Тема 15: Окремі галузі міжнародного публічного права

Методичні поради до вивчення теми:

Тему 15 доцільно розглядати у взаємозв’язку з попередніми темами, які мість загальні теоретичні засади й базові поняття питань, що розглядаються. Усі питання семінарського заняття і тих, що винесені на самостійне опрацювання слід розглядати за вказаною схемою:

а) визначення галузі;
б) предмет і об’єкт регулювання;

в) суб’єкти і об’єкти правовідносин;

г) джерела галузевого права;

ґ) міжнародні інституції

д) особливості правового регулювання окремих аспектів відносин;

е) відповідальність субєктів галузевих правовідносин.

Зупинимося на особливостях характеристики окремих питань теми, що вивчається.

Доцільність вивчення студентами питання «Міжнародне космічне право» зумовлюється двома обставинами: а) Україна є космічною державою; б) останнім часом активізуються прикладні види космічної діяльності, в т. ч. такі, що переслідують комерційну мету. Рекомендується звернути увагу на характеристику суб’єкти міжнародного космічного права (на особливу увагу заслуговує статус недержавних юридичних осіб як суб’єктів космічної діяльності. У питанні про правовий режим космічних об’єктів слід виходити з того, що існує три види таких об’єктів (космічний простір; небесні тіла – природні космічні об’єкти; штучні космічні об’єкти), оскільки вони мають різний правовий статус. Також зверніть увагу на те, що обов’язки держав повертати космонавтів державі реєстрації космічного об’єкта на відміну від обов’язку повертати штучні об’єкти є безумовним, а витрати на проведення операцій пошуку і рятування космонавтів в обов’язковому порядку не відшкодовуються.

Основними аспектами проблеми про правові режими прикладних видів космічної діяльності можна вважати регулювання супутникового зв’язку (передусім, міжнародного безпосереднього телевізійного мовлення) та дистанційного зондування землі. Зростає важливість і міжнародно-правового регулювання використання в космосі ядерної енергії.

У питанні про відповідальність у міжнародному космічному праві перед Вами постають два основні завдання. По-перше, необхідно визначити коло суб’єктів цієї відповідальності. По-друге, потрібно з’ясувати в яких випадках настає абсолютна, а в яких - винна відповідальність за шкоду, заподіяну під час здійснення космічної діяльності.

Вивчаючи галузь повітряного права, насамперед, Вам потрібно чітко окреслити межі предмета цієї галузі міжнародного права (її нормами не регулюються відносини щодо охорони довкілля, використання сонячної енергії тощо). Серед міжнародних організацій, в рамках яких відбувається співробітництво держав у галузі використання повітряного простору і які найбільшою мірою сприяють розвитку міжнародного повітряного права, головну увагу необхідно приділити ІКАО (дивіться тему 7 “Міжнародні організації”).

Фундамент системи норм цієї галузі становлять спеціальні принципи міжнародного повітряного права. У процесі опрацювання їх змісту доцільно повернутися до питання теми 1 “Принципи міжнародного права”. Звичайно, корисним буде виявлення зв’язків між змістом окремих принципів.

Відправною точкою у питанні про польоти над державною територією є норма про дозвільний порядок використання національного повітряного простору. Успішність засвоєння Вами матеріалу цього питання великою мірою залежить від розуміння критеріїв, які використовуються державами для встановлення особливостей одержання дозволу на польоти. Такими критеріями виступають: 1) регулярність або нерегулярність польотів; 2) мета польотів (комерційна чи некомерційна); 3) транзитні польоти чи польоти з посадкою.

У змісті питання про польоти над відкритим морем виявляються цілком очевидні зв’язки з попередньою темою, знання якої доцільно актуалізувати. Новою і важливою є інформація про чотири основні категорії повітряного простору над відкритим морем залежно від характеру обслуговування міжнародних польотів.

Проблема “свобод повітря” має бути присвячене п’яти основним і трьом додатковим, які необхідно запам’ятати і називати саме в тому порядку, в якому вони перелічені у Чиказькій конвенції 1944 року (кожна “свобода” має свій номер). Особливу увагу потрібно приділити восьмій “свободі повітря”, яка окремими авторами підручників навіть не згадується.

Розглядаючи питання про відповідальність у міжнародному повітряному праві, слід розмежувати власне міжнародно-правову відповідальність в одній з її форм (дивіться тему 9) і цивільно-правову відповідальність, що виникає з відносин з іноземним елементом і регламентується нормами міжнародного приватного права.

Питання «Міжнародне економічне право» не може не викликати особливого інтересу у студентів економічних спеціальностей. Але у зв’язку з більш поглибленим вивченням його матеріалу в рамках окремої навчальної дисципліни, воно розглядається в самостійному режимі. За умови використання знань, здобутих у процесі вивчення фахових (економічних) дисциплін, засвоєння цієї теми може бути полегшеним і, водночас, більш ефективним. Але виходити слід з того, що в даному курсі міжнародне економічне право розглядається як галузь міжнародного публічного права, що потрібно врахувати при виборі літератури для підготовки.

В контексті цього підходу необхідно і окреслювати коло суб’єктів міжнародного економічного права, якими є держави й інші суб’єкти міжнародного публічного права. Правовий статус держави в міжнародних економічних відносинах заслуговує поглибленого аналізу, оскільки вона може виступати суб’єктом як публічно-, так і приватно-правових відносин.

Джерела міжнародного економічного права необхідно розглянути в їх системі, і серед них головну увагу приділити двостороннім економічним договорам. Останні доцільно класифікувати за певними критеріями (наприклад, від найбільш загальних – рамкових політичних угод до угод в окремих галузях співробітництва). Проблемним аспектом цього питання для обговорення на семінарському занятті є роль “м’якого права” в міжнародних економічних відносинах.

Розгляд питання про спеціальні принципи міжнародного економічного права слід побудувати на аналізі їх взаємозв’язків як з основними принципами міжнародного права, так і між собою. Останнє дозволить глибше осягнути їх зміст і охарактеризувати під кутом зору системності, що має не лише теоретичне, а й практичне значення (держави нерідко використовують не один, а комплекс принципів-режимів економічного співробітництва).

Питання про співпрацю держав в окремих галузях міжнародних економічних відносин в різних підручниках має неоднакову структуру і висвітлюється в неоднаковому обсязі. Зважаючи на це, головну увагу слід зосередити на співробітництві у галузі торгівлі і валютно-фінансовій сфері (міжнародне торговельне право і міжнародне фінансове право), а також врахувати зростаюче значення міжнародного інвестиційного права.

Ознайомлення з системами регіонального економічного співробітництва доцільно провести із врахуванням зовнішньополітичних орієнтацій України. Зокрема, незаперечний інтерес становить економічне право Європейського Союзу, а також програми економічного співробітництва в рамках СНД – їх позитивний потенціал і труднощі практичної реалізації.

Завдання для самопідготовки

1. Ознайомитися з рекомендованою літературою до теми, скласти опорний конспект та підготуватися до обговорення основних питань практичного заняття:

План практичного заняття:

1. Міжнародне економічне право:

а) поняття, функції та джерела;

б) підгалузі міжнародного економічного права;

в) суб’єкти міжнародного економічного права.

2. Міжнародне митне право.

3. Міжнародне повітряне право.

4. Міжнародне трудове право.

2. Виписати у словник правничої термінології та дати визначення основних термінів і понять, список яких Ви маєте укласти самостійно.

3. Опрацювати питання теми, винесені на самостійне вивчення:

1. Міжнародне атомне право:

а) поняття і джерела;

б) міжнародний режим нерозповсюдження ядерної зброї;

в) ядерна безпека і радіаційний захист;

г) міжнародна допомога у випадку ядерної аварії. Міжнародно-правове регулювання відповідальності за ядерну шкоду.

2. Міжнародне космічне право:

4. Виконати тестові завдання для самоконтролю знань з теми:

1. Повітряна територія держави закінчується:

а) на висоті 50 км;

б) на висоті 100 км;

в) на висоті 150 км;

г) на іншій висоті.

2. Місяць:

а) належить всім країнам світу,

б) нікому не належить,

в) належить країні, чий космонавт вперше відвідав Місяць,

г) належить країнам-дослідникам.

3. Космічна станція є:

а) територією країни, що запустила цю станцію в космос;

б) міжнародною територією;

в) територією країни, яка побудувала цю станцію;

г) територією країни, чиї громадяни знаходяться на борту станції.

4. У випадку збитку, спричиненого космічним кораблем, він:

а) покривається державою, де зареєстрований цей корабель;

б) покривається державою, яка запустила цей корабель;

в) покривається винуватою державою;

г) ніким не покривається.

5. Генеральна угода щодо тарифів і торгівлі (ГАТТ) була укладена в:

а) 1925 році;

б) 1947 році;

в) 1954 році;

г) 1971 році.

6. Нормами міжнародного права передбачена повна демілітаризація:

а) космічного простору;

б) місяця й інших небесних тіл;

в) космічного простору і небесних тіл;

г) геостаціонарної орбіти землі.

7. Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) було створено в:

а) 1945 році;

б) 1957 році;

в) 1963 році;

г) 1975 році.

8. Україна у Монреальскому протоколі Варшавській конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень 1929 р.:

а) бере участь;

б) не бере участі;

в) бере участь із застереженнями;

г) бере участь з окремих питань.

9. Конвенція про міжнародні повітряні перевезення називається:

а) Гаазька;

б) Монреальська;

в) Варшавська;

г) Паризька.

10. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію була укладена в м. Чікаго в:

а) 1925 році;

б) 1944 році;

в) 1960 році;

г) 1982 році.

& Література до теми

Основна: 1-5.

Додаткова:

Джерела – 15,51,64,93,110,121,123,142,144,163,171,190,211,222,

252,270

Навчальні посібники – 271,272,274,276-279,284-287,289-292,295,301,

302,304,306,307,310,311

Спеціальна література – 361-363,372

Довідкова література – 399-403

Дата добавления: 2015-05-31