить до збільшення обсягів відходів виробництва. Тому надлишкову кількість відходів, які вже не могли утилізуватись у межах первісно визначеного обсягу валового виробництва, дирекція вирішила вивозити на пустир, який знаходився неподалік заводу, а щоб звалище відходів не псувало навколишній краєвид, було прийняте рішення засипати відходи чорноземними ґрунтами, які бралися по домовленості із КСП “Колос” з його полів, тимчасово не зайнятих у сільськогосподарському виробництві.

При перевірці державною екологічної інспекцією додержання заводом вимог екологічного законодавства на це підприємство було накладено штраф і зобов’язано усунути виявлені порушення.

Вважаючи таке рішення неправомірним завод звернувся до господарського суду із вимогою скасувати акт нормативного характеру.

Визначити коло суспільних відносин.

Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.

3. До районної державної екологічної інспекції звернулась громадянка за захистом своїх порушених екологічних прав і розповіла про те, що кожного вечора невідомий забруднювач довкілля здійснює викиди забруднюючих речовин з неприємним запахом (аміак, пил) в атмосферне повітря. На думку громадянки, це здійснює підприємство, що знаходиться на сусідній вулиці. Крім цього, двірник уже декілька днів спалює сухе листя і побутове сміття біля будинку. На вимогу громадян-мешканців будинку припинити спалювання листя та сміття він послався на те, що його немає куди вивозити, адже діяльність міського сміттєспалювального заводу тимчасово заборонена (зупинена) органами державного санітарного нагляду.

Визначити коло суспільних відносин, які виникають.

Які існують форми захисту права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля?

До яких органів, крім зазначеного вище, можна звернутись за захистом порушених прав громадян у ситуації, що склалась?

Вирішити справу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрейцев В.І. Екологічний ризик у системі правовідносин екологічної безпеки// Право України 1999,– №1,– с.62-69

2. Андрейцев В. І. Конституційно-правові засади національної екологічної безпеки // Вісник Київського університету. Юридичні науки. – 2001. – Вип. 41. – С. 5-20.

3. Андрейцев В. І. Право громадян на екологічну безпеку: превентивні гарантії реалізації та захисту // Право України. – 2001. - № 12. – С. 15-20.

4. Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну безпеку: проблеми конституційно-правового забезпечення // Право України. – 2001. – № 4. – С. 8 – 11.

5. Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну безпеку: система спеціально-правових способів захисту // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2003. – Вип. 54. – С. 103 – 109.

6. Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну безпеку: система спеціально-правових способів захисту (продовження) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2003. – Вип. 55. – С. 147 – 153.

7. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.-практ. посібн. – К.: Знання-Прес, 2002. – 331 с.

8. Андрейцев В. І. Проблеми кодифікації законодавства у сфері забезпечення екологічної безпеки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2001. - Випуск 42. – С. 5-14.

9. Андрейцев В. І. Проблеми конституціоналізації об’єктного складу права екологічної безпеки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2000. - Випуск 40. – С. 5-13.

10. Балюк Г.І. Правові аспекти забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки в Україні: / Київський національний ун – т ім. Т. Шевченка. – К.– 196 с.

11. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / В.К. Попов, А.П. Гетьман, С.В. Разметаев та ін.; За ред. В.К. Попова, А.П. Гетьмана. – Харків: Право, 2001. – 479 с.

12. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / Г.І. Балюк, М.В. Краснова, Ю.С. Шемшученко та інші; За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: “Юридична думка”, 2005. – 848 с.

13. Кобецька Н.Р. Екологічне право України. Навчальний посібник. – К. Юрінком Інтер, 2007. – 352с.

14. Право довкілля (екологічне право): навч. посібник. Для студ. Вищ. Навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.І. Федорович, М.Я. Ващишин (та ін.); за ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Ін Юре, 2010. – с. 21.

15. Природноресурсове право України: Навч. посібник / За ред. І.І. Каракаша. – К.: Істина, 2005. С.121-134.

Дата добавления: 2015-05-31