КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема 14: Міжнародне кримінальне право
Методичні поради до вивчення теми: Міжнародне кримінальне право – це система норм і принципів, які складаються в результаті міжнародного співробітництва між суверенними державами або між державними органами чи організаціями. В межах даної галузі поглиблено вивчаються надання правової допомоги та міжнародне співробітництво в кримінальних справах, розглядаються проблеми співвідношення міжнародного кримінального і національного права. Для правильного розуміння засад цієї галузі міжнародного публічного права необхідно повернутися до положень теми 2 (суб’єкти міжнародного права), теми 5 (міжнародна юстиція), теми 6 (міжнародно-правова відповідальність), з яких випливає, що боротьба зі злочинністю не є міжнародною в буквальному розумінні, оскільки у всіх випадках стосовно конкретного злочину діє юрисдикція держави. Під цим кутом зору необхідно розглядати поняття міжнародного кримінального права, рівні співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю (дво- і багатостороннє співробітництво) та основні його форми (надання правової допомоги, екстрадиція тощо). Форми співробітництва держав доцільно розглянути в певному логічному порядку (наприклад, від найпростіших до більш складних, комплексних). Багатосторонні угоди в міжнародному кримінальному праві варто згрупувати за видами злочинів (об’єктів посягання). Найбільше уваги варто приділити боротьбі з тероризмом, незаконним обігом наркотиків та іншим найнебезпечнішим злочинам. Різні автори підручників подають свої класифікації злочинів. Тому необхідно розрізняти міжнародні злочини і злочини міжнародного характеру. Поняття "міжнародні злочини" (і "міжнародні правопорушення") були визначені Міжнародною Правовою Комісією в 1976 році в статті 19 Проектів статей про відповідальність держав. Різниця між міжнародними злочинами держав і фізичних осіб іде за рахунок їх суб'єктів. У першому випадку в цьому виступають держави як такі, у другому — фізичні особи, тобто особи, що спрямовують і здійснюють державну політику, що виражається в міжнародному злочині відповідного держави й відповідальні неї. Питання можливість притягнення до відповідальності держав насьогодні є спірним. У питанні «Інституційний механізм міжнародного кримінального права» розгляньте діяльність загальних і спеціальних міжнародних органів і організацій, які опікуються проблемами боротьби зі злочинністю. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю містить багато важливих аспектів. Так, питання про видачу злочинців пропонується розглянути за такою схемою: особи, до яких може бути застосована екстрадиція (засуджені чи обвинувачені); держави, які можуть вимагати видачі; випадки, коли видача не здійснюється; характеристика дво- і багатосторонніх угод про видачу. Слід звернути увагу на те, що питання видачі злочинців регулюються як міжнародно-правовими актами, так і внутрішнім правом держав. Цікавим був би аналіз взаємозв’язків інституту екстрадиції з міжнародним “правом прав людини”. Зверніть увагу на розділ ХХ Особливої частини Кримінального кодексу України, у якому встановлюється покарання за злочини проти миру, безпеки людства та світового правопорядку. Завдання для самопідготовки
1. Опрацювати питання лекційного заняття: 1. Поняття, джерела і система міжнародного кримінального права. 2. Загальна частитна міжнародного кримінального права. 3. Особлива частина міжнародного кримінального права.
2. Виписати у словник правничої термінології та дати визначення основних термінів і понять: міжнародне кримінальне право, злочин, міжнародний злочин, злочин міжнародного характеру, класифікація злочинів, географія злочинності, геноцид, Інтерпол, Міжнародний Трибунал, жертва злочину, ознаки злочинності, екстрадиція. 3. Опрацювати питання теми, винесені на самостійне вивчення: 1. Становлення міжнародного кримінального права. 2. Головні форми та тенденції розвитку міжнародної боротьби зі злочинністю. 3. Інституційний механізм міжнародного кримінального права. 4. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю.
4. Виконати тестові завдання для самоконтролю знань з теми: 1. Згідно норм міжнародного права видачі підлягають: а) особи, що скоїли злочини, відносно яких закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності; б) іноземці, що знаходяться на території держави; в) особи, засуджені або звинувачені в скоєнні злочину; г) громадяни своєї держави, що скоїли злочин. 2. Міжнародна боротьба зі злочинністю включає: а) розшук злочинців; б) видачу всіх злочинців без виключення; в) спільне судочинство; г) обмін злочинцями. 3. Міжнародна організація кримінальної поліції є органом: а) який діє під егідою ООН; б) представників національних поліцейських структур; в) що розслідує тільки міжнародні злочини; г) з компетенцією на необмежену оперативно – розшукову діяльність. 4. Під міжнародним тероризмом слід розуміти: а) вибухи в громадському транспорті; б) насильницькі акти проти громадян і об’єктів, що зачіпають інтереси більше, ніж однієї держави; в) ізоляції політичних противників насильницькими методами; г) захоплення заручників. 5. Геноцид - це: а) нанесення тяжких ушкоджень; б) вбивство; в) стерилізація; г) інший злочин. 6. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) була створена в: а) 1921 році; б) 1923 році; в) 1929 році; г) 1933 році. 7. Видача злочинців не здійснюється за таких обставин: а) закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за скоєний злочин; б) обвинувачений у скоєнні злочину є особою без громадянства; в) обвинуваченому загрожує застосування тортур у країні, що вимагає видачі; г) особа, що обвинувачується у скоєнні злочину, є неповнолітньою. 8. Основними вимогами законності є: а) обов'язковість законів для всіх учасників правовідносин; б) диспозитивність норм кримінального закону; в) рівність усіх перед законом; г) верховенство закону. 9. Статут Нюрнбергського Міжнародного трибуналу був ухвалений: а) 1943 р.; б) 1944 р.; в) 1945 р.; г) 1946 р. 10. Іноземні злочинці за вимогою зацікавленої держави: а) видаються; б) не видаються; в) видаються за певних умов; г)не видаються за певних умов.
Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 414; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |